Відповідаю за всіма зобов’язаннями!

Нещодавно Україна жваво обговорювала можливу панацею від усіх грошових проблем і боргів – банкрутство фізичної особи. Після оприлюднення шокуючого рішення Господарського суду Харківської області, відповідно до якого харківську пенсіонерку було визнано банкрутом та звільнено від обов’язку погашення банківського кредиту, відбувся масовий сплеск ейфорії. Довірливі громадяни – позичальники зраділи тому, що зможуть позбавитися своїх зобов’язань перед банками. Одразу з’явилося чимало “помічників”, які малювали переконливі схеми і пропонували послуги зі звільнення громадян від кредитного ярма.

Стати банкрутом просто

З’явилося ноу-хау, яке нібито використовувало законне право на пільги, передбачені законодавством України, для визнання фізичної особи банкрутом та звільнення її від кредитних зобов’язань. Усі розуміють, що спеціального Закону про банкрутство фізичної особи в Україні немає. Проте “реалізатори” ноу-хау зазначали, що законодавство не забороняє ініціювати банкрутство фізичної особи – підприємця (далі – ФОП), яка відповідає за всіма своїми зобов’язаннями всім своїм майном. Цікаво, що чинне законодавство України не передбачає виокремлення майна, яке використовується ФОП для здійснення підприємницької діяльності, із загальної маси майна, належного цій особі. Таким чином, щоб фізична особа отримала право на банкрутство, необхідні дві обставини: реєстрація її як підприємця і наявність непогашених боргів, пов’язаних з її підприємницькою діяльністю.

“Помічники” пропонували фізичним особам застосувати норми Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) і виконати такі дії:

  1. зареєструватись як підприємець і знайти арбітражного керуючого;
  2. у короткий термін сформувати борг і зібрати підтверджуючі документи;
  3. подати заяву до господарського суду із проханням визнати себе банкрутом і призначити арбітражного керуючого.

Далі господарський суд накладав арешт на майно підприємця, визнавав його банкрутом і відкривав ліквідаційну процедуру. У цей час банк вже не міг нараховувати позичальнику штрафні санкції за невиконання умов договору. У ході ліквідаційної процедури все майно банкрута розпродавалося. Не потрібно пояснювати, що, враховуючи це, фізична особа позбавлялася всього майна, окрім заставного, ще до моменту реєстрації себе як підприємця. Сума, яка залишилася після завершення розрахунків із кредиторами, визнавалася безнадійним боргом і списувалася. Все! Утім, звичайно, це потребувало часу.

Не все склалося, як гадалося

Погодьтесь, що запропонована схема здається привабливою. Більше того, навіть якщо розглянути її з погляду законодавства, вона не виглядає занадто складною. Проте не треба забувати, що рішення господарських судів про визнання фізосіб-підприємців банкрутами неодмінно будуть оскарженні банком у вищестоящі інстанції.

Так, судова практика стикнулась із різними тлумаченнями того, чи можливо включати кредит до складу загального зобов’язання із задоволення вимог кредиторів. Відповідно до чинного законодавства до складу ліквідаційної маси має бути включене все майно фізичної особи.

Ми маємо постанову Вищого господарського суду України від 20.10.2009 р. № 01/1876, у якій зазначено, що законодавець визначив сферу застосування Закону, обмеживши її суб’єктами підприємницької діяльності (юридичними та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність). Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які мають заборгованість, що не ґрунтується на веденні підприємницької діяльності, не підпадають під сферу регулювання зазначеного Закону та не можуть бути суб’єктами банкрутства відповідно до його положень.

Отже, аналізуючи думку ВГСУ, можна дійти такого висновку. Якщо ФОП отримала кредит для здійснення підприємницької діяльності, то процедура банкрутства є звичайною і досить розповсюдженою. У разі ж оформлення кредиту на фізичну особу, яка не є підприємцем, згадана схема не діє. Цю тезу підтверджує кредитний договір, у якому напевно є згадка про те, що отриманий кредит не пов’язаний із веденням господарської або підприємницької діяльності.

Фізичних осіб можна розділити на дві категорії: до першої належать ті, які оформили кредит як підприємці, і ті, які спочатку отримали кредит, а вже потім зареєструвалися як ФОП. Виникає логічне запитання: якщо особа має кредитні зобов’язання перед банком, реєструється як ФОП і внаслідок нетривалої діяльності в неї виникає борг, який є явним результатом вдаваного правочину, чи не є цей факт приводом для звернення банку до відповідних правоохоронних органів із заявою на горе-махінаторів? Так, Кримінальний кодекс України містить норми, які регулюють питання відповідальності за фіктивне банкрутство, проте їх застосування вважається малоймовірним: оскільки факт наявності боргів є незаперечним (до них належать і зобов’язання за кредитом), вони тягнуть за собою неспроможність їх погашення боржником. Але якщо врахувати фінансову шкоду, яку боржник завдає своїм банкрутством банку, слід очікувати, що фінансові установи потурбуються про застосування відповідальності за фіктивне банкрутство.

Висновок

ВГСУ вже має свою позицію щодо позбавлення фізичних осіб кредитних зобов’язань шляхом банкрутства. Тому, скоріше за все, він стане на заваді реалізації “штучного” банкрутства і скрупульозно перевірятиме рішення господарських судів нижчої ланки. Адже всі розуміють, що масова реалізація згаданої схеми призведе до ще однієї банківської катастрофи.

Анна САМОЙЛЕНКО (Правовий тиждень, № 27, 12 липня 2010)

Стаття опублікована у середа, 14.07.2010, у категорії Право, суди, Фінанси. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


дев'ять − 8 =

--


Календар публікацій

Липень 2010
П В С Ч П С Н
« Чер   Жов »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031