Новий Митний кодекс: проходження контролю за 4 години, 1000 євро без мита і перевірки не частіше 1 рази в рік

Не встигли утрясти хвилювання з новим Податковим кодексом, як настала пора кодифікувати ще один пласт суперечать один одному, розкиданих по різним органам норм. Мова йде про Митний кодекс, прийнятий у новій редакції 3 листопада 2011 Документ ще перебуває в очікуванні підпису Президента України, проте поки ніхто з фахівців не прогнозує застосування до нього права вето.

Справа в тому, що прийняття цього кодифікованого акту не знаменувалося акціями протесту і широкого резонансу не отримало. Ймовірною причиною такого “холодного” прийому може бути хороший рівень підготовки Кодексу. Крім того, до цих пір займатися імпортом та / або експортом міг дозволити собі тільки дуже впевнена в своїх силах український підприємець, яких традиційно не дуже багато в нашій країні. Загалом, сам факт уніфікації норм, успішно суперечили один одному довгий час, вже є приводом для позитивної оцінки нововведення, не кажучи вже про існування прямої залежності відтоку інвестицій з Україною від небажання інвесторів вирішувати проблеми з митницею.

У той же час, у брокерських колах існує думка, що новий Митний кодекс призведе до монополізації імпорту певних категорій товарів, і в результаті – до витіснення з ринку дрібних імпортерів, в т. ч. за рахунок розширення контролюючих функцій митниці. Крім того, регулювання цін на товари і раніше буде здійснюватися митними органами.

Ідея урядового уповноваженого з питань дерегуляції господарської діяльності Михайла Бродського про те, щоб “усім світом” написати Митний кодекс, все-таки знайшла своє втілення. 3 листопада 2011 парламент остаточно затвердив компромісний варіант МКУ. Документ кардинально змінює принципи роботи на кордоні в бік спрощення митних процедур.

Оформлення товарів

Відповідно до ст. 94 нової редакції МКУ, час митного оформлення однієї імпортно-експортної операції скорочується з 24 до 4 робочих годин з моменту пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Згідно ж ч. 3 ст. 89 МКУ, митний орган зобов’язаний надати декларанту або уповноваженій ним особі можливість самостійного зафіксувати в автоматизованій системі митного оформлення факт і час подання митної декларації та документів, необхідних для митного оформлення.

У разі електронного декларування та ж норма гарантує можливість отримання від митного органу повідомлення про дату і час отримання ним електронної митної декларації.

Ненадання такої можливості кваліфікується як бездіяльність, яка може бути оскаржена відповідно до гл. 3 ТК. У той же час, практика показує, що повне оформлення товарів може займати до 5 тижнів у зв’язку з широкими можливостями уповноважених осіб щодо збільшення строків митного оформлення.

Граничний термін експертизи товарів не визначений, а результати незалежної експертизи, сплаченої фізичною або юридичною особою відповідно до ст. 535 МКУ, не є обов’язковими для посадової особи митного органу. При цьому посадова особа може винести відповідну постанову про свою незгоду з результатами експертизи і призначити повторну процедуру. Не вирішена в новому Кодексі та проблема оцінки митної вартості товарів. Ціна на певну категорію товарів вноситься до митної базу, за якою потім оцінюють товар незалежно від його реальної вартості. Так було і так – на жаль! – Буде. Т. е. митний орган може, приміром, порахувати, що взаємозв’язок продавця і покупця вплинула на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. І тоді можна скільки завгодно проводити цінову експертизу договору з постачальником шляхом залучення експертів за власні кошти і оскаржити рішення митного органу про коригування митної вартості оцінюваних товарів, але в обіцяних 4 робочих години це навряд чи вкладеться.

У той же час у новій версії ТК визначено вичерпний перелік документів, які інспектор може вимагати при визначенні митної вартості, – їх кількість суттєво скоротилася. Крім того, митна акредитація втратила свою значимість при оформленні: якщо зараз підприємство зобов’язане розмитнювати товар тільки на тій митниці, на якій акредитовано, то після Нового року, коли новий ТК набуде чинності, можна буде скористатися будь-яким митним пунктом на території Україні.

Фінансові гарантії

Ще одне нововведення – відтепер власник (або експедитор) зобов’язаний надати державі фінансову гарантію в розмірі повної суми митних і страхових платежів під час перебування вантажу на митній території України. Нова редакція МКУ містить окремий розділ, присвячений цьому питанню, однак передбачені для користування такими гарантіями вимоги ставлять під сумнів рівні можливості імпортерів до їх використання. Норма про обов’язкове гарантування викликає обурення учасників ринку вантажних перевезень, оскільки призводить до вилучення з грошового обороту значних сум для забезпечення фінансових гарантій. При цьому, згідно ст. 383 МКУ, гарантом може виступати банківська установа, що надає гарантії безпосередньо або застосовує їх як фінансове забезпечення наданих гарантій. А також – “незалежний фінансовий посередник”, тобто юридична особа, створена у формі повного чи командитного товариства. Банківська установа повинна мати відповідну діючу ліцензію (дозвіл, виписка з реєстру) Національного банку України, а незалежний фінансовий посередник – відповідні угоди з банками та / або страховими компаніями щодо фінансового забезпечення гарантій, що надаються цією юридичною особою.

Правда, відповідно до п. 5 ст. 376 ТК, фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.

Умови ввезення товарів

Що стосується товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, то згідно з умовами такого ввезення, визначеними ст. 399 МКУ, сумарна фактурна вартість відповідних товарів, за винятком підакцизних, що ввозяться в ручній поклажі та / або в супроводжуваному багажі, не повинна перевищувати 1000 євро, а загальна вага – 50 кг. У цьому випадку такі товари не підлягають письмовому декларуванню і не є об’єктом обкладання митними платежами. Якщо товари в обсягах, що не перевищують встановлених обмежень, ввозяться на митну територію України особою, яка в’їжджає в країну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10% та ПДВ.

Резюме

Нову редакцію ТК не можна оцінювати негативно хоча б з двох причин. По-перше, в українців вряди-годи з’явився нормальний кодифікований акт, що регулює цю сферу відносин. По-друге, над актом працювали як ліберали, так і прихильники сильної влади, тобто документ є компромісним і демократичним.

Зокрема, в остаточній редакції Митного кодексу вціліло давальницька сировина (немаловажний нюанс для швейних підприємств), а в остаточній редакції ст. 564 з функцій митної служби було виключено здійснення пост-аудітконтроля – скандальний п. 24, що наробив багато шуму після першого читання. Ще – декриміналізувати контрабанда. Якщо раніше імпортер міг накликати на свою голову серйозні неприємності, банально помилившись при заповненні декларації, то тепер чинити на нього тиск стане не так-то просто. Щоб ускладнити життя такому імпортеру, митнику доведеться проявити трохи більше кмітливості. І хоча це краще, ніж нічого, питання про зловживання владою і раніше актуальний.

Коментарі

Голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік

Прийнявши новий Митний кодекс України, ми зробили вагомий крок на шляху наближення митного законодавства України до європейських стандартів. Новий МКУ передбачає чимало позитивних норм, серед яких – скорочення часу митного оформлення з однієї доби до 4 робочих годин, підвищення норми безмитного ввезення товарів на територію України до 1000 євро при загальній вазі до 50 кг. Ставка мита на обсяги товарів, що перевищують ці норми, знижена з 20% до 10%. Крім того, в Кодексі визначено вичерпний перелік документів, що надаються митним органам для здійснення митного контролю, розширена сфера застосування електронного декларування, лібералізовано процедури контролю правильності визначення митної вартості. Спрощується порядок надання дозволів на провадження видів підприємницької діяльності, контроль яких здійснюють митні органи. Обмежені можливості проведення безпідставних переглядів товарів. Передбачається, що планові перевірки одного й того ж підприємства можуть здійснюватися не частіше одного разу на рік. Також чітко визначаються підстави для проведення позапланових перевірок.

Голова Державної митної служби України Ігор Калетник

Новий Кодекс звільняє підприємців від відповідальності за допущені ними ненавмисні помилки. Крім того, заслуговує уваги поява компромісу в митній справі. Це нове поняття для нашого законодавства означає встановлення випадків коли при виявленні порушення митних правил товари можуть бути пропущені через митну кордон України до завершення розгляду справи про це порушення. Але це за умови, що такі товари не підлягають конфіскації та не будуть потрібні надалі в процесі провадження у справі, або у випадку, коли декларант сплачує всі податки або представляє гарантію їх сплати. Переглянуті також правила вилучення транспортних засобів у зв’язку з порушеннями митних правил, і залишено тільки 3 випадки, коли такі ТЗ можуть бути конфісковані. Це може статися, якщо на них переміщалися заборонені до ввезення в Україну товари, якщо ці ТЗ переміщалися між пунктами пропуску, і якщо в ТЗ спеціально виготовлені тайники. В інших випадках ТЗ комерційного призначення вилученню не підлягають.

Митний брокер Віталій Василенко

Це ще, можливо, не остаточна редакція Кодексу, так що час покаже, що до чого. Митний кодекс – не єдиний документ, який впливає на зовнішню економіку, так що на приплив інвестицій і зацікавленість постачальників, я вважаю, реформа митниці не вплине. Те, що термін оформлення скоротили з 24 до 4 годин, я вважаю, просто декларативна норма, а декриміналізацію оцінюю позитивно. Раніше все було чітко – суд, протокол і т. д., а зараз є можливість по-іншому врегулювати це питання. Крім того, Кодекс вводить поняття митного компромісу. Раніше, якщо ти, наприклад, десь не вгадав код, за це передбачалася відповідальність, а зараз і з поважної причини можливий компроміс: митниця виносить своє рішення, ти з цим рішенням погоджуєшся, платиш гроші і не несеш адміністративної відповідальності – ще один позитивний момент. У своїй практиці я стикався з тим що помилки під час заповнення декларації перекручували, але що стосується реформування відповідної норми, тут є як позитивний момент, так і не дуже. Раніше декларантів та брокерів ніхто не позбавляв ліцензій за кілька помилок у декларації. Зараз таку норму запровадили. Якщо помилятися систематично, тобто більше двох разів протягом місяця, то навіть якщо робити це не навмисне, жорсткість заходів не змусить себе чекати.

Нота бене

Нова редакція Митного кодексу вступає в дію з 1 січня 2012 р. І саме з цього моменту громадяни матимуть право ввозити на митну територію України товари на загальну суму:

  • до 300 євро – у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (поріг збільшено з 200 до 300 євро);
  • до 1 тис. євро і вагою до 50 кг у ручній поклажі – без сплати будь-яких податків (поріг збільшено з 200 до 1 тис. євро);
  • від 1 тис. до 10 тис. євро – зі сплатою ввізного мита в розмірі 10% та ПДВ у розмірі 20% (зменшена загальна ставка мита з 20% до 10%);
  • більше 10 тис. євро – у порядку, передбаченому для суб’єктів ЗЕД (поріг збільшений з 1 тис. до 10 тис. євро).

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у понеділок, 05.12.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


− 4 = п'ять