Сімейні узи та декларація доходів

Українська держава приділяє пильну увагу боротьбі із проявами корупції, адже остання підриває основи суспільного ладу і перешкоджає як дотриманню прав осіб, так і розвитку країни. Зазначена проблема є комплексною і складається з багатьох аспектів. Одним із найважливіших є публічність і відкритість інформації про особу, яка має певні владні повноваження. Це питання викликає гарячі дискусії та потребує додаткових відповідей. Як визначити, де закінчується попередження неправомірних дій корупціонера, який оформляє незаконно отримане на своїх близьких, і де починається втручання в особисте життя цих осіб? Дискусійними, зокрема, є проблеми, пов’язані з визначенням кола осіб, які належать до членів сім’ї, а також з опублікуванням декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.Хто є моя сімя

Наразі зупинимося на понятті осіб, які проживають спільно. Ст./ 1 Закону “Про засади запобігання та протидії корупції” визначає термін “члени сім”ї”. Цеособи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов”язані спільним побутом, мають взаємні права та обов”язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Водночас ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України говорить, що сім”ю складають особи, які спільно проживають, пов”язані спільним побутом, мають взаємні права та обов”язки. Подружжя вважається сім”єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв”язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім”ї своїх батьків і тоді, коли не проживає спільно з ними, але відповідно до ч. 1 ст. 6 СКУ особа наділена таким правовим статусом до досягнення нею повноліття.

Абзац 2 ст. 64 Житлового кодексу України передбачає, що до членів сім”ї наймача належать дружина наймача, їхні діти і батьки. Членами сім”ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із наймачем і ведуть із ним спільне господарство.

Незважаючи не це, на практиці виникає багато питань, пов’язаних із визначенням кола осіб, що належать до членів сім’ї. Саме тому Конституційний Суд України у п. 6 Рішення “Про офіційне тлумачення терміна “член сім’ї” від 03.06.1999 р. № 5-рп/99 (даліРішення КСУ) розрізняє членів сімей взагалі (відносить до них чоловіка або дружину, прямих родичів по низхідній і висхідній лініях — дітей і батьків) та членів сімей, які перебувають на утриманні або проживають із суб”єктами права (інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство, зокрема, не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв”язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки тощо). Обов”язковою умовою визнання їх членами сім”ї крім факту спільного проживання є ведення із суб”єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

В допомогу чиновнику

Щоб полегшити заповнення декларації державними службовцями, допомогти уникнути багатьох помилок, а також вирішити певні спірні питання, Управління державної служби Головдержслужби України в Рівненській області розробило й опублікувало на сайті Головного управління державної служби України методичні рекомендації щодо заповнення та подання державними службовцями декларації про доходи та зобов”язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном, щодо себе і членів своєї сім”ї (далі — Методичні рекомендації). Вони мають рекомендаційний характер, проте відповідають на декілька важливих питань, а саме: чи потрібно зазначати в декларації інформацію про людину, яка не належить до членів сім’ї, але проживає разом із державним службовцем та веде з ним спільне господарство, а також що робити державному службовцю, якщо члени його сім’ї не хочуть подавати інформацію про свої доходи та видатки?

Відповідно до цих рекомендацій при заповненні декларації записують відомості щодо членів сім”ї декларанта: прізвище, ініціали і ступінь родинного зв”язку. До членів сім”ї декларанта належать: чоловік (дружина), батьки та неодружені діти декларанта, які проживають спільно з ним на житловій площі, зазначеній у п. 2 Розділу І та у Розділі IV, або на іншій житловій площі, що наймається/орендується (п. 4 Розділу ІІІ). У разі одруження дітей декларанта відомості щодо отримання ними доходів не враховуються. Відомості щодо членів сім”ї, які прописані разом із декларантом, але мешкають окремо і не виконують обов”язків із взаємного утримання, у декларації про доходи не відображаються. Відомості щодо членів сім”ї, які прописані окремо, але проживають разом на спільній житловій площі та виконують обов”язки із взаємного утримання, враховуються у декларації.

Оскільки згідно зі ст. 30 Закону “Про державну службу” неподання або подання державним службовцем неповних чи неправдивих відомостей щодо його доходів, зобов”язань фінансового характеру та майнового стану є підставою для припинення державної служби, а також тягне за собою відповідальність згідно з антикорупційним законодавством України, отримання необхідних відомостей від членів сім’ї є необхідним. Якщо один із членів сім’ї державного службовця відмовляється подавати відомості про свої доходи за минулий рік (наприклад, один із подружжя після розлучення), державний службовець повинен звернутися до свого керівника та пояснити ситуацію. Якщо наявна інформація про місце роботи того, хто відмовляється добровільно подавати свої відомості, установа, в якій працює державний службовець, може направити за місцем роботи такого члена сім’ї офіційний запит на отримання даних про доходи.

Частина 2 ст. 12 Закону “Про засади запобігання та протидії корупції” зазначає, що відомості, вказані у декларації про майно, доходи, витрати і зобов”язання фінансового характеру за минулий рік ключових посадових осіб підлягають оприлюдненню протягом 30 днів із дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Тобто розкриттю підлягають усі відомості, що їх містить декларація, у тому числі і стосовно членів сім’ї декларанта.

Крім того, необхідно звернути увагу на положення ч. 6 ст. 6 Закону “Про доступ до публічної інформації”, яке визначає, що до інформації з обмеженим доступом не належать декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади, обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії, та норми ч. 4 ст. 5 Закону “Про захист персональних даних”: “Персональні дані фізичної особи, яка претендує зайняти чи займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії, не належать до інформації з обмеженим доступом, за винятком інформації, яка визначена такою відповідно до закону”.

Відомості щодо витрат зазначаються лише особами, визначеними в п. 1 і п/п “а” п. 2 ч. 1 ст. 4 цього документа, а кандидати на таку посаду (крім кандидатів у Президенти України, народні депутати, депутати ВР АРК, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів) від такого обов’язку звільнені.

Відтак, враховуючи наведені положення законодавства, можна дійти висновку, що:

  • сфера дії Закону “Про засади запобігання та протидії корупції” поширюється на осіб, які перебувають у шлюбі, їхніх дітей, осіб, які перебувають під опікою і піклуванням, а також на інших осіб, які спільно з ними проживають, пов”язані спільним побутом, мають взаємні права та обов”язки;
  • інформація щодо осіб, визначених у ч. 2 ст. 12 Закону “Про засади запобігання та протидії корупції”, та членів їхніх сімей підлягає опублікуванню і не є конфіденційною.

У пошуках відповідального

Проте наразі дуже гостро постало питання: а хто має оприлюднювати інформацію, що її містить декларація? Якщо справа стосується державних службовців та службових осіб місцевого самоврядування, то законодавство відповідає на це запитання у ст. 13 Закону “Про доступ до публічної інформації”, яка дає визначення розпорядника інформації. Так, ч. 1 ст. 13 цього документа серед інших розпорядників інформації, зобов’язаних її оприлюднювати, виокремлює суб”єктів владних повноважень, які включають у себе органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інших суб”єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов”язковими для виконання, і не виокремлює осіб, що фактично заповнюють декларації.

Але хто має опубліковувати інформацію про членів КМУ та народних депутатів? Як відомо зі ЗМІ, після вступу в силу Закону “Про доступ до публічної інформації” журналісти та громадські діячі подали народним депутатам запити із проханням надати їхні декларації про доходи. Проте відповіли на запит не всі депутати, а більшість тих, хто це зробив, порадили звернутись із цим проханням до Апарату ВРУ, мотивуючи свою позицію, зокрема, тим, що розпорядником публічної інформації відповідно до розпорядження голови ВРУ від 11.05.2011 р. з урахуванням конституційних повноважень ВРУ є Апарат ВРУ.

Водночас Апарат ВРУ має свої підстави для відмови в наданні інформації та стверджує, що такі дії не належать до його компетенції. При цьому він посилається на ст. 25 Закону “Про статус народного депутата”. Пункт 2 ст. 33 Закону “Про статус народного депутата України” прирівнює останнього в питаннях матеріального та соціально-побутового забезпечення до членів КМУ. Стаття 9 Закону “Про Кабінет міністрів України” визначає, що при внесенні подання про призначення членів КМУ щодо кандидатів на відповідні посади разом з іншими документами подається і довідка органу державної податкової служби про подану за своєю податковою адресою декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), де зазначаються відомості про доходи та зобов”язання фінансового характеру за рік, що передує року подання.

З цього можна зробити висновок, що народний депутат зобов’язаний подавати декларацію до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, який має видати депутату довідку про поданий документ. Депутат надає її розпоряднику інформації — Апарату ВРУ, який зобов’язаний її оприлюднити.

Отже, проаналізувавши положення законодавства України, можна сказати, що повноваження щодо оприлюднення декларацій належать Апарату ВРУ, але водночас депутати мають повне право самі оприлюднювати цей документ.

Якщо особа не бажає надавати свою декларацію журналістам і громадськості для ознайомлення та опублікування, можна порадити направити розпоряднику цієї інформації запит щодо отримання копії декларації, оскільки таке оприлюднення є правом особи, але обов’язком розпорядника.

Ірина СЕЛЯНКО, Дарія ОПРИШКО | Правовий тиждень №30-31, 9 серпня 2011

Стаття опублікована у середа, 14.09.2011, у категорії Податки, Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


п'ять + 6 =

--


Календар публікацій

Вересень 2011
П В С Ч П С Н
« Сер   Жов »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930