Як громадянину України отримати спадщину в РФ

У будь-якій державі, чия Конституція гарантує право власності, питання успадкування так чи інакше актуальне. І якщо теми наслідування в Україну ми неодноразово торкалися, то зарубіжний досвід до сих пір нас не дуже-то хвилювало. Однак не можна не враховувати, що після розпаду СРСР багато громадян України виявилися відокремленими від своїх родичів кордонами держав-правонаступників.

Основні передумови успадкування в РФ

Відповідно до ст. 1154 Цивільного кодексу РФ, спадщина може бути прийняте протягом шести місяців з дня його відкриття. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме або знаходиться за межами РФ – місце знаходження спадкового майна. Якщо спадкове майно знаходиться в різних місцях, місцем відкриття спадщини є місце знаходження входять до його складу нерухомого майна або найціннішою його частини, а за відсутності нерухомого майна – місце знаходження рухомого майна або його найбільш цінної частини. При цьому цінність майна визначається, виходячи з його ринкової вартості (ст. 1115 ЦК РФ).

Подібно українському, російське законодавство передбачає спадкування як за заповітом, так і за законом. Спадкоємцями за законом можуть виступати фізичні особи, які перебувають в живих на день відкриття спадщини, а також зачаті за життя спадкодавця та народжені живими після відкриття спадщини. До спадкоємства за заповітом можуть призиватися також зазначені в ньому юридичні особи, що існують на день відкриття спадщини. Також до спадкоємства за заповітом можуть призиватися Російська Федерація, суб’єкти РФ, муніципальні утворення, іноземні держави та міжнародні організації, а до спадкування за законом виморочність майна – РФ.

Відумерле майно

Ст. 1151 ГКРФ «Спадкування виморочність майна» не тільки розкриває суть цього поняття, а й регулює порядок спадкування такого майна. Так, у випадках, якщо спадкоємці за законом і за заповітом відсутні або усунені від спадкування (ст. 1117 ГКРФ), не можуть успадковувати (недієздатні, не мають дозволу на зброю, належне їм у порядку спадкування), якщо ніхто із спадкоємців не прийняв спадщини , якщо всі спадкоємці відмовилися від спадщини без вказівок, що відмовляються на користь іншої особи (ст. 1158 ГКРФ), майно померлого вважається відумерлою.

Відумерле майно у вигляді розташованого на території РФ житлового приміщення переходить в порядку спадкування за законом у власність муніципального освіти, в якому це житлове приміщення розташоване, а якщо воно розташоване в суб’єкті РФ – місті федерального значення Москві або Санкт-Петербурзі, – у власність такого суб’єкта РФ. Це житлове приміщення включається до відповідного житловий фонд соціального використання. Інша відумерле майно переходить в порядку спадкування за законом у власність Російської Федерації.

На практиці питання про порядок спадкування відумерлого майна залишається актуальним, оскільки різні державні органи – територіальні органи Міністерства майнових відносин РФ і Міністерства з податків та зборів РФ – заявляють про своє право на отримання від імені РФ свідоцтва про право на таке майно. Наша читачка Ольга Ф. питала, чи може ЖЕК відібрати у спадкоємців квартиру менше ніж через півроку після смерті спадкодавця. Не вдаючись в аналіз спеціального законодавства, скажемо, що де-факто може відбутися що завгодно. Головне, що твердо потрібно знати спадкоємцю – у нього є півроку, щоб звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Тому, якщо протягом цього часу ваше потенційне майно узурпують, звертайтеся до суду і наймайте фахівця, який розбереться в купі нормативних актів. Будьте готові, що вас спробують усунути від спадкування, якщо забаритеся із заявою – значить, такий ви родич і так хочете наслідувати.

Втім, судова практика РФ знає і не таке. Зокрема, у визначенні від 7 липня 2009 р. № 5-В09-41 Судова колегія у цивільних справах Верховного Суду РФ визначила визнати за позивачем право власності на квартиру, яка не була приватизована за життя його наследодательніци. Позивачу вдалося довести, що наследодательніца мала намір приватизувати найману нею квартиру, та департаменту житлової політики і житлового фонду Москви в позові про виселення позивача з вказаної квартири в підсумку було відмовлено.

Оподаткування спадщини в РФ

Незважаючи на те, що Україні і РФ стали різними державами, в силу своєї правонаступності перед СРСР їх правові системи багато в чому схожі. Але нечисленні відмінності існують, і їх важливо знати. Зокрема, пильної уваги заслуговує різний порядок оподаткування спадщини. В Україну оподаткуванню підлягає практично все цінне майно, в РФ – трохи інакше.

Згідно зі ст. 209 Податкового кодексу РФ, дохід, отриманий від джерел в РФ фізичними особами, які не є податковими резидентами РФ, визнається об’єктом оподаткування за ставкою 30% (п. 3 ст. 224 НК РФ). Причому при визначенні податкової бази враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і в натуральній формах (п. 1 ст. 210 НК РФ). Здавалося б, ось він – дохід з спадщини, адже оскаржити його причетність до доходів фізичних осіб не можна. Проте п. 18 ст. 217 НК РФ виділяє такого роду дохід в окрему підкатегорію.

Чи то російський законодавець вирішив таким чином висловити свої співчуття громадянам, чи то база оподаткування і так задовольняє бюджетні потреби, але тільки доходи в грошовій і натуральній формах, одержувані від фізичних осіб у порядку спадкування, оподаткуванню не підлягають.

Виняток, щоправда, становить винагороду, що виплачується правонаступникам авторів творів науки, літератури, мистецтва, відкриттів, винаходів, промислових зразків. Загалом, авторські права в РФ, як і в Україну, – окрема тема. Але повернемося до нечуваної щедрості російського законодавця у питаннях спадщини. Чомусь більшість українців, покликаних успадкувати майно в РФ, свято переконані, що в будь-якому випадку повинні заплатити податок, або що платити його не повинні тільки у випадку, якщо є спадкоємцями першої черги (тобто чоловіком, батьком, дитиною) померлого громадянина РФ. Однак у ст. 217 НК РФ не сказано, що резиденти РФ мають якусь пільгу в порівнянні з нерезидентами. Мова йде про фізичних осіб як таких. Це підтверджують і підзаконні акти. Зокрема, в листі УФНС РФ по Москві № 20-14/4/071017 від 07.07.2010 говориться, що «дохід фізичної особи – спадкоємця у вигляді 1 / 2 частки квартири, що знаходиться на території Росії і отриманої від фізичної особи-спадкодавця в порядку спадкування, не підлягає оподаткуванню ПДФО незалежно від того, громадянами якої держави є спадкоємець і спадкодавець ».

Оподаткування спадщини в Україну

Тим не менш, майно, успадковане громадянином Україна де б то не було, є його доходом з точки зору податкового законодавства України. На відміну від лояльного російського законодавця, український достатньо твердий, стоячи на сторожі інтересів бюджету. Відповідні відносини регулюються угодою між Урядом України та Урядом РФ про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, ратифікованим Законом України № 369/95-ВР від 06.10.95.

Ст. 6 Угоди каже, що доходи, одержувані резидентом однієї з держав від нерухомого майна (включаючи доходи від сільського або лісового господарства), що знаходиться в іншій державі, можуть оподатковуватись у цій другій державі. Однак, як ми пам’ятаємо, спадщину в РФ податком не обкладається, тобто ніяких передумов до подвійного оподаткування майна в даному випадку немає.

Таким чином, при отриманні спадщини в Росії громадяни України зобов’язані задекларувати його як дохід і заплатити податок, ставка якого складе 15% від вартості успадкованого майна (згідно ст. 174.2.3 Податкового кодексу Україні оподаткуванню підлягає будь-який об’єкт спадкування, який успадковується від спадкодавця-нерезидента ).

Якщо ж успадковується закордонне майно резидента РФ, але громадянина Україна, ставка податку буде точно такий же, як і у випадку, якщо б це майно перебувало в Україну, тобто буде залежати лише від ступеня споріднення з спадкодавцем. Так, громадяни України, які є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення (чоловік або дружина, діти, батьки), звільняються від оподаткування, оскільки ставка податку становить 0%. Особи, які не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, зобов’язані будуть сплатити податок за ставкою 5%.

Причому платник податків самостійно подає декларацію про дохід у вигляді спадщини, отриманої за кордоном, і вказує в ній вартість спадщини, з якої сплачується податок. На практиці декларацію, як правило, або взагалі не подають, або подають з зазначенням заниженою або неповної вартості спадщини. При цьому органи податкової служби Україні фактично не мають можливості перевірити достовірність інформації, викладеної в такій декларації, або проконтролювати отримання спадщини громадянами України за кордоном.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у середа, 02.11.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ вісім = 15