Відтепер для вилучення квартири, що перебуває в заставі банку не потрібно звертатися до суду, досить отримати дозвіл нотаріуса

Крім того, парламент не зміг подолати вето Президента на закон, що захищає майнові права громадян в період виходу економіки України з фінансової кризи
Криза боляче вдарила по українцям, особливо тим, що раніше взяв кредит. Як свідчать офіційні дані, частка проблемних кредитів становить 10 відсотків. Однак голова ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін вважає: реальний показник – не менше 15 відсотків, а до кінця року може досягти 20 відсотків. Причому істотну частку проблемної заборгованості складають іпотечні кредити.
Минулого тижня відбулися відразу дві події, що стосуються людей, що взяли раніше іпотечні кредити і що живуть в закладених квартирах і будинках. Обидві події можуть призвести до того, що громадяни, які вже не мають змоги погашати заборгованість перед баками і не змогли домовитися про її реструктуризацію, можуть втратити своє житло.
Глава держави ветував закон, вважаючи, що він не враховує інтереси кредиторів
Навесні парламент прийняв Закон “Про захист майнових прав громадян в період виходу економіки України зі стану фінансової кризи”. Нагадаємо, що в даному документі зазначено: що на цей період “вводиться мораторій на отримання заставоутримувачем або іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави або іпотеки у випадку, якщо предметом застави або іпотеки є житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни”. Закінчення виходу з кризи визначається рішенням парламенту за поданням Кабінету міністрів України.
Однак цей закон було ветовано Президентом України, так як, на думку Віктора Ющенка, документ унеможливлює “задоволення за рахунок заставленого житла законних вимог кредиторів у разі неповернення наданих боржникам коштів”. А днями Верховна Рада намагалася подолати президентське вето, однак за це проголосували всього 56 (!) Депутатів з необхідних 300. (За цей закон було віддано 237 голосів. Де ж вони тепер?) Таким чином, над позичальниками, що взяли іпотечні кредити і мають зараз заборгованість перед банками, нависла загроза залишитися без даху над головою.
Але це ще не все. Як повідомляли “ФАКТИ”, в жовтні Міністерство юстиції внесло деякі зміни до “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій”, які стосуються тисяч українців, які купили квартири в кредит. Одне з нововведень було записано, що відтепер нотаріуси можуть самостійно здійснювати виконавчі написи на іпотечних договорах, які дозволяють вилучати закладені квартири, тільки у зв’язку з простроченням виплат обов’язкових платежів у разі закінчення строку основного та іпотечного договорів. Тобто до закінчення часу дії кредитної угоди вилучення квартири боржника ставало можливим лише через суд.
Проте минулого тижня Міністерство юстиції України скасував свою заборону на здійснення виконавчої нотаріальної написи на іпотечних договорах до закінчення їх терміну в разі, якщо в позичальника виникає заборгованість за іпотечним кредитом. Відповідний наказ про внесення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України підписав міністр юстиції Микола Оніщук.
Згідно з ними, здійснювати виконавчі написи на іпотечних договорах, які тягнуть за собою задоволення вимог банків з погашення зобов’язань по іпотеці, тепер нотаріуси зможуть в тому випадку, якщо точно підтверджено існування у позичальника прострочення і заборгованості по кредиту. Зокрема, документ свідчить, що виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимог іпотекодержателя (тобто банку-кредитора) за основним зобов’язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, здійснюється нотаріусом за умови надання іпотекодержателем документів , достатніх для встановлення безперечність заборгованості і прострочення виконання основного зобов’язання. Як бачимо, про участь позичальника тут навіть не згадується.
Наскільки важливі ці рішення для фінансистів, “ФАКТИ” попросили розповісти президента Асоціації учасників колекторського бізнесу України (АКБУ) Олександра Ільчука:
- Банківська система зараз зітхне з полегшенням, оскільки при введенні заборони на відчуження майна порушувалися б права кредиторів. Це призвело б до колапсу не тільки ринку нерухомості, але і всієї банківської системи.
Що стосується процедури вилучення майна шляхом накладення нотаріальної написи, то не можна сказати, що попереднє рішення Мін’юсту позбавило кредиторів можливості стягнути закладені квартири. Просто процедура суттєво ускладнилася і розтяглася від декількох місяців до півроку. Адже доводилося вирішувати питання тільки через суд. Тепер же після вчинення нотаріусом відповідного напису на іпотечному договорі документ відразу можна передавати у виконавчу службу для стягнення заставленого майна. Термін проведення процедури вилучення складе від кількох днів до двох тижнів.
Також залишаються в силі ще два механізми вилучення заставного майна неплатників. Перший – у судовому порядку. Коли кредитор звертається до суду і, отримавши позитивне рішення, за допомогою виконавчої служби конфіскує закладену квартиру боржника. Але це складна процедура, що вимагає залучення юристів і що триває декілька місяців, а то й років. Другий механізм – вилучення за умовами іпотечного договору. Застосовується у випадку, якщо банк вказав у договорі норму, згідно з якою кредитор може в позасудовому порядку забрати заставу при виникненні заборгованості.
З іншого боку, навіть при вилученні заставного майна питання про його реалізації залишається відкритим. Адже не секрет, що за останній рік ціни на нерухомість впали приблизно в два рази. Банку абсолютно невигідно вилучати закладені квартири, оскільки їх складно продати без збитків. Банк зобов’язаний виставити житло на аукціон або позичальник сам повинен його реалізувати. Але, оскільки банк закладає у вартість продажу всю свою недоотриманий прибуток, що включає заборгованість позичальника, штрафи, пені і так далі, то ціна квартири виходить набагато вищою від ринкової. Природно, знайти покупця дуже складно.
“За останній місяць нам не вдалося відстояти в суді ні одного позичальника, і це за наявності доказів їхньої правоти”
Але є й інший бік медалі: сотні тисяч позичальників, які ризикують залишитися без даху над головою. Про те, що їх чекає, “ФАКТИ” попросили розповісти голову координаційної ради Асоціації антиколлекторов та правозахисників “Ваша надiя” Федора Олексюка.
- Нас дуже здивувала позиція Міністерства юстиції, яке за місяць вже двічі змінювала своє рішення щодо порядку накладення нотаріальної написи на іпотечні договори. Створюється враження, що іде явне лобіювання інтересів банків і колекторів, а не простих людей. Я вважаю, що так маніпулювати правами людей не можна! Де це бачено, щоб настільки поспішно приймалися рішення, згідно з якими сьогодні квартири можна вилучати лише через суд, а завтра достатньо домовитися з нотаріусом?!
Навіть з правової точки зору, як можна без суду вилучати у людини житло, якщо термін дії кредитного договору ще не закінчився? Адже іпотечні кредити видавали людям на 10-15, а то й більше років. Нехай людина в умовах кризи зіткнувся з проблемами і не в змозі вчасно погашати заборгованість, але це ж не означає, що через пару місяців його платоспроможність не покращиться. А тим більше якщо врахувати, що за договором у нього є ще декілька років на розрахунок з банком. Як нотаріус може приймати таке рішення? Інша справа, коли строк договору минув, а позичальник не виплатив усю суму боргу, як повідомляє R24.com.ua. Тоді, дійсно, нотаріус перевіряє умови договору, робить позначку і передає до виконавчої служби для стягнення заставленого майна. Але визначати на свій розсуд, в який момент розривати договір, я вважаю, нотаріус не має права! Це порушення конституційних прав громадян. В Основному Законі написано, що тільки суд може позбавити людину майна, а не нотаріуси. Завдання нотаріусів – завіряти факт виконання будь-яких операцій з майном.
- Ваша організація планує відстоювати свою точку зору?
- Так, ми будемо подавати до Конституційного суду України позов з проханням роз’яснити конституційність механізму вилучення у громадян житла за рішенням нотаріусів. Це сьогодні єдиний спосіб відстояти права позичальників. Адже невідомо, що станеться після виборів і чию сторону займе нова влада.
- А як ви ставитеся до того, що провалився закон про введення мораторію на відчуження житла?
- Варто визнати, що цей закон в деяких своїх положеннях теж лобіював інтереси банків. Тому ми не дуже засмутилися після того, як парламент не зміг подолати президентське вето. Справа в тому, що в законі була передбачена норма, відповідно до якої забороняється відчужувати житло тільки у тих людей, які йдуть на поступки банкам. Але це також порушення прав позичальників. Адже багато громадян подали в суди позови про визнання договорів з банками недійсними. Крім того, дуже часто банки, замість того щоб знайти компромісне рішення, пропонують людям такі умови реструктуризації, які заганяють їх у ще більшу кабалу. Таким чином цей закон ділив боржників на дві категорії: тих, хто приймає всі умови кредитора, і тих, хто намагається відстояти свої права і не згоден з пропозиціями банків. Так от, перша видавали якусь індульгенцію, а у другому виникав ризик вилучення житла.
Є ще один важливий нюанс – процентні ставки по кредитах. У той час як в усьому світі уряди створюють умови, за яких банки йдуть на поступки своїм клієнтам і знижують процентні ставки до 2-3 відсотків, лише б зберегти платоспроможність клієнта і дати людині можливість сплачувати борг, то в нас усе з точністю до навпаки! За тим же законом головною умовою захисту від вилучення житла була виплата відсотків за ставкою, визначеною банком в процесі реструктуризації. А всі чудово знають, що з початком кризи багато українських банків насамперед підвищили ставки за кредитами. Причому часто навіть не сповіщаючи про це своїх клієнтів!
Хоча сама ідея законодавчого захисту тисяч позичальників, не здатних через кризу гасити заборгованість, правильна, і шкода, що її не вдалося втілити. Правда, не варто забувати, що існує 652-а стаття Цивільного кодексу, що стосується істотних змін обставин, не залежних від позичальника. А фінансову кризу в країні і втрата роботи сотнями тисяч наших співгромадян – це дуже істотна обставина, на мою думку. Проте поведінка Верховної Ради, не побажала подолати вето Президента, показує сьогоднішні настрої у владних структурах.
- Що ви маєте на увазі?
- Наша організація вважає, що останнім часом йде масований лобіювання інтересів банківського капіталу в усіх гілках влади. Підтвердженням цього є цілий ряд подій: і непідписання Президентом закону про введення тимчасового мораторію на вилучення у боржників заставного майна, і фактична відмова парламентаріїв внести поправки, спрямовані на реальний захист позичальників, і все-таки подолати вето глави держави. Адже спочатку за цей закон проголосували 237 депутатів, а на повторному голосуванні, необхідному для подолання вето, документ підтримали вже всього 56 депутатів. Останнім же етапом лобіювання інтересів банківських став наказ Мін’юсту про внесення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Крім того, я стверджую, що йде жорсткий тиск на судову владу. Мабуть, зверху дали розпорядження приймати судові рішення тільки на користь банків. У мене поки немає конкретних доказів, але дуже показовий той факт, що за останній місяць нам не вдалося відстояти в суді ні одного позичальника, і це при існуванні незаперечних доказів їхньої правоти. Адже раніше суди розглядали справи не упереджено, і багатьом позичальникам вдалося захистити своє майно.

Крім того, парламент не зміг подолати вето Президента на закон, що захищає майнові права громадян в період виходу економіки України з фінансової кризи

Криза боляче вдарила по українцям, особливо тим, що раніше взяв кредит. Як свідчать офіційні дані, частка проблемних кредитів становить 10 відсотків. Однак голова ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін вважає: реальний показник – не менше 15 відсотків, а до кінця року може досягти 20 відсотків. Причому істотну частку проблемної заборгованості складають іпотечні кредити.

Минулого тижня відбулися відразу дві події, що стосуються людей, що взяли раніше іпотечні кредити і що живуть в закладених квартирах і будинках. Обидві події можуть призвести до того, що громадяни, які вже не мають змоги погашати заборгованість перед баками і не змогли домовитися про її реструктуризацію, можуть втратити своє житло.

Глава держави ветував закон, вважаючи, що він не враховує інтереси кредиторів

Навесні парламент прийняв Закон “Про захист майнових прав громадян в період виходу економіки України зі стану фінансової кризи”. Нагадаємо, що в даному документі зазначено: що на цей період “вводиться мораторій на отримання заставоутримувачем або іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет застави або іпотеки у випадку, якщо предметом застави або іпотеки є житлова нерухомість, в якій постійно проживають громадяни”. Закінчення виходу з кризи визначається рішенням парламенту за поданням Кабінету міністрів України.

Однак цей закон було ветовано Президентом України, так як, на думку Віктора Ющенка, документ унеможливлює “задоволення за рахунок заставленого житла законних вимог кредиторів у разі неповернення наданих боржникам коштів”. А днями Верховна Рада намагалася подолати президентське вето, однак за це проголосували всього 56 (!) Депутатів з необхідних 300. (За цей закон було віддано 237 голосів. Де ж вони тепер?) Таким чином, над позичальниками, що взяли іпотечні кредити і мають зараз заборгованість перед банками, нависла загроза залишитися без даху над головою.

Але це ще не все. Як повідомляли “ФАКТИ”, в жовтні Міністерство юстиції внесло деякі зміни до “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій”, які стосуються тисяч українців, які купили квартири в кредит. Одне з нововведень було записано, що відтепер нотаріуси можуть самостійно здійснювати виконавчі написи на іпотечних договорах, які дозволяють вилучати закладені квартири, тільки у зв’язку з простроченням виплат обов’язкових платежів у разі закінчення строку основного та іпотечного договорів. Тобто до закінчення часу дії кредитної угоди вилучення квартири боржника ставало можливим лише через суд.

Проте минулого тижня Міністерство юстиції України скасував свою заборону на здійснення виконавчої нотаріальної написи на іпотечних договорах до закінчення їх терміну в разі, якщо в позичальника виникає заборгованість за іпотечним кредитом. Відповідний наказ про внесення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України підписав міністр юстиції Микола Оніщук.

Згідно з ними, здійснювати виконавчі написи на іпотечних договорах, які тягнуть за собою задоволення вимог банків з погашення зобов’язань по іпотеці, тепер нотаріуси зможуть в тому випадку, якщо точно підтверджено існування у позичальника прострочення і заборгованості по кредиту. Зокрема, документ свідчить, що виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимог іпотекодержателя (тобто банку-кредитора) за основним зобов’язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, здійснюється нотаріусом за умови надання іпотекодержателем документів , достатніх для встановлення безперечність заборгованості і прострочення виконання основного зобов’язання. Як бачимо, про участь позичальника тут навіть не згадується.

Наскільки важливі ці рішення для фінансистів, “ФАКТИ” попросили розповісти президента Асоціації учасників колекторського бізнесу України (АКБУ) Олександра Ільчука:

- Банківська система зараз зітхне з полегшенням, оскільки при введенні заборони на відчуження майна порушувалися б права кредиторів. Це призвело б до колапсу не тільки ринку нерухомості, але і всієї банківської системи.

Що стосується процедури вилучення майна шляхом накладення нотаріальної написи, то не можна сказати, що попереднє рішення Мін’юсту позбавило кредиторів можливості стягнути закладені квартири. Просто процедура суттєво ускладнилася і розтяглася від декількох місяців до півроку. Адже доводилося вирішувати питання тільки через суд. Тепер же після вчинення нотаріусом відповідного напису на іпотечному договорі документ відразу можна передавати у виконавчу службу для стягнення заставленого майна. Термін проведення процедури вилучення складе від кількох днів до двох тижнів.

Також залишаються в силі ще два механізми вилучення заставного майна неплатників. Перший – у судовому порядку. Коли кредитор звертається до суду і, отримавши позитивне рішення, за допомогою виконавчої служби конфіскує закладену квартиру боржника. Але це складна процедура, що вимагає залучення юристів і що триває декілька місяців, а то й років. Другий механізм – вилучення за умовами іпотечного договору. Застосовується у випадку, якщо банк вказав у договорі норму, згідно з якою кредитор може в позасудовому порядку забрати заставу при виникненні заборгованості.

З іншого боку, навіть при вилученні заставного майна питання про його реалізації залишається відкритим. Адже не секрет, що за останній рік ціни на нерухомість впали приблизно в два рази. Банку абсолютно невигідно вилучати закладені квартири, оскільки їх складно продати без збитків. Банк зобов’язаний виставити житло на аукціон або позичальник сам повинен його реалізувати. Але, оскільки банк закладає у вартість продажу всю свою недоотриманий прибуток, що включає заборгованість позичальника, штрафи, пені і так далі, то ціна квартири виходить набагато вищою від ринкової. Природно, знайти покупця дуже складно.

“За останній місяць нам не вдалося відстояти в суді ні одного позичальника, і це за наявності доказів їхньої правоти”

Але є й інший бік медалі: сотні тисяч позичальників, які ризикують залишитися без даху над головою. Про те, що їх чекає, “ФАКТИ” попросили розповісти голову координаційної ради Асоціації антиколлекторов та правозахисників “Ваша надiя” Федора Олексюка.

- Нас дуже здивувала позиція Міністерства юстиції, яке за місяць вже двічі змінювала своє рішення щодо порядку накладення нотаріальної написи на іпотечні договори. Створюється враження, що іде явне лобіювання інтересів банків і колекторів, а не простих людей. Я вважаю, що так маніпулювати правами людей не можна! Де це бачено, щоб настільки поспішно приймалися рішення, згідно з якими сьогодні квартири можна вилучати лише через суд, а завтра достатньо домовитися з нотаріусом?!

Навіть з правової точки зору, як можна без суду вилучати у людини житло, якщо термін дії кредитного договору ще не закінчився? Адже іпотечні кредити видавали людям на 10-15, а то й більше років. Нехай людина в умовах кризи зіткнувся з проблемами і не в змозі вчасно погашати заборгованість, але це ж не означає, що через пару місяців його платоспроможність не покращиться. А тим більше якщо врахувати, що за договором у нього є ще декілька років на розрахунок з банком. Як нотаріус може приймати таке рішення? Інша справа, коли строк договору минув, а позичальник не виплатив усю суму боргу, як повідомляє R24.com.ua. Тоді, дійсно, нотаріус перевіряє умови договору, робить позначку і передає до виконавчої служби для стягнення заставленого майна. Але визначати на свій розсуд, в який момент розривати договір, я вважаю, нотаріус не має права! Це порушення конституційних прав громадян. В Основному Законі написано, що тільки суд може позбавити людину майна, а не нотаріуси. Завдання нотаріусів – завіряти факт виконання будь-яких операцій з майном.

- Ваша організація планує відстоювати свою точку зору?

- Так, ми будемо подавати до Конституційного суду України позов з проханням роз’яснити конституційність механізму вилучення у громадян житла за рішенням нотаріусів. Це сьогодні єдиний спосіб відстояти права позичальників. Адже невідомо, що станеться після виборів і чию сторону займе нова влада.

- А як ви ставитеся до того, що провалився закон про введення мораторію на відчуження житла?

- Варто визнати, що цей закон в деяких своїх положеннях теж лобіював інтереси банків. Тому ми не дуже засмутилися після того, як парламент не зміг подолати президентське вето. Справа в тому, що в законі була передбачена норма, відповідно до якої забороняється відчужувати житло тільки у тих людей, які йдуть на поступки банкам. Але це також порушення прав позичальників. Адже багато громадян подали в суди позови про визнання договорів з банками недійсними. Крім того, дуже часто банки, замість того щоб знайти компромісне рішення, пропонують людям такі умови реструктуризації, які заганяють їх у ще більшу кабалу. Таким чином цей закон ділив боржників на дві категорії: тих, хто приймає всі умови кредитора, і тих, хто намагається відстояти свої права і не згоден з пропозиціями банків. Так от, перша видавали якусь індульгенцію, а у другому виникав ризик вилучення житла.

Є ще один важливий нюанс – процентні ставки по кредитах. У той час як в усьому світі уряди створюють умови, за яких банки йдуть на поступки своїм клієнтам і знижують процентні ставки до 2-3 відсотків, лише б зберегти платоспроможність клієнта і дати людині можливість сплачувати борг, то в нас усе з точністю до навпаки! За тим же законом головною умовою захисту від вилучення житла була виплата відсотків за ставкою, визначеною банком в процесі реструктуризації. А всі чудово знають, що з початком кризи багато українських банків насамперед підвищили ставки за кредитами. Причому часто навіть не сповіщаючи про це своїх клієнтів!

Хоча сама ідея законодавчого захисту тисяч позичальників, не здатних через кризу гасити заборгованість, правильна, і шкода, що її не вдалося втілити. Правда, не варто забувати, що існує 652-а стаття Цивільного кодексу, що стосується істотних змін обставин, не залежних від позичальника. А фінансову кризу в країні і втрата роботи сотнями тисяч наших співгромадян – це дуже істотна обставина, на мою думку. Проте поведінка Верховної Ради, не побажала подолати вето Президента, показує сьогоднішні настрої у владних структурах.

- Що ви маєте на увазі?

- Наша організація вважає, що останнім часом йде масований лобіювання інтересів банківського капіталу в усіх гілках влади. Підтвердженням цього є цілий ряд подій: і непідписання Президентом закону про введення тимчасового мораторію на вилучення у боржників заставного майна, і фактична відмова парламентаріїв внести поправки, спрямовані на реальний захист позичальників, і все-таки подолати вето глави держави. Адже спочатку за цей закон проголосували 237 депутатів, а на повторному голосуванні, необхідному для подолання вето, документ підтримали вже всього 56 депутатів. Останнім же етапом лобіювання інтересів банківських став наказ Мін’юсту про внесення змін до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Крім того, я стверджую, що йде жорсткий тиск на судову владу. Мабуть, зверху дали розпорядження приймати судові рішення тільки на користь банків. У мене поки немає конкретних доказів, але дуже показовий той факт, що за останній місяць нам не вдалося відстояти в суді ні одного позичальника, і це при існуванні незаперечних доказів їхньої правоти. Адже раніше суди розглядали справи не упереджено, і багатьом позичальникам вдалося захистити своє майно.

Стаття опублікована у субота, 26.12.2009, у категорії Рекомендовані. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× дев'ять = 63

--


Календар публікацій

Грудень 2009
П В С Ч П С Н
    Січ »
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031