Зловживання третейських судів частково обмежено!

Президент України підписав Закон “Про внесення змін до ст. 6 Закону України “Про третейські суди” (щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам)” № 2983-VI від 03.02.2011 р. (далі – Закон № 2983-VI), на який довго чекали тисячі споживачів фінансових послуг в Україні. Ініціатором цього документа став депутат Верховної Ради України Юрій Мірошниченко.

Закон № 2983-VI є великою перемогою споживачів фінансових послуг, які, шукаючи справедливості в суді, у відповідь отримували відписки на кшталт “Звертайтеся до третейського суду”, але все ж неабсолютною.

Хоча цим законодавчим актом виключено з підвідомчості третейських судів спори щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банків та кредитних спілок, на наш погляд, це не дає споживачу фінансових послуг гарантії, коли ініціатором судового процесу є фінансова установа.

Так, у судовій практиці часто трапляються рішення, якими закріплюються зловживання фінансових установ своїми правами. Непоодинокими є випадки нарахування споживачам фінансових послуг пені понад 100% річних за несвоєчасну сплату заборгованості перед кредитною установою або підняття відсоткової ставки за договором у декілька разів. Насправді шанси споживача фінансових послуг виграти судовий процес або навіть відстояти свої порушені права перед фінансовою установою мізерні, оскільки банки, страхові компанії та кредитні спілки мають серйозні юридичні служби. Такі фінансові установи можуть узагальнювати судову практику по всій країні, швидко пристосовуватися до правових нововведень і використовувати недосконалість законодавства на свою користь.

Шанси споживача фінансових послуг на справедливий розгляд його справи у третейському судді взагалі прямують до нуля. Більшість представників третейських судів є “залежними суддями”. Такий суд функціонує на громадських засадах, тобто його працівники не отримують зарплатню. Відтак єдиним платником зарплати третейським суддям є фінансова установа. Наприклад, у третейському суді при Асоціації українських банків із 50 суддів 24 є представниками окремих банківських установ. Також законодавством не закріплені процедура відповідальності третейських суддів і гарантії їхньої незалежності. Такий спір клієнта з банком нагадує бій двох боксерів на одному ринзі: із надважкої та із надлегкої вагової категорії.

Таким чином, для реального захисту прав споживачів фінансових установ потрібні абсолютні гаранті. Однією з таких гарантій могла б бути законодавча норма, згідно з якою будь-який позов, стороною в якому є споживач фінансових послуг, був би непідвідомчий третейським судам. Як же діяти споживачам фінансових послуг, права яких були порушені фінансовою установою? Ми вважаємо, що потрібно запастися терпінням та боротися до останнього.

У якості прикладу з юридичної практики пригадаємо справу про одностороннє підняття банком відсоткової ставки за договором із третейським застереженням. Судовий спір розпочався у 2008 р. в м. Ужгороді, а вже у 2010 р. клієнт банку мав на руках відмови всіх судів, від місцевого до верховного. ВСУ повернув справу із вказівкою, якою саме нормою мають керуватися місцевий та апеляційний суди, щоб правильно відмовити споживачу фінансових послуг. Але 25 лютого 2011 р. боротьба все ж таки дала результат, коли Апеляційний суд Закарпатської області скасував ухвалу, якою клієнту банку було відмовлено в судовому захисті порушених прав.

Споживачам фінансових послуг не слід забувати про широку систему законодавчих гарантій захисту їхніх прав у позасудовому порядку. Стосовно клієнтів кредитних спілок та банків державними органами, які покликані захищати права споживачів фінансових послуг, є Національний банк України та територіальні органи Держспоживстандарту. Стосовно клієнтів страхових компаній це Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг. Якщо перелічені органи не виконують свої функції із захисту прав споживачам фінансових послуг, слід звертатися до суду з вимогою зобов’язати останніх відреагувати на порушення. Крім того, громадськість має всіляко підтримувати депутатські ініціативи, покликані закріпити законодавчі гарантії захисту прав споживачів фінансових послуг.

Олександр ПЕРЕСОЛЯК (Правовий тиждень, № 14, 19 квітня 2011)

Стаття опублікована у середа, 27.04.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


три × 6 =