Спадковий договір в Україні

Небагато українців знають, що крім успадкування за заповітом або за законом, майно може перейти до іншої особи після смерті власника на підставі договору, який називається спадковим.

Що таке спадковий договір

Цивільний кодекс у статті 1302 визначає спадковий договір як договір за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Варто відразу відзначити, що спадковий договір має більше спільного з договірним правом, ніж із спадковим. З успадкуванням цей вид договорів зв’язує по суті тільки ключова підстава виникнення права власності на майно у набувача – смерть того, кому це майно належало раніше.

На відміну від спадкування за законом чи за заповітом, право власності на майно за спадковим договором переходить до набувача безпосередньо після смерті відчужувача, для цього від набувача не потрібно вчинення будь-яких додаткових дій, пов’язаних з прийняттям спадщини.

Крім того, якщо до спадкоємців переходять всі права та обов’язки спадкодавця, крім тих, які нерозривно пов’язані з його особою, то до набувача за спадковим договором переходить тільки право власності на майно, визначене договором.

Відмінність спадкового договору від договору довічного утримання

Ці два схожих виду зобов’язань часто плутають. Адже обидва договори, як спадковий, так і договір довічного утримання, спрямовані на передачу однією стороною іншій стороні майна у власність, за що інша сторона зобов’язується виконати якісь розпорядження відчужувача, передбачені договором.

Проте різниця між двома видами договорів є і вельми істотна.

По-перше, за спадковим договором на набувача може бути покладено виконання обов’язків як майнового, так і немайнового характеру, в той час як за договором довічного утримання набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача довічно доглядом і змістом, інші обов’язки на набувача не покладаються.

По-друге, право власності на майно за договором довічного утримання переходить до набувача з моменту укладення договору, в той час як, набувач за спадковим договором стане власником майна лише після смерті відчужувача.

Відмінність спадкового договору від заповіту з умовою

Нагадаємо, що згідно з заповітом, заповідач може поставити придбання права на спадкування у залежність від виконання спадкоємцем якої-небудь дії. Наприклад, такою умовою може бути вступ у шлюб, народження дитини, придбання освіти, проживання у певному місці і т. п.

На відміну від заповіту з умовою, який носить односторонній характер, спадковий договір є двосторонньою угодою, тому й коло обов’язків набувача за спадковим договором визначається не одним лише бажанням спадкодавця, а за взаємною згодою сторін.

Оскільки невиконання умов спадкового договору тягне за собою цивільно-правову відповідальність сторін, вважаємо, що наявність таких обов’язків набувача як народження дитини або вступ у шлюб, які можуть мати місце в заповіті з умовою, в спадковому договорі неможливо. Обов’язки набувача за спадковим договором можуть полягати в організації похорону відчужувача, охороні його майна, надання утримання третім особам і т. п. Такі зобов’язання набувача не повинні обмежувати його громадянську правоздатність і не повинні суперечити моральним засадам.

Сторони спадкового договору

Відчужувачем за спадковим договором може бути будь-яка фізична особа. Набувачем – будь-яка фізична або юридична особа.

Зрозуміло, для укладення спадкового договору, як і будь-якого іншого, сторони повинні мати цивільну дієздатність. У той же час, наприклад, відчужувачем може бути і неповнолітня особа, і особа з обмеженою дієздатністю. У такому разі для укладання угоди необхідна згода батьків неповнолітнього або піклувальника особи з обмеженою дієздатністю.

Набувачем за спадковим договором може бути лише особа з повною цивільною дієздатністю (не неповнолітній, і не особа з обмеженою дієздатністю), оскільки договором на набувача покладаються певні обов’язки.

Малолітні і недієздатні особи не можуть бути сторонами спадкового договору.

Окремо варто звернути увагу на спадковий договір, сторонами якого є подружжя. Таким спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя, спадщина переходить до іншого, а в разі смерті другого з подружжя – до третьої особи, набувача. При цьому важливо розуміти, що на другого з подружжя не можуть покладатися обов’язки, які покладаються на набувача.

Слід звернути увагу на ту обставину, що в разі смерті обох подружжя протягом 24 годин, спадщина відкривається одночасно і окремо після смерті кожного з подружжя. У такому випадку, майно, зазначене у спадковому договорі, відразу перейде до набувача за договором.

Спадковий договір з участю подружжя може стосуватися як майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, так і особистого майна одного з них. При цьому, якщо предметом договору є майно, яке перебуває у спільній сумісній власності, необхідно пам’ятати про те, що для цього необхідна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Форма спадкового договору

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню відповідно до Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5.

Якщо предметом договору є нерухоме майно, нотаріус вимагатиме пред’явити документ, що встановлює і Витяг з реєстру прав власників нерухомого майна. Правовстановлюючий документ повертається власникові після огляду нотаріусом. У тексті договору нотаріус вказує назва правовстановлюючого документа та його реквізити. Про необхідність державної реєстрації майна нотаріус також повинен вказати в тексті договору.

Після смерті відчужувача первинний правовстановлюючий документ потрібно передати нотаріуса, який робить на ньому відмітку про перехід права власності на майно до набувача на підставі спадкового договору. З цим документом слід звернутися до органу, що здійснює реєстрацію права власності на таке майно, для державної реєстрації.

Виконання спадкового договору

Закон встановлює певні гарантії дотримання прав учасників спадкового договору.

Так, для того, щоб не допустити можливість відчуження майна, яке є предметом спадкового договору, нотаріус одночасно з посвідченням договору, накладає на таке майно заборону його відчуження та вносить відомості про нього до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна. Зняття заборони відбувається після смерті відчужувача на підставі свідоцтва про смерть.

Слід звернути особливу увагу на те, що заповіт складений щодо майна, що є предметом спадкового договору, є нікчемним, незалежно від того як його було складено – до або після укладення договору.

Оскільки при складанні заповіту від заповідача не вимагається надання документів, що підтверджують право власності на майно, це положення є дуже важливим. Адже заповідач може скласти заповіт щодо будь-якого свого майна, а також включити в заповіт все своє майно. У такому разі, питання про дійсність заповіту або окремих його пунктів буде вирішуватися вже після смерті заповідача.

Права відчужувача за спадковим договором також повинні бути захищені. Так, відчужувач має право призначити особу (юридичну або фізичну), яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. Це дуже розумно, адже здійснення обов’язків, покладених на набувача спадковим договором, може відбуватися і після смерті відчужувача. У випадку, якщо відчужувач не призначить таку особу, контроль за виконанням спадкового договору покладається на нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Розірвання спадкового договору

Розірвання спадкового договору можливе з ініціативи однієї зі сторін у судовому порядку.

Так, спадковий договір може бути розірваний відчужувачем, якщо набувач не виконує належним чином покладених на нього обов’язків Набувач же може вимагати розірвання договору в тому випадку, якщо належне виконання обов’язків за договором з його боку неможливо (наприклад, з причин погіршення стану здоров’я).

Крім розірвання, в договорі можуть бути передбачені й інші наслідки порушення сторонами зобов’язань. Наприклад, відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди і т. п.

http://www.prostopravo.com.ua/

Стаття опублікована у п`ятниця, 25.11.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


− вісім = 1