Інтернет-магазини заженуть в рамки закону!

Учасники ринку продажів в Інтернеті вважають, що депутати мають дуже слабке уявлення про принципи існування Інтернет-бізнесу, а непрофесійний закон може істотно загальмувати розвиток електронної комерції в країні.

У сучасному суспільстві вже давно спостерігається тенденція поступового стирання кордонів між реальними та віртуальними гранями життя – спілкування, робота, контакти, угоди, домовленості здійснюються через Інтернет. Віртуальний шоппінг, зрозуміло, не став винятком. Результати численних досліджень свідчать, що оборот електронної торгівлі в світі зростає з кожним роком, тому в багатьох країнах передбачена система законодавчого регулювання Інтернет-бізнесу. Українські реалії також вимагають надання правових гарантій для всіх учасників ринку електронної комерції, що демонструє активне зростання. Чи усвідомлюють це і законодавці. Нещодавно народним депутатом Антоном Яценком був зареєстрований законопроект (реєстр. № 6086-1) “Про електронну комерцію”, в якому автор пропонує ввести ряд норм, що регулюють комерційну діяльність у мережі.

Основною метою ЗП є визначення чітких вимог і механізмів здійснення угод через обмін електронними повідомленнями. Передбачається введення в правовий обіг ряду нових понять, таких як електронна комерція, електронна угода та ін. У разі прийняття ЗП електронний документ, закріплений електронним цифровим підписом, в суді може виявитися вагомим доказом. За словами автора ініціативи, таким чином вдасться виключити судову дискримінацію у разі розгляду справ у сфері Інтернет-бізнесу. Документ не може бути не взятий судом до уваги через те, що він оформлений та / або отриманий за допомогою використання електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій, каналів зв’язку і мереж.

На переконання Антона Яценко, існуюче національне законодавство системно не регулює всі питання, які виникають при здійсненні відносин, пов’язаних з електронною комерцією. Такий стан справ призводить до того, що сторони цих відносин (продавці, споживачі, провайдери) і їх взаємовідносини, їх відносини з податковим законодавством фактично перебувають “у тіні”. Відсутні чіткі законодавчі вказівки (або обмеження) щодо того, які документи не можуть бути використані в торговельному обороті при здійсненні електронної комерції. Нарешті, законодавство, яке охороняє права споживачів, не містить положення, достатні для захисту інтересів та законних прав учасників ринку. За словами автора ініціативи, законопроект встановлює чіткі вимоги щодо посвідчення електронних повідомлень і угод за допомогою електронного цифрового підпису, що дасть можливість гарантувати законність, прозорість і достовірність таких операцій. “Законопроект грунтується на принципах рівності учасників врегульованих ним відносин, безперешкодного здійснення комерційної діяльності, вільного переміщення товарів, послуг і фінансових коштів, на всій території України, а також гарантії судового захисту прав учасників електронної комерції”, – пояснили “Судово-юридичній газеті” у прес-службі Антона Яценко.

Варто відзначити, що це не перша і, очевидно, не остання законодавча ініціатива запровадження державного правового регулювання Інтернет-продажів в Україні. Декількома місяцями раніше колегою Яценко по фракції Юрієм Полунєєвим був зареєстрований законопроект (реєстр. № 6086), який також покликаний забезпечити основи фінансових і правових взаємин у сфері електронної торгівлі. Самі учасники ринку досить скептично ставляться до “потуг” законодавців, відзначаючи, що депутати мають дуже слабке уявлення про принципи існування Інтернет-бізнесу, а непрофесійний закон може істотно загальмувати розвиток електронної комерції в країні. Як зазначили в Асоціації УЕЛБУ, представники якої входять до складу робочої групи з розробки законопроекту при Комітеті ВРУ з питань економічної політики, держава наша звикла до паперового обігу і жорстким контролюючим функціям, а такі речі з Інтернетом не проходять. Ті механізми, якими законодавець пропонує регулювати і фіскалити Інтернет-магазини, просто заженуть галузь в тінь, переконані експерти.

У той же час учасники ринку відзначили гостру необхідність у правовому регулюванні діяльності Інтернет-магазинів, яких, відповідно до рейтингу порталу bigmir.net, налічується 5761. Таким чином, можливо, вдасться відсіяти частину шахраїв, яких чимало, але без професійного комплексного підходу тут не обійтися.

Як повідомили нам в асоціації, найбільше законопроектів, покликаних відрегулювати галузь, розроблено п’ять, не всі вони поки подані на розгляд до Парламенту, але активно обговорюються робочою групою за участю Держкомпідприємництва та Комітету інформатизації України.

Представлені законопроекти створювалися відповідно до вже існуючими міжнародними законодавчими нормах. Основні – це типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронну торгівлю, схвалений ООН в 1996 році, Директива Європейського парламенту і Ради від 8 червня 2000 року про деякі правові аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на внутрішньому ринку та Конвенції ООН про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах. Поки ж в Україні діяльність Інтернет-бізнесу регулюється лише нормативно-правовими актами Нацбанку з питань електронних грошей та використання спеціальних платіжних засобів в електронному середовищі, а також окремими ЗУ “Про електронний документообіг” і “Про електронний підпис”. Так що українським парламентаріям залишається достатньо простору для прояву власних законотворчих талантів, зрозуміло, в разі їх наявності.

Коментарі

Народний депутат Владислав Лук’янов:

- Я вивчав питання електронної комерції і хочу сказати, що розвиток комерційної активності всередині мережі Інтернет часто викликають такі взаємини між бізнесом і клієнтами, яких раніше просто не було. Частина цих взаємин потрібно регламентувати, нормувати, щоб бізнес розвивався більш швидкими темпами. Поняття “відрегулювати” у нас часто плутають з поняттям “загальмувати”, а насправді правильно прописаний закон, навпаки, підштовхує й розвиває ринок, захищає права як продавця, так і покупця.

Закон встановлює взаємну відповідальність, типові процедури робить стандартними, і їх не потрібно десять разів прописувати в договорах. Нам необхідно не просто реформування, а створення нормативних актів, що регулюють ринок електронної комерції. Наприклад, зараз немає чіткого визначення, в якій країні і в якій юрисдикції відбувається та чи інша комерційна угода. Природно, виникають питання оподаткування, адже ту ж авторучку можна купити через Інтернет, отримати її в Україні, хоча угода була під юрисдикцією Кіпру. Такі моменти не врегульовані. Хотілося б, що б ми розв’язали це питання не клаптиково-заплаточним методом, а щоб була вироблена стратегія розвитку електронного ринку, система взаєморозрахунків, щоб це було комплексне рішення. Законопроекти, які пропонуються зараз, спрямовані на вирішення найбільш гострих питань. Це поштовх для дискусії та розмови в суспільстві щодо регулювання цього ринку – правильний і позитивний момент.

Адвокат Асоціації учасників електронного бізнесу України Олександр Золотухін:

- Сам факт появи такої кількості законопроектів вже говорить про підвищений інтерес держави до цієї галузі. Як фахівець можу сказати, що всі п’ять законопроектів (два з них зареєстровані у ВР) практично дуже схожі один на інший, мабуть, автори проектів “списували” багато що один у одного. Але в той же час не можна сказати, що ці ЗП не мають принципових відмінностей.

Галузь електронної комерції має гостру потребу в законодавчому регулюванні держави. Не врегульовано такі поняття як електронні товари і послуги, електронні магазини, оподаткування операцій з цими товарами та послугами. Не чітко визначені суб’єкти (учасники цих правовідносин) та їх роль, не до кінця описані права і обов’язки цих суб’єктів. Також, на мою думку, не грамотно описана відповідальність суб’єктів і не вироблені чіткі правила взаємодії та державного контролю.

Іншими словами, в законодавстві, що регулює цей ринок, існують “білі плями”. Але хочу сказати, що, не дивлячись на гостру потребу в грамотному законі, всі існуючі законопроекти далекі від ідеалу, тому що, в основному, вони складалися не профільними фахівцями. Як юрист, що практикує більше 12 років, можу сказати, що кожен з цих законопроектів у тому вигляді, в якому вони є зараз (у разі їх прийняття), в своє зіткнення з реальністю потерплять фіаско. І тієї користі, яку повинен принести грамотний закон, ніхто не отримає. Держава і суспільство отримає закон, який або не буде грамотно регулювати ринок, або зарегулює ринок під певну бізнес-групу, або просто не буде працювати. Все це відбувається з тієї причини, що кожна група, що подає законопроект, переслідує свої інтереси. Те, що запропоновано зараз, – це, так би мовити, “інвалідне крісло замість повноцінного опорно-рухового апарату”.

Олена Конорева (Судово-юридична газета, № 10, 22-28 березня 2010)

Стаття опублікована у середа, 31.03.2010, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


1 + шість =

--


Календар публікацій

Березень 2010
П В С Ч П С Н
« Лют   Кві »
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031