Із турботою про майбутнє… Або чи буде воно, щастя?

Що глибше Україна занурюється в мутні води кризи, то більше громадян хвилює питання, коли ж до них прийдуть із банку з вимогою погасити борг за кредитом, узятим за часів розквіту економіки. Чи не єдиним шляхом назавжди вирішити цю проблему є звільнення від боргових зобов’язань через банкрутство. Але не все так просто, як хотілося б, особливо у сфері банкрутства, що потребує професіоналізму.

Банкрутство не для всіх

Чинне законодавство не дозволяє визнати банкрутом будь-кого. Згідно із Законом “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, який у народі іменують Законом про банкрутство, визнати банкрутом можна лише особу, яка є підприємцем і має борги, пов’язані з підприємницькою діяльністю. Тобто розраховувати на те, що можна порушити справу про банкрутство на підставі боргу перед банком за кредит, взятий для купівлі квартири, у якій мешкає боржник, не варто.

Для порушення справи про банкрутство необхідно довести суду, що борг, який ви не в змозі погасити, безпосередньо пов’язаний із підприємницькою діяльністю. Наприклад, що ця квартира здається в оренду, ви отримуєте за це гроші та сплачуєте податки. Є й інші необхідні умови порушення справи про банкрутство:

  • розмір боргу має перевищувати 300 мінімальних зарплат на дату подання відповідної заяви;
  • борг не був погашений протягом трьох місяців;
  • борг є безспірним.

Щодо останньої вимоги треба зауважити, що суди витребують докази безспірності боргу, якими, як зазначили Вищий господарський суд в постанові у справі № 23/333-б від 21.02.2007 р. та Верховний Суд України в постанові у справі № 3/157 від 17.10.2006 р., є лише факти подання виконавчих документів (наказу суду або виконавчого листа) до органів державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження. І не просто подання, а відкриття виконавчого провадження за цими документами. І не просто відкриття, а такого, після якого минуло три місяці.

Шкурка варта вичинки

Як би важко не було започаткувати процедуру та довести її до логічного завершення, треба зауважити, що шкурка варта вичинки.

По-перше, існує дуже велика вірогідність того, що хтось із кредиторів не дізнається про визнання боржника банкрутом і не подасть до суду свої вимоги, таким чином втративши право на стягнення боргу.

По-друге, якщо майно боржника перебуває в заставі, він за наявності “дружніх” осіб може знайти кошти та на законних підставах викупити заставлене майно, не питаючи дозволу в заставодержателя – банка або іншого кредитора. А враховуючи, що за часів кризи вартість такого майна значно нижча за ту, яку воно мало, коли його купували та надавали в забезпечення під кредити, варто подумати про те, як дістати кошти, щоб зберегти найцінніше майно.

Після закінчення процедури банкрутства особа вважається вільною від боргів та може починати життя з чистого листа. Утім, це ще не всі підводні камені, які можуть ускладнити життя пересічного банкрута.

Підводні камені

Незважаючи на те що п. 2 ст. 49 Закону про банкрутство звільняє громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання його банкрутом, наступна частина цієї статті говорить: якщо він був визнаний банкрутом за заявою кредитора, а не за власною заявою, кредитори таки мають право заявити свої вимоги до нього. Таким чином, якщо необхідно повністю звільнитися від боргів, підприємець має направити в суд заяву про визнання його банкрутом від свого імені, не чекаючи, що таку заяву направлять його кредитори.

Крім того, треба враховувати, що повного щастя не буває: навіть якщо підприємець зробить все як треба і звільниться від більшості боргів, він не зможе звільнитися від боргів особистого характеру, які не можна перевести на третю особу (аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, та інших, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом, які погашені частково чи не заявлені після визнання його банкрутом). Водночас це позбавляє таких кредиторів можливості подавати заяву про визнання підприємця банкрутом, що має заспокоїти чоловіків, які не платять аліменти: колишня дружина може лише приєднати свої вимоги до вже порушеної справи про банкрутство.

Якщо боржник бачить світло в кінці тунелю, але якісь тимчасові труднощі не дозволяють йому розрахуватись із кредиторами вчасно, механізм банкрутства теж може стати у пригоді. Справа в тому, що в момент порушення процедури банкрутства припиняється нарахування штрафів, пені та інших фінансових санкцій, пов’язаних із несвоєчасним виконанням грошових зобов’язань. Таким чином, якщо підготувати та подати до суду вмотивований план погашення боргів, можна розраховувати на те, що суд затвердить його та примусить кредиторів погодитися на умови погашення боргів, запропоновані боржником. Звісно, мотив “Я просто не хочу зараз сплачувати борги” навряд чи буде прийнятий судом.

Щоб життя не здавалося медом, суд згідно із ст. 48 Закону про банкрутство одночасно з порушенням справи про банкрутство накладає арешт на все майно боржника, окрім такого, на яке не може бути накладене стягнення. Але це ще не кінець світу: за мотивованим клопотанням суд може звільнити частину майна або все майно за умови надання додаткового забезпечення виконання зобов’язань боржника третіми особами.

У боржника є ще два місяці, щоб домовитися з кредиторами та укласти мирову угоду. Якщо ж після цього строку суд не матиме доказів погашення боргів або мирової угоди, він буде змушений визнати такого боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.

Процедурні питання

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

  • строки виконання зобов’язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали;
  • припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов’язаннями громадянина-підприємця;
  • припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян.

Копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред’явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.

Тоді вже час поспішати кредиторам. Адже в разі неподання до суду своїх кредиторських вимог вони можуть бути позбавлені права на борг як такі, що пропустили строк подання кредиторських вимог, і на цій підставі борг перед ними буде вважатися погашеним. Що ж стосується боржника, то йому не позаздриш: у справу вступає державний виконавець, який здійснює продаж його майна, а незаангажованість вітчизняних виконавців та їхнє прагнення якнайшвидше погасити борги загальновідомі. Щоправда, за наявності нерухомого або цінного рухомого майна суд призначає ліквідатора – арбітражного керуючого. У цьому разі існує імовірність кваліфікованого продовження ліквідаційної процедури та повнішого задоволення кредиторських вимог.

Задоволення вимог боржників

Гроші, отримані від розпродажу майна боржника, акумулюються на депозитному рахунку нотаріальної контори та розподіляються таким чином:

  • у першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими громадянин-підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров’ю (шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів), а також вимоги щодо стягнення аліментів;
  • у другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці осіб, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця;
  • у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
  • у п’яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги. За недостатністю коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори для повного задоволення всіх вимог однієї черги кошти розподіляють між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їхніх вимог.

Замість висновків

Процедура банкрутства фізичних осіб досить складна і багата на несподіванки, які можуть бути використані як на користь боржника, так і проти нього. Тому, незважаючи на переваги, які вона надає, треба ретельно зважити всі за та проти, а потім приймати рішення, порадившись із фахівцями, які мають досвід проведення таких процедур та можуть оцінити переваги того чи іншого варіанту розвитку подій.

Руслан Шевченко, юрисконсульт МПЮФ “ДиЛ-консалт”

Ігор Шевченко, голова Сумського облвідділення Союзу кризис-менеджерів України

Руслан Шевченко, Ігор Шевченко (Правовий тиждень, № 7, 16-22 лютого 2010)

Стаття опублікована у вівторок, 23.02.2010, у категорії Право, суди, Фінанси. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ 9 = одинадцять