Відкрийте, податкова! Правовий аналіз законодавчих змін та нововведень у сфері підприємництва

Верховна Рада України підтримала в першому читанні запропонований Кабміном України Податковий кодекс. Декількома днями раніше вступили в силу зміни до КЗпП України, ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”, які значно підсилили податковий контроль над дрібним і середнім бізнесом. А незабаром будуть переглянуті основні принципи дозвільної системи країни. Парадоксально, але всі ці нововведення, на думку уряду, дозволять витягнути з тіньової економіки 30% українського бізнесу. Хоча самі підприємці з сумом констатують своє бажання ще більше сховатися від фіскального ока країни.

Причин тому кілька. По-перше, зміни в КЗпП (ч. 2 ст. 259) надають податковим органам “право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування”. Тобто до вас зможуть прийти без попередження і з будь-якого району. По-друге, ст. 47 Податкового кодексу прямо передбачає наділення ДПАУ функціями слідчих органів (аж до огляду житла приватних підприємців), що суперечить КПК України. А глава ІІІ розділу ІІ Податкового кодексу і зовсім передбачає надання податкових роз’яснень статусу офіційного тлумачення законів, що може робити тільки Конституційний Суд України. Все це приведе до того, що бізнес добровільно піде у тінь, тому що сама система оподаткування вкупі з посиленням адміністрування і тиску на підприємців стане нестерпним для ринку. Адже бізнес хоче одного – паритетних умов співпраці з державою.

За різними експертними оцінками, в глибокій тіні у нас знаходиться від 40 до 60 відсотків економіки. Всі політичні сили, що діють на теренах України, визнають цей факт ганебним для європейської країни і обіцяють, прийшовши до влади, раз і назавжди покінчити з цим явищем. Однак відсоток тіньової економіки постійно зростає. Що ж робити?

Хто у кого відмиває гроші?

Говорячи про тіньову сторону бізнесу, неможливо обійти увагою оптимізацію оподаткування. Чому? Відповідь проста – вітчизняна податкова система створена для обдирання вітчизняного бізнесу. “Зухвале обкладання”, – так говорять підприємці, і не тому, що їм шкода відраховувати гроші до скарбниці, а тому що платити доводиться (якщо за законом) практично все, що заробив. Не відходять від податків тільки іноземці, оскільки вони не розуміють, навіщо так ризикувати заради бізнесу. Їм простіше не вести свої справи в Україні, а відкрити бізнес в іншій, більш сприятливій країні, однак вітчизняні бізнесмени такого шансу не мають в своєму розпорядженні. Нардеп Наталія Королевська поділилася своїм досвідом: “Ми провели опитування серед основних інвесторів, які хочуть прийти в Україну, що їм заважає здійснювати свою діяльність у нашій країні. Першою причиною вони назвали неналежний захист власності, а в цьому питанні ми взагалі перебуваємо на 58 місці серед 70 країн у світі. Друга причина – це колосальний адміністративний тиск, третя причина – відсутність доступу до інфраструктури, четверта – божевільна зарегульованість всіх ринків, і остання головна причина – надмірна корупція. На жаль, чиновники нерозуміють, що тиск з боку влади, як сполучені посудини впливає на якість життя населення”.

Але де ж ці зміни? Дійсно, з прийняттям Податкового кодексу скоротиться кількість податків. Найімовірніше, будуть введені канікули для малого та середнього бізнесу. Однак при цьому: 1) посилюється майнова відповідальність платників податків за погашення податкової заборгованості, в тому числі за рахунок звернення стягнення на майно засновників, незалежно від організаційно-правової форми суб’єктів господарювання; 2) передбачається збільшення термінів проведення планових та позапланових виїзних документальних перевірок до 30 робочих днів (для малого бізнесу – до 20 днів); 3) вводиться податок з депозиту в розмірі 5% і з накопичень на поточних і карткових рахунках вкладників; 4) зростає податкове навантаження для фізосіб – місячні доходи понад 50 мінімальних зарплат (близько 45 тис. грн) обкладаються не 15%, а 17% прибуткового; 5) єдиний податок реформується і відокремлюється від соціальних відрахувань, які платникам податків доведеться платити окремо від податку. І так далі. Як бачимо, єдино вірного рішення у вигляді усунення свавілля податкових органів – коли їм “спускають” негласні вказівки збирати додаткове навантаження, проводити додаткові перевірки, не приймати негативні звіти та не відшкодовувати ПДВ – не передбачено.

Політична стабільність – запорука успішного бізнесу?

Сьогодні українська дійсність свідчить про зміну політичної ситуації, про прихід стабільності, яка, зрозуміло, повинна надати життєтворний вплив на інвестування підприємницької сфери, влити нову кров в жили українського бізнесу. Ось тільки донорами поки що ставати ніхто не хоче. Думається, причин декілька. Зрозуміло, що небажання здійснювати підприємницьку діяльність на повністю або частково законних підставах пов’язано з надмірними адміністративними функціями контролюючих органів, які з набранням законної сили ЗУ від 20 травня 2010 № 2275-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” істотно посилилися.

Мова йде про можливість проведення позапланових перевірок податковими органами суб’єктів господарювання, яким надано досить широке поле діяльності. Податківці отримали законне право не тільки здійснювати перевірку дотримання фінансово-господарської діяльності підприємця, а й контролювати деякі питання трудового законодавства, що стосуються прийому громадян на роботу до ФОП та оплати їх праці. Більш того, представникам податкової влади можна перевіряти всіх суб’єктів бізнесу поза рамками територіального підпорядкування.

Зарплата в конвертах як крок у відповідь податківцям

Ще однією важливою причиною небажання бізнесу виходити “на загальний огляд” і прагнення вкривати зарплату найманих працівників служать обов’язкові державні збори і платежі до соціальних фондів. Адже такі платежі в органи соцстраху та пенсійного фонду складають приблизно 40% від обіцяної працівникові суми заробітку. Сказане лише підтверджує, що “конвертна зарплата” виправдана економічними міркуваннями наймача-підприємця. Зрозуміло, що, отримуючи неофіційну заробітну плату, працівник обмежується у праві на отримання державних гарантій і виплат при настанні певних юридичних фактів, приміром, таких, як пенсія або професійне захворювання.

Проте ні в одному з законопроектів від уряду не передбачається зниження розмірів відрахувань до держфонди, що дало б можливість легалізувати багатьох “тіньових” працівників.

У підсумку, дозвільних процедур, можливо, і переслідують благу мету, однак за фактом представляють собою стандартні схеми щодо наповнення бюджету і ніяк не враховують інтереси самих підприємців. Таким чином, щоб остаточно не загнати бізнес у підпілля, необхідно провести якісну переробку існуючих законів і проектів у сфері підприємництва.

Новації уряду: результати та перспективи

Трудове законодавство: штрафів стане більше

16 червня 2010 вступила в силу ч. 2 ст. 259 КЗпП України, викладена у такій редакції: “Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної податкової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування”. Це означає, що державний бюджет вже незабаром поповниться “новим видом” доходів від штрафів підприємців, до яких “без оголошення війни” нагрянуть представники податкових органів. Причому правило “країна має знати своїх героїв в обличчя” працювати перестане в силу того, що гості з органів державної податкової служби будуть приходити не тільки без попередження, але й з інших районів. Зрозуміло, що цим держава має на меті боротися з хабарництвом (чимось нагадує незалежне тестування або автоматичний розподіл справ у суді) “корінних” податківців. Підприємцю ж буде зле.

Податковій міліції розв’язують руки

З 16 червня 2010 ст. 10 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні” доповнено пунктом 19 такого змісту: “При отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позапланової податкової перевірки платника податків без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування”. Як видно, норма спрямована на благо держави і на шкоду платнику. Дозвольте спроектувати ситуацію: скажімо, “непорядна” конкурент підприємця повідомляє податкової міліції дані про приховування доходів останнім, нібито мають місце. Міліція оперативно реагує, проводить перевірку і … в будь-якому випадку (за місяць) що-небудь та знаходить.

14 червня 2010 ВР зареєструвала законопроект, ініційований Президентом України № 6517 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування”, згідно з яким пропонується скасувати п. 19 ст. 10 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”. Названим законопроектом планується скасувати і інші норми, що стосуються посилення податкових повноважень, прийнятих ЗУ від 20 травня 2010 № 2275-YI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Виборчий підхід до “єдинникам”

Одним з найбільш знакових нововведень у проекті Податкового кодексу для учасників ринку міжнародних автоперевезень стала норма про нерозповсюдження права на спрощену систему оподаткування на суб’єктів ЗЕД. Про це йдеться у статті 2 розділу 14 проекту закону. Під цю статтю підпадають фізичні та юридичні особи, які здійснюють діяльність у галузі міжнародних перевезень автотранспортом. Тим часом, за даними Асоціації міжнародних автоперевізників України (АсМАП), спрощеною системою оподаткування зараз користується 70% учасників даного ринку.

Зміна умов роботи помітно переформатує ринок автоперевезень. Щоб перейти на нову форму оподаткування, компанії змушені будуть капіталізуватися, вводити в структуру підприємств бухгалтерські відділи та створювати відповідне кадрове наповнення. Щоб дозволити собі це, перевізники, прогнозують експерти, почнуть об’єднуватися і консолідуватися. Йти з ринку транспортників змусять не стільки витратність і складність вирішення організаційних питань, скільки, власне, що вводиться кодексом податкове навантаження, яка в порівнянні з діючою системою зросте в рази. Наприклад, замість збору за забруднення навколишнього середовища (нині обходиться одному перевізнику приблизно в 7 тис. грн. На квартал) вводиться екологічний податок, який перевищує збір у 9 разів.

Коментарі:

Народний депутат від НУ-НС Павло Жебрівський:

- Сьогодні той податковий тягар, який лежить на економіці, не дозволяє їй нормально існувати й жити. Тому навіть легальний сектор економіки частково перебуває в тіні. Адже якщо заплатити всі податки в повному обсязі, то на розвиток і взагалі на існування більшості підприємств сподіватися безперспективно. Таким чином, по-перше, ми повинні розширити базу оподаткування і зменшити податковий прес на бізнес. Що стосується розширення бази оподаткування, треба чітко розуміти, що тільки певна частина населення, що займається малим та середнім бізнесом, повинна бути на патенті. Бо, насправді, сьогодні в Україні сформувалася ціла легальна “офшорна зона”, яка не платить майже жодних податків. Друге – це обов’язковий переклад з дозвільною на заявочну систему ведення бізнесу та обмеження перевірок. Адже суть не тільки в податках, а й в хабарах, які заважають бізнесу працювати. Третє – і найголовніше – потрібно дати можливість бізнесу модернізувати своє виробництво, щоб воно було конкурентним на ринку. Зрозуміло, що такі підходи приведуть до зростання ВВП і до того, що люди будуть більше зайняті на виробництві, це викличе конкуренцію робочої сили. А оскільки робоча сила вже є співучасником процесу, а податковий прес на бізнес зменшиться, це змусить роботодавців виплачувати всі зарплати не “по чорному” в конвертах, а в повному обсязі “по чистому”.

Народний депутат від ПР Владислав Лук’янов:

Система оподаткування – це, з одного боку, причина функціонування держави, вона дає країні кошти для функціонування всіх інститутів, з іншого боку, держава повинна содавать умови для функціонування бізнесу. Безумовно, крен в одну або іншу сторону шкідливий для економіки. Якщо податкова система буде працювати більше на бізнес – постраждає держава і незахищені верстви населення, а якщо податки будуть стягуватися тільки з розрахунку інтересів державних органів, то буде страждати бізнес. Повинен бути баланс інтересів у цьому питанні.

Говорячи про існуючу систему оподаткування, можна сказати, що вона сформувалася під впливом ринкових сил і в період трансформації радянського простору в ринкову економіку. І на сьогоднішній день такі процеси не завершені, Україна належить до держав, що розвиваються. Мушу визнати, що існуюча система не оптимальна і не збалансована, а раз немає балансу, то страждають в основному підприємці.

Зміну існуючого положення в економіці потрібно розглядати в контексті трьох існуючих документів – це проект Податкового кодексу, нового Бюджетного кодексу та Концепції економічного розвитку України на 2011-2014 рр.. Безумовно, Податковий кодекс розроблений з метою збалансувати економічну ситуацію, він скорочує кількість податків, спрощується податковий облік і форму звітності. Але, з іншого боку, не зовсім спрощується життя підприємців, тобто адміністрування податків – і це не найкраще становище кодексу. Однак він пройшов лише перше читання і зараз буде доопрацьовуватися, тому я сподіваюся, що після внесення змін Кодекс стане більш збалансованим для бізнесу.

Юлія Габдулліна, Олена Михайленко (Судово-юридична газета, № 23, 21-27 червня 2010)

Стаття опублікована у вівторок, 29.06.2010, у категорії Новини законодавства. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


− 7 = два

--


Календар публікацій

Червень 2010
П В С Ч П С Н
« Тра   Лип »
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930