Зворотний бік перевірки

Перш ніж погоджуватися з санкціями з боку ДПС, необхідно перевірити запит податкової на відповідність законодавству.

Одним з поширених способів отримання податкової інформації від платника податків є направлення йому органом Державної податкової служби (ДПС) запиту про надання інформації та документальному підтвердженні цієї інформації. У таких запитах органів ДПС, як правило, просять надати документи (договори, акти виконаних робіт, податкові, видаткові накладні, розрахункові документи і т.д.), які підтверджують взаємовідносини підприємства з його контрагентами. В останньому абзаці таких запитів найчастіше сказано, що неподання в десятиденний термін пояснень і документів відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу (НК) Україна є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.

Відсутність допуску законно

Незважаючи на те що нормами НК Україні чітко встановлено, що платник податку зобов’язаний подавати інформацію, зазначену у запиті Державної податкової інспекція (ДПІ), протягом місяця з моменту його отримання, а в тому випадку, коли запит складено з порушенням норм НК Україна, платник податку взагалі звільняється від обов’язку надавати відповідь на запит, посадові особи ДПІ у Печерському районі м. Києва організували проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “А”. Однак, у зв’язку з тим, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не дотрималася вимог НК Україні з оформлення направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, зокрема, у напрямку не були зазначені реквізити наказу на проведення перевірки, посадові особи податкового органу не були допущені до її проведення. У результаті ДПІ у Печерському районі м. Києва склала акт недопуску до проведення перевірки, а також прийняла рішення про застосування до ТОВ “А” адміністративного арешту активів.

ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з поданням про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Відповідно до частини 7 зазначеної вище статті КАС України, суд приймає постанову по суті заявлених вимог у триденний строк, але не пізніше, ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

У даному поданні ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на норми пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, стверджувала, що, у зв’язку з наявністю обставин, визначених пунктом 94.2.3 Податкового кодексу України, а саме: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки при наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби з метою забезпечення можливості проведення документальної перевірки, було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ “А”.

Заперечення прийняті

Заперечення на подання ДПІ у Печерському районі м. Києва про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адвокати нашої компанії обгрунтували наступним чином.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України державні органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковим кодексом України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосований, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Але, оскільки ДПІ у Печерському районі м. Києва не дотрималася вимог НК Україні щодо оформлення направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, представники ТОВ “А” цілком законно не допустили посадових осіб ДПІ до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. А крім того, так як ТОВ “А” надало відповідь на письмовий запит ДПІ у Печерському районі м. Києва у місячний термін з моменту його отримання, що визначено нормами НК Україні, дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки є протиправними, а рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ “А” – незаконним.

Окружний адміністративний суд м. Києва, розглянувши справу № 2а-1852/11/2670, погодився з доводами представника ТОВ “А” (Відповідача у справі) і прийняв постанову, якою відмовив ДПІ у Печерському районі м. Києва в задоволенні подання про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Київський апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва, підтвердив законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції щодо необгрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ “А”.

Таким чином, слід зазначити, що, щоб уникнути різних негативних наслідків, кожен документ, отриманий від органів ДПС, підлягає ретельному вивченню та аналізу на відповідність його чинному законодавству України.

Думка

Податковий борг не тягне арешт

Артур Нонко, к.ю.н., керуючий партнер ЮФ “Центр правового консалтингу”

При адміністративний арешт майна необхідно враховувати, що концепція цієї процедури, запропонована Податковим кодексом (ПК) України, має принципову відмінність від тієї, яка була передбачена Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181 (Закон № 2181). Зокрема, згідно з пунктом 94.1 статті 94 НК Україна, адміністративний арешт є виключним способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом, тоді як, згідно з підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181, ця процедура була способом забезпечення можливості погашення податкового боргу .

З цього випливає, що НК Україна фактично розширив можливості застосування податковими органами цієї процедури, оскільки під час дії Закону № 2181 адміністративний арешт при настанні обставин, передбачених цим Законом, міг застосовуватися тільки у разі виникнення (існування) податкового боргу. У свою чергу, наявність податкового боргу при застосуванні цієї процедури зараз не є невід’ємною умовою її застосування, за винятком тих випадків, коли існування податкового боргу випливає безпосередньо зі змісту підстави для застосування адміністративного арешту.

Заходи у виняткових випадках

Олександра ФЕДОРЕНКО, старший юрист ЮФ “Антика”

Адміністративний арешт майна регламентований пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу (ПК) України і є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. Адміністративний арешт майна платника податків застосовується як винятковий захід у встановлених НК Україна випадках, у тому числі, якщо: платник податків порушує правила відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу; відсутні документи, що підтверджують реєстрацію суб’єктів господарювання, дозволи (ліцензії), торгові патенти, сертифікати відповідності РРО; відсутня реєстрація особи як платника податку, якщо така необхідна; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається у податкову заставу.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у понеділок, 05.12.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ 7 = десять