Новий порядок продажу б/у автомобілів: хотіли як краще, а вийшло як завжди

Зараз в Україні з усіх продавців б\у автомобілів незаконно знімають прибутковий податок у розмірі 15% від вартості авто, в той час як пільгова ставка для тих, хто продає не більше 1 авто на рік, становить лише 1%

Як відомо, в Україні набув чинності закон № 2275 одіозний-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Документ опублікований 16 червня 2010 в газеті “Голос України”. Згідно новелі, тепер товарні біржі не можуть реєструвати угоди з купівлі-продажу б/у автомобілів.

Зокрема, доповнено статтю 15 Закону України “Про товарну біржу” частинами 6-9 такого змісту: “Не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які товари, що приміняються, включаючи транспортні та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Для цілей цього Закону партією товару вважається певна кількість (але не менше двох одиниць) однорідних товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товарно-супровідних документів; уживаними товарами вважаються товари, які були в користуванні не менше року, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу за законом, а також будь-який капітальний актив, який був прийнятий в експлуатацію до його продажу”.

Відповідно, громадянину, який вирішив продати свій б/у автомобіль, тільки один шлях – до нотаріуса, де він може укласти з покупцем договір купівлі-продажу. Однак при оформленні угоди купівлі-продажу автомобіля в нотаріуса одним з необхідних документів є незалежна оцінка вартості автомобіля. Додаткові витрати сторін (вартість послуг оцінки авто для цілей купівлі-продажу), як правило, невисокі: від 200 до 300 грн. Її проведення займає один день. Як оцінювач, я мала б тільки підтримати цю ініціативу, бо зрозуміло, що роботи у оціночних компаній у цьому сегменті тепер буде більше. Але є одне “але”.

Тут слід розібратися в одному концептуальному питанні: чи досягне своєї мети це законодавче нововведення? Цілком очевидно, що тепер громадяни будуть намагатися “оптимізувати” свої витрати при купівлі-продажу автомобіля за допомогою оцінювачів. І цілком можливо, що знайдеться недобросовісний оцінювач, який буде готовий у своєму акті вказати занижену вартість автомобіля, від якої і буде обчислюватися прибутковий податок. Зараз від зайвих витрат йдуть за допомогою біржі, надалі будуть йти за допомогою оцінювачів або генеральної довіреності. У підсумку бажаного наповнення бюджету не відбудеться, а права власності стануть ще менш прозорими.

В цілому: економічна доцільність проекту закону – аморально збільшувати витрати громадян у період кризи, це не призведе до збільшення надходжень до бюджету. Уряд йде найбільш легким шляхом для наповнення бюджету – відбирання необхідних сум у громадян, замість стимулювання виробництва.

Ще одна проблема – це розмір прибуткового податку, а вірніше, його пільгова ставка. Її за законом дозволено платити тим, хто протягом року продав не більше однієї машини. Однак, за словами нотаріусів, перевірити, скільки автомобілів ви продали за рік, неможливо. Бази даних, звідки можна було б взяти таку інформацію, в Україні немає! Тому в пресі нерідко можна зустріти інформацію з посиланням на коментарі нотаріусів, що їх зобов’язали брати з продавців автомобілів прибутковий податок по максимуму, тобто 15% від суми вартості проданого автомобіля. Хоча цілком очевидно, що відсутність такої бази – не вина звичайних громадян, а недолік держави. І було б цілком справедливо, якщо б у цей перехідний період прибутковий податок брався не за максимуму (15%), а по-мінімуму – 1%.

Судячи з усього, ситуація рухається до того, що з прийняттям закону про трейд-іне (продаж автосалоном нового авто замість старого плюс доплата) залишаться у виграші лише власники автосалонів. Ринок б/у автомобілів буде остаточно монополізований, а в програші залишаться, як завжди, пересічні споживачі. Хоча, треба віддати належне авторам Закону, вони і не намагалися досягти паритету інтересів сторін.

Тетяна Павлюк (Судово-юридична газета, № 24, 29 червня 2010)

Стаття опублікована у середа, 30.06.2010, у категорії Новини законодавства. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


один + = 4

--


Календар публікацій

Червень 2010
П В С Ч П С Н
« Тра   Лип »
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930