Економіка-2009: як це було в Україні

Рік, що минув, для України як починався, так і закінчився заявами про переддефолтний стан економіки. У 2009 році ми стали свідками газової кризи, безпрецедентного зниження ВВП і промислового виробництва. Крім того, проблем економіці додали банківська криза, зростання державного боргу, а також політичне протистояння. Попри усі проблеми, вітчизняній економіці вдалося уникнути більшості апокаліптичних сценаріїв, і це можна вважати основним досягненням 2009 року.

Газопостачання: від кризи до стабілізації

Рік почався з російсько-українських газових перипетій. За січневими перемовинами сусідів спостерігала уся Європа, яка виявилася основним потерпілим від газового протистояння. Вихід з глухого кута, здавалося, було знайдено. “Газпром” і “Нафтогаз”, за участю глав уряду обох країн, підписали довгострокові контракти. Україна отримала газ за “європейською” ціною у $450 з 20-відсотковою знижкою у 2009 році. Але на цьому газова тема в Україні закінчитися не могла апріорі. Умови контрактів розголосу додавалися неохоче, що викликало шквал здогадок і коментарів. Дійшло до обвинувачень Прем’єр-міністра України у зраді національних інтересів і батьківщини. Юлія Тимошенко на критику опозиції і Секретаріату Президента реагувала спокійно. За її словами, Україна отримала найнижчу ціну в Європі. “Нижчу за нас має тільки Білорусь”, – заявляв глава уряду.

З лютого, щомісяця оплата “Нафтогазом” російського газу перетворювалася на загальнонаціональне шоу. Щомісяця нарікали останнім, на що в Україні вистачило грошей. Проте у 2009 році “Нафтогазу”, не без допомоги держави, такі вдалося вистояти проти кризи і критики. Оплата газу не тільки не була зірвана, Україні навіть вдалося уникнути застосування штрафних санкцій за його недобір. Експерти зазначають, що рішення про корекції контрактів було зроблено за прямим розпорядженням Володимира Путіна, хоч до 24 листопада він прямо не згадував про можливості документального закріплення обіцяних поправок.

Обвал виробництва і борги

У 2009 році Україна випробувала рекордне зниження обсягів промислового виробництва. Так, за даними Держкомстату, у першому півріччі воно знизилося порівняно з аналогічним періодом 2008 року на 31,1%. Переломним став листопад, вважають у Мінекономіки. У листопаді вперше за останні 15 місяців було зростання промвиробництва з розрахунку до відповідного місяця 2008 року. Цей показник становив 8,6%, перевищивши середній протягом 2000-2008 років (5,8%).

Україна успішно продовжила співпрацю з МВФ, якщо не вважати “осічку” з четвертим траншем, виділення якого планувалося у листопаді. МВФ протягом минулого року виділив Україні другу і третю транши на загальну суму понад $6 млрд. Четвертий, у розмірі $3,8 млрд., було заплановано на листопад, однак через невиконання українською стороною взятих на себе зобов’язань Фонд припинив кредитування. Керівництво МВФ дало зрозуміти, що прийняття закону про підвищення соціальних стандартів і зрив бюджетного процесу-2010 унеможливлює виділення траншу у 2009 році. Передбачається, що консультації поновляться після президентських виборів.

Гостро постало питання зовнішніх боргів України, яким небезуспішно користувалися опоненти уряду. Так, за даними НБУ, валовий зовнішній борг станом на 1 листопада становив понад $104 млрд. Зазначається, що зростання боргу сталося за рахунок збільшення заборгованості Кабміну і отримання траншів від МВФ. У свою чергу глава уряду заявляє, що в Україні один із найнижчих зовнішніх державних боргів – 27-30% від ВВП.

Банківський сектор і приватизація

Рік, що минув, запам’ятається гучними подіями у банківському секторі. Українці зіткнулися з проблемами неповернення депозитів і неможливістю погашення отриманих кредитів. У результаті, у країні стало більше держбанків: “Родовід Банк”, банк “Київ” і “Укргазбанк” були націоналізовані. Збанкрутілий “Укрпромбанк” “поділився” проблемами з “Родовідом”, тим же шляхом йдуть “Надра”. Усього на кінець 2009 року в Україні 14 банків з тимчасовою адміністрацією. За даними, які є, на рекапіталізацію банківської системи держава вже направила понад 21 млрд. грн. із запланованих 44 млрд. грн.

У 2009 році так і не було прогнозованої приватизації. Кабмін, зокрема, збирався продати держбоги в “Укртелекомі”, “Турбоатомі” і Одеському припортовому заводі. Але, вже у кінці березня глава уряду щодо планів приватизації “Турбоатома” заявив, що не бачить необхідності у продажу “успішного державного підприємства”. У серпні Фонд держмайна повідомив, що відмовляється від продажу акцій “Укртелекому” у 2009 році. Залишався ОПЗ. Але й тут стався збій: комісія Фонду скасувала результати конкурсу, що відбувся, ніби побачивши змову учасників аукціону. Завод залишився державним, а три учасники аукціону не могли повернути заставу. ФДМ за січень-листопад отримав від приватизації 785 млн. грн. від запланованих у бюджеті 8,5 млрд. грн.

Казино – поза законом

До резонансних подій минулого року можна віднести закриття грального бізнесу, претензії до представників якого накопичувалися не один місяць і навіть рік. Формальним мотивом для радикальних заходів стала пожежа, яка сталася 7 травня в одному з гральних залів Дніпропетровська: у результаті загинуло дев’ятеро людей. Вже 15 травня Верховна Рада приймає Закон “Про заборону грального бізнесу”. Зокрема документом передбачалося, що Кабмін протягом трьох місяців повинен подати до парламенту законопроект з організації грального бізнесу в спеціальних зонах. Однак цього не сталося. У парламенті лежать законопроекти, покликані врегулювати “азартну” діяльність, але їхні автори визнають, що поставити крапку у цій історії і відправити гральні заклади у спеціальні зони не вийде і у 2010 році. Надто заполітизоване питання.

Соцстандарти і безробіття

У другій половині року розігралася справжня епопея з підвищенням соціальних стандартів. Ідею у розпал кризового року підкинула Партія регіонів, да так завзято взялася відстоювати, що навіть вивела на деякий час парламент з ладу. Доводи уряду про крах фінансової системи і відсутність грошей у бюджеті для реалізації закону почуті не були. Регіонали свого досягли, закон було прийнято у редакції представників Блоку Литвина і підписаний Президентом України.

Закон набув чинності 4 листопада, але уряд не поспішав його виконувати. Кабмін навіть оскаржив його у Конституційному Суді. За словами Ю. Тимошенко, цей документ нівелює усі раніше прийняті урядові підвищення і надбавки, і у зв’язки з цим пенсії і зарплати залишаться на колишньому рівні. Однак пізніше уряд вирішив використати при розрахунках соціальної допомоги збільшені розміри прожиткового мінімуму. Тим самим за умовчанням, приписуючи собі підвищення соцстандартів. “Наша доплата 28,4 грн. все ж більше, ніж 60 копійок від закону Ющенка-Януковича”, – заявляла міністр праці та соцполітики Людмила Денисова.

Попри песимістичні прогнози, Україна у 2009 році залишилася серед країн з найнижчим рівнем безробіття. Можливо, причина у методології розрахунку: в Україні показник безробіття засновується на кількості людей, що встали на облік у центрі зайнятості. У свою чергу, підхід Міжнародної організації праці, який застосовується у всьому світі, полягає у тому, що з усієї кількості прецездатний віднімають працівників і деякі категорії людей (які працюють за наймом на сімейних підприємствах, тимчасово відсутніх на роботі). Усі інші вважаються безробітними.

Показово, що найгірший показник рівня незайнятого населення в Україні було зареєстровано станом на лютий – 906 тис. людей. На 1 грудня цей показник знизився до 536 тис. Але, за даними Держслужби зайнятості, рівень офіційного безробіття у листопаді зріс вперше після восьми місяців зниження. У відомстві пояснюють це завершенням сезонних аграрних, будівельних робіт і курортного сезону, тому збільшення безробіття триватиме до весни цього року.

У новий рік увійшли без бюджету

Головна тема у кінці 2009 року – відсутність нового бюджету. Навіть традиційної бюджетної епопеї, у “найкращих” традиціях українського парламентаризму, не вийшло. Внесений урядом проект Верховна Рада повернула назад у Кабмін і більше до цього питання не поверталася, а щоб не було спокуси поборотися на бюджетних барикадах, навіть сесію закрила раніше. У 2010 році Україна увійшлае без головного фінансового документа. Мінфін вже повідомив, що вперше починатиме бюджетний рік за тимчасовим “розписом”.

Підбиваючи підсумки, опозиція назвала політику Кабміну “українським провалом”. Регіонали зазначають, що “уряд Тимошенко перетворив цілком благополучну країну, надійного партнера у державу із зруйнованою економікою, непередбачуваною політикою, нестабільною валютою”. Головні опоненти Тимошенко стверджують, що реальні прибутки за час перебування її при владі скоротилися вдвічі, а ціни на основні продукти харчування, ліки і житлово-комунальні послуги зросли у 3-5 разів.

Не менш гостро економічну політику Кабміну розкритикували у Секретаріаті Президента. Там вважають, що причина економічної кризи в Україні – не світові тенденції, а популістська політика уряду. Щоб повернутися на докризовий рівень, знадобиться три-чотири роки, зазначають у президентській канцелярії.

На фоні тотальної критики і похмурих прогнозів Прем’єр-міністр впевнено заявляє, що вже до 1 березня 2010 року Україна забуде про економічну кризу. Ю.Тимошенко не без оптимізму стверджує, що останні п’ять місяців у всіх галузях економіки фіксується підйом.

Проте гранично об’єктивної та самокритичної оцінки проробленої роботи від влади дочекатися навряд чи вдасться. Це річ складна, до того ж нашій еліті чужа. Але й оцінки опонентів грішать яскраво вираженою політзабарвленою однобокістью. Президент вірить даним Рахункової палати, уряд – Держкомстату. В опозиції – своя правда. У таких умовах економічні підсумки року мимоволі перетворюються на добірки з таборів, які постійно конкурують.

Стаття опублікована у вівторок, 05.01.2010, у категорії Фінанси. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


п'ять × = 30

--


Календар публікацій

Січень 2010
П В С Ч П С Н
« Гру   Лют »
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031