Кому потрібен штамп у паспорті?

Неймовірно, але факт: за результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, з двох тисяч опитаних українців 45% висловило своє позитивне ставлення до спільного проживання чоловіка й жінки до шлюбу. Причому цей показник останнім часом значно збільшився. Отже, така форма сімейних відносин в Україні вважається нормою. Залишилося тільки розібратися, як до цього явища відносяться різні інститути влади і закону.

Історія виникнення

Цивільний шлюб “народився” ще в XVI столітті в Голландії, коли люди, що належать до різних релігій, не могли вінчатися в церкві. Тому влада дозволила оформляти такі союзи в мерії. Саме такий шлюб і став називатися “цивільним”. Тепер під цією назвою мають на увазі добровільне спільне проживання та ведення спільного господарства двома людьми: чоловіком і жінкою – “без яких би то не було взаємних зобов’язань”. Хоча в юриспруденції поняття цивільного шлюбу зберегло початкову сутність і стосується пар, які оформили свій союз офіційно в РАЦСі без вінчання в церкві. Вільні сімейні стосунки в чинному законодавстві України прийнято називати фактичним шлюбом, а в народі просто співмешканням. Слід зазначити, що інститут сім’ї сформувався ще до виникнення християнства. І тільки в IX столітті н. е.. церква офіційно стала займатися оформленням сімейних відносин. Але після жовтневої революції реєстрація шлюбів у СРСР знову стала прерогативою державних органів.

Правові аспекти

Що ж до фактичного проживання без штампа в паспорті, то в Україні такий спосіб сімейних відносин підтримує 82% молодих респондентів у віці від 18 до 29 років. Незважаючи на це, інститут “цивільного” шлюбу в правовому полі у нас знаходиться лише на стадії формування. Чому труднощі у “нерозписаних” пар можуть виникнути вже з реєстрацією новонародженої дитини. Так, для реєстрації маляти, народженого в шлюбі, слід подати заяву тільки одного з батьків – документ з пологового будинку, який підтверджує походження дитини. У разі ж, якщо мати і батько дитини – “цивільні” чоловік і дружина, то одного документа недостатньо. Адже походження дитини визначається від батька (обов’язково заповнення графи “батьківство”). Тому слід надати заяву обох батьків. Їх можна подати в РАЦС як до, так і після народження дитини.

Що ж стосується прав і свобод новонароджених, то згідно Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народилися вони у шлюбі чи ні. Якщо цивільні чоловік і дружина вирішили розійтися, то в обов’язки батька спільної дитини входить виплата аліментів, начебто вони перебували в офіційному шлюбі. Що ж до поділу майна, то тут можуть виникнути проблеми.

Відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України, жінка і чоловік, які проживають однією сім’єю, але не перебувають офіційно в шлюбі, можуть претендувати на майно, нажите ними на правах спільної сумісної власності. “Коли ця норма з’явилася в новому Сімейному кодексі, дехто став заперечувати, мовляв,”який жах! узаконений цивільний шлюб!”, – розповідає автор СКУ Зореслава Ромовська. – А я вважаю, що ці люди просто не захотіли зрозуміти суть закону”. Ще в 1991 р. Закон України “Про власність” визнав спільною власністю майно, набуте спільною працею тих, хто проживає однією сім’єю. А у статті 74 СКУ було лише конкретизовано це загальне правило для жінки і чоловіка, які проживали однією сім’єю, але без реєстрації шлюбу. Якщо, скажімо, вони прожили разом тиждень або місяць і набули тільки електрочайник і сковороду, то, звичайно, тільки лише ці речі будуть їх власністю. Але бувало, що такі фактичні сім’ї існували 20 і більше років. Тому все те, що вони придбали (машина, будинок тощо), є їхньою спільною власністю.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 24 Конституції України жодна обставина не може бути підставою для дискримінації. А стаття 51 Конституції, яка покладає на державу обов’язок охороняти сім’ю, не обумовлює, що мова йде тільки про родину, яка побудована на шлюбі. “Все це добре, – продовжує адвокат Володимир Білик. – Ось тільки у випадку розриву відносин, треба ще зуміти довести сам факт спільного проживання. А це не так просто, як здається. У кращому випадку підтвердженням стануть спільні діти, спільні видаткові рахунки, у гіршому – свідчення родичів чи сусідів. Правда, оскарження в суді права нажитого рухомого і нерухомого майна часто провокує тривалі судові розгляди і, як наслідок, масу образ і негативних емоцій, які доведеться пережити сторонам процесу”.

Чи хороше “життя без зобов’язань”?

Мабуть, правий був герой безсмертного роману “Майстер і Маргарита” Воланд, кажучи, що москвичів зіпсувало квартирне питання. Думаю, те ж сьогодні можна сказати і про киян, у яких матеріальні цінності часто превалюють над моральними. Адже, за твердженням психологів, цивільний шлюб в Україні вигідний у більшості випадків чоловікові, який, щоб уникнути відповідальності перед законною дружиною, часто є ініціатором вільних стосунків. Це твердження підкріплено статистичними даними. Так, в Україні 69% чоловіків не бачать нічого поганого в спільному житті “без зобов’язань”. Серед жінок такі відносини підтримали лише 55% опитаних.

Причинами, по яких представниці слабкої статі погоджуються на співжиття в цивільному шлюбі, за словами кандидата психологічних наук Ігоря Манілова, є не тільки сильні почуття, але й відсутність власного житла, а також нормального матеріального забезпечення. “Через те, що жінка залежна у фінансовому плані від чоловіка, говорити про існування повноцінних “цивільних” шлюбів в Україні складно, – продовжує психолог. – Це можливо тільки в цивілізованих західноєвропейських країнах, таких, як Німеччина, Голландія, Франція, де чоловік і жінка не залежать матеріально один від одного, тому будують свої стосунки виключно з любові. На жаль, у нашому суспільстві фінансова рівноправність неможлива”. Окремі приклади рівноправності, звичайно ж, трапляються, але частіше за все в результаті розпаду таких “псевдоцивільних” шлюбів страждають саме “незаконні” дружини. У переважної більшості жінок через невизначеність у відносинах і статусі в суспільстві з роками виникають невротичні розлади – депресії й страхи, які згодом здатні викликати серйозні захворювання серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту. Все це негативно позначається на здоров’ї дітей, народжених у таких шлюбах.

Отже, перш ніж погоджуватися на таку форму сімейних відносин, жінкам потрібно добре подумати, що вони одержать взамін.

Коментар

Автор СК України, професор, академік, провідний спеціаліст у сфері сімейного та цивільного права Зореслава Ромовська:

- Так званий, “громадянський шлюб” – це побутовий термін, що відображає наявність тільки однієї ознаки шлюбу – сімейного союзу жінки та чоловіка. Чи добре це? Не беруся судити. Правду кажуть у народі – як постелиш, так і виспишся. Тому вільна людина має право сама будувати своє особисте життя. Я не бачу в цьому трагедії. Але ж спільне життя чоловіка і жінки без офіційної реєстрації шлюбу, так званий пробний шлюб, коли пожили, не сподобалося – розійшлися, практикувалося в Україні ще в XVI – XVII століттях. Кількість шлюбів, зареєстрованих в органах РАЦС, спалахи білих суконь біля церков, засвідчують: мода модою, а традиції залишаються.

Відсутність же державної реєстрації не робить союз жінки і чоловіки шлюбом у прямому сенсі цього слова. Жінка і чоловік в цьому союзі мають статус сім’ї, але не мають подружнього статусу. Розвиток нашого законодавства має йти не шляхом надання жінці та чоловіку, які спільно проживають поза шлюбом, прав і обов’язків подружжя, а шляхом наділення їх правами та обов’язками як осіб, які проживають однією сім’єю. Ці права можуть бути тотожними за змістом (право на аліменти, права на відшкодування збитків у зв’язку з втратою годувальника і навіть право на спадковість), але підстави їх виникнення різні. Це говорить про те, що протиріч між ч. 2 ст. 21 і ст. 71 Сімейного кодексу України немає. Надання жінці та чоловіку, які спільно проживають поза шлюбом, права спільної власності на придбане ними майно не наділяє їх правовим статусом – подружжя.

6 міфів про шлюб

Міф 1. У шлюбі чоловік отримує більше переваг, ніж жінка.

Одружені жінки і чоловіки, як правило, живуть довше і щасливіше, ніж їхні ровесники – одинаки. Крім того, сімейні люди, незалежно від статі, як правило, володіють кращим здоров’ям і більше заробляють.

Міф 2. Народження дитини зміцнює відносини між подружжям.

Народження першої дитини вкрай важко позначається на психологічному кліматі в сім’ї, і дуже часто чоловік і дружина віддаляються один від одного. Проте сім’ї, в яких є діти, розлучаються рідше, ніж бездітні.

Міф 3. Основа щасливого шлюбу – успіх і романтичні любовні відносини.

Набагато частіше головною причиною вдалого шлюбу є взаємна повага подружжя. Подружжя в найбільш щасливих сім’ях поділяють інтереси один одного.

Міф 4. Якщо пара жила разом до офіційного укладення шлюбу, то така сім’я міцніша.

Багато досліджень показують, що пари, що складалися в “цивільному шлюбі” рідше бувають задоволені якістю сімейного життя і частіше розлучаються. Крім того, громадянські шлюби, в більшості випадків, неміцні – чоловіки і жінки частіше, ніж сімейні пари, воліють не вирішити конфлікт полюбовно, а просто розійтися.

Міф 5. Люди нині не можуть розраховувати на те, що вони проведуть у шлюбі все своє життя, тому що тривалість життя людини змінилася, а її темп збільшився.

Це не так. Статистика показує, що половина розлучень припадає на частку сімей, що проіснували сім років. Якщо цей критичний рубіж перейдено, то шанси на те, що сім’я розпадеться різко зменшуються. Тривалість і спосіб життя подружжя ролі не грають.

Міф 6. Свідоцтво про шлюб – не більше, ніж шматок паперу.

Це дійсно тільки аркуш паперу, який, однак, в більшості випадків гарантує краще здоров’я, довголіття, спокій і щастя.

Олександра Тимощук (Судово-юридична газета, № 6, 22-28 лютого 2010)

Стаття опублікована у четвер, 25.02.2010, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


8 × = вісім