Товарні, сертифікаційні знаки і “Без ГМО”. Співвідношення і використання

Приступаючи до написання даної статті, автор переслідував кілька цілей: зруйнувати черговий міф, який починає поступово складатися в свідомості громадськості, про нібито недобросовісне використання українськими виробниками харчової продукції торгових марок і вказати на правомірність використання позначення “Без ГМО” в якості торгової марки; викласти свої міркування і напрацювання про суб’єктивні та об’єктивні фактори, які сприяють появі таких міфів, а також способи боротьби з ними, зокрема законодавчого закріплення інституту сертифікаційного знака.

Недавній судовий розгляд, активно освітлюваний ЗМІ, навколо ТОВ «Сандора» у зв’язку з реєстрацією даною компанією торгової марки «Без ГМО», наочно продемонструвало безсилля українського законодавства адекватно реагувати на сучасні запити ринкової економіки.

Відразу хочеться обмовитися, що ТОВ «Сандора» є не єдиним власником стилізованого позначення «Без ГМО» в Україну (Мал. 1). Такими компаніями також є: ТОВ «ХіПП Україна» (Мал. 2,4), Українсько-англійське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛКА Лтд» (Мал. 3), ТОВ «Винний дім Логос» (Мал. 5) , ТОВ «Ариол» (Мал. 6), ЗАТ «Виробниче об’єднання« КОНТІ »(Мал. 7). Проте до часу написання статті в суді оскаржувалася правомірність лише реєстрації торгової марки «Без ГМО», власників якої є ТОВ «Сандора».

10 січня 2011 Державна служба інтелектуальної власності України видала компанії «Сандора» свідоцтво для товарів 5-го (фармацевтичні та ветеринарні препарати та інше) і 32-го (пиво, мінеральні і газовані води та інше) класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП ).

Позивач Клим Братковський, оскаржений у суді реєстрацію знака для товарів і послуг «Без ГМО», визнав, що Служба не дотримувалася вимог законодавства, приймаючи рішення, оформлене свідоцтвом, яке порушує його права як споживача і вводить в оману, оскільки, на його думку, ТОВ «Сандора» отримало виключні права на використання позначення «Без ГМО» для наведених у свідоцтві товарів, що народжує в свідомості споживача якісь асоціації, пов’язані з певною якістю.

Суд встановив, що зображення «Без ГМО» являє собою комбінацію з словесного елемента і рамки, розділеної навпіл краєм контрастних полів. Правовий захист поширюється на зазначену рамку (її зображення), в яку вписаний словесний елемент, який не має правового захисту (підкреслення наше – авт.) Це відповідає вимогам Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Зокрема, пунктом 2 статті 6 Закону визначається, що не захищені позначення можуть бути внесені як елементи знака, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні знака.

Як же пояснюють цю ситуацію в «Сандорі»?

Начальник юридичного відділу ТОВ «Сандора» Вікторія Огриза: “Використовуючи можливості, надані законом, компанія зареєструвала позначення «Без ГМО» у певній комбінації – словесної і зображувальної і отримала правовий захист на образотворчу частину знаку, в яку вписаний словесний елемент, який не отримав правового захисту. Таке право передбачено пунктом 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» – позначення, що не охороняються, можуть бути внесені як елемент знака. «Про виключення безпосередньо вказано в Свідоцтві на реєстрацію знака для товарів і послуг. словесне позначення «Без ГМО» є обов’язковим позначенням, яким повинні бути етикетовані (марковані) продукти харчування. Ця вимога передбачає ряд законів, зокрема, Закон України «Про захист прав споживачів». Відповідно, на виконання прямої норми закону компанія «Сандора» на етикетках своєї продукції доводить до відома споживачів обов’язкову інформацію в доступній наочній формі. Чітких критеріїв або заборон щодо способу нанесення такої інформації законодавством не встановлено. Основна вимога – доступність і наочність. Тому спосіб нанесення обов’язкової інформації не може вводити в оману споживачів, зокрема, щодо якості продукту, як про це заявляв позивач”, – говорить пані Огриза.

Як не дивно це звучить в українських реаліях, на думку автора, в конкретному випадку ТОВ «Сандора» дійсно намагалося донести до споживача інформацію про свою продукцію в більш доступній і наочній формі. Зрозуміло, основна мета компанії «Сандора» як комерційної організації – отримання прибутку, чому сприяє нанесення на свою продукцію позначення «Без ГМО». Тим не менш, факт залишається фактом. Такий спосіб інформування споживача має більш доступну і наочну форму.

Як відомо, всі громадські відносини є закономірними. Не є винятком і відносини у сфері бізнесу. Коли реальний сектор підприємництва починає розвиватися, і та законодавча «оболонка», яка оформляє ці відносини, стає йому мала, бізнес починає шукати способи розширення цієї оболонки або починає ігнорувати її вимоги. У випадку компанії «Сандора» ми можемо спостерігати останній варіант. Тобто де-юре «Сандора» наносить на свою продукцію торговельну марку, де-факто ж вона грає роль сертифікаційного знака, так як вона не виконує функцій властивих торговим маркам, а саме – виділення товарів (послуг), які виробляються надаються однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. (Ст. 492 Цивільного кодексу України).

Правомірність самого факту реєстрації товарного знака, безумовно, викликає деякі питання – а саме, чи словесне позначення «Без ГМО» не займає домінуючого положення в знаку, а також функціональна спрямованість знака.

Але все ж давайте розберемося яким саме чином порушуються права споживачів ТОВ «Сандора» (якщо взагалі порушуються) і які саме «якісь асоціації» народжує позначення «Без ГМО» у свідомості споживачів.

Права компанії «Сандора», які випливають з отриманого їй свідоцтва:

  • Свідоцтво надає його власнику прав використовувати знак та інші права, визначені цим законом. (Ч.2 ст. 16 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг»)
  • Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти використання товарного знака іншим особам без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом (ч.5 ст. 16 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг»)
  • Треба пам’ятати про те, що словесний елемент «Без ГМО» не має самостійної правової охорони. Це означає, що будь-який інший виробник може маркувати свою продукцію, що відповідає вимогам санітарно-епідеміологічного законодавства, позначенням «Без ГМО».
  • Таким чином, можна зробити висновок, що ТОВ «Сандора» не намагалася отримати монополію на право нанесення на свою продукцію знака «Без ГМО». Реєстрація вищеназваної торгової марки – це маркетинговий хід, причому абсолютно законний.
  • Так згідно електронній базі даних про зареєстровані знаки для товарів і послуг, адміністратором якої є Державне підприємство Український інститут промислової власності, компанія «Сандора» є власником 273 торгових марок.

Отримавши свідоцтво на позначення «Без ГМО» та наносячи його на свою продукцію, компанія намагається створити стійку асоціацію між якісною продукцією (273 (!) Торгові марки) і зареєстрованим ТОВ «Сандора» позначенням. (При цьому автор резюмує, що продукція компанії «Сандора» відповідає заявленій якості, так як контролювати цей факт зобов’язані відповідні органи (Міністерство охорони здоров’я України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Держспоживстандарт України)), незалежно від того чи зареєстровано позначення «Без ГМО» як торгова марка). Слід сказати, що обов’язок даних органів контролювати використання зазначених позначень, незалежно від придбання останніми статусу товарних знаків відповідає як букві, так і духу Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Такий висновок підтверджує і практика Вищого адміністративного суду України:

«Внаслідок наявності недостовірної або неповної інформації про товар (роботи, послуги) чи недобросовісної його реклами суд повинен виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг), а тому ненадання вищезазначеної інформації для споживачів є порушенням чинного законодавства України та суттєво обмежує законне право споживача на свідомий та компетентний вибір товарів »

Право забороняти використання даного позначення іншою особою навпаки посилює захищеність прав споживачів, оскільки в іншому випадку дане позначення могло б використовуватися іншими компаніями, якість продукції яких нижче якості продукції ТОВ «Сандора». Наприклад, що постраждала від таких порушень стала група «КОНТІ».

Торгова марка компанії активно використовувалася такими компаніями-порушниками, як: Яготинський консервний завод, ТОВ “Стара Фортеця ЛТД”, ПП “Вільховий”, ТОВ «Август-Кий”, ТОВ “Адам Компані”.

Причому поширюючи інформацію про свою компанію, «Стара Фортеця ЛТД» вказує, що у своєму портфелі має дві власні торгові марки «Саме Той» (плодоовочева консервація) і «Карнаї» (оливки), анітрохи не соромлячись при цьому маркувати свою продукцію позначенням групи « КОНТІ»

Тепер розглянемо вимоги законодавства до маркування продукції щодо вмісту ГМО.

Згідно п.5. ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично-модифікованих організмів.

Згідно з ч. 2 цієї статті інформація, яка передбачена частиною 1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі) , що відповідає для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Згідно ч.7 ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» написи на етикетці харчового продукту, які представляють інтерес для споживачів та призначені для запобігання шахрайства або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як «повністю натуральний», «органічний», «оригінальний», «без ГМО» (генетично-модифікованих організмів) та інші, а також інша інформація на додаток до тієї, яка зазначена в цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону.

Крім того, так як дане позначення має статус торговельної марки, вона є підвідомчій Антимонопольному комітету України, що посилює контроль за дотриманням прав споживачів. Наприклад, за інформацією прес-служби АМКУ Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оштрафувало ТОВ “Молочна фабрика” Рейнфорд” на 14 тис. грн за поширення інформації, яка ввела споживачів в оману. Як встановив АМКУ, підприємство виробляло та реалізовувало сметанний продукт” Сметанка “торгової марки “Щодня “під виглядом натурального молочного продукту – сметана.

Як видно з вищенаведеного нормативного матеріалу вимоги до маркування продукції компанією «Сандора» були виконані, а контроль за якістю продукції має здійснюватися компетентними органами в порядку, встановленим законодавством, незалежно від того чи є дане позначення торговою маркою.

В інтерв’ю, взятого у Клима Братковського телекомпанією ТСН, підкреслюється, що ТОВ «Сандора» може видавати ліцензії на використання даної торгової марки третім особам, що також порушує права споживачів, однак цьому повністю перешкоджає ч. 7 ст. 16 Закону України «Про захист прав на знаки для товарів і послуг», яка свідчить, що передача прав власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару або послуги, або щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу.

На думку автора спроби українських виробників максимально повно використовувати застаріле законодавство, а також реакція на ці спроби ЗМІ є своєрідним сигналом про необхідність законодавчого закріплення інституту сертифікаційного знака, який допоміг би вітчизняним виробникам уникнути даного конфлікту зі споживачами і уникнути ломки основоположним принципів цивільного та господарського права в сфері використання товарних і сертифікаційних знаків.

Сертифікаційний знак має право використовувати будь-який суб’єкт за умови дотримання ним певних стандартів. Специфіка таких знаків полягає в тому, що їх власникам заборонено приймати участь у торговельних операціях. Торговельна діяльність з використанням сертифікаційного знака дозволяється тільки особі, яка не є його власником і виконує встановлені законом вимоги. [6, c. 29] У зв’язку з цим розрізняють два види сертифікаційних знаків: ті, які гарантують якість та безпеку товарів та послуг (на такому рівні, як це передбачено правилами користування), і ті, які свідчать про дотримання вимозі по екологічній чистоті продукту. Сертифікаційні знаки є юридичною гарантією певної якості позначеного товару або послуги. Саме тому іноді вони називаються також гарантійними знаками. Сертифікаційний знак, гарантує, що продукт або послуга пройшли зазначений у статуті тест відповідності, що зразок для тіста і представлений на ринку товар є абсолютно ідентичними. Також гарантується регулярний контроль сертифікує організації відносно виробника сертифікуються товарів.

Виходячи з того, що такі позначення є засобом контролю за якістю та екологічною чистотою продукції, їх використання здійснюється не в інтересах окремого суб’єкта-власника знака, а в інтересах усього суспільства. У зв’язку з цим на них поширюється спеціальний правовий режим, дещо відрізняється від того, який передбачений для інших товарних знаків. Згідно абз.2 ст. L. 715-1 Кодексу інтелектуальної власності Франції колективний сертифікаційний знак використовується для товару або послуги, якій притаманні деякі, певні правила його застосування, характерні риси, що стосуються, зокрема, характеру (природи) товару або послуги, їх властивостей або якісних ознак. [7, c. 52]

Особливості правового режиму сертифікаційних знаків полягають у наступному. Їх власники можуть бути виключно особи, не пов’язані ні з виробництвом, ні з комерціалізацією позначених об’єктів. До заявки на реєстрацію знака в обов’язковому порядку повинні додаватися правила його використання з зазначенням всіх спеціальних вимог щодо тих чи інших характеристик маркованого продукту (такі правила є справжнім статутом сертифікаційного знака). Застосування знака відкрито для осіб, продукція яких відповідає встановленим у статуті вимогам, але закрито для власника знака. Останній має право лише здійснювати контроль за його використанням. Сертифікаційний знак не підлягає відчуженню, ліцензуванню, а також не може бути предметом застави.

Прикладами сертифікаційних знаків є: синя квітка Генерального суспільства виробників тканин Франції, який гарантує, що позначений товар виготовлений з натурального льону; червона вівця Генеральної конфедерації виробників овечого молока і промисловців Рокфор.

Таким чином, роль сертифікаційного знака є набагато важливішою, ніж та, яку виконують індивідуальні товарні знаки. Перш за все тому, що вони є юридичною гарантією якості продукції, а отже, відповідають інтересам споживачів. Крім того, сертифікаційні знаки забезпечують певні переваги їх користувачам в порівнянні з іншими особами, що підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів і послуг на ринку. Це в свою чергу стимулює зацікавленість в застосуванні подібних позначень, а значить, зобов’язує виробників і торговців вдосконалювати власну продукцію і підвищувати її якість. Результатом як, як правило, є постійний розвиток і впровадження інновацій, що вигідно для суспільства в цілому.

Автор сподівається, що йому вдалося довести, що незважаючи на спірну правомірність факту реєстрації ТОВ «Сандора» товарного знаку «Без ГМО», такий знак жодним чином не порушує права споживачів, і що така реєстрація є всього лише закономірна реакція бізнесу на застаріле українське законодавство.

http://www.prostopravo.com.ua

Крім того, сертифікаційні знаки забезпечують певні переваги їх користувачем в порівнянні з іншими особами, що підвищує конкурентоспроможність відповідних товарів і послуг на ринку. Це в свою чергу стимулює зацікавленість в застосуванні подібних позначень, а значить, зобов’язує виробників і торговців вдосконалювати власну продукцію і підвищувати її якість. Результатом як, як правило, є постійний розвиток і впровадження інновацій, що вигідно для суспільства в цілому.

Автор сподівається, що йому вдалося довести, що незважаючи на спірну правомірність факту реєстрації ТОВ «Сандора» товарного знаку «Без ГМО», такий знак жодним чином не порушує права споживачів, і що така реєстрація є всього лише закономірна реакція бізнесу на застаріле українське законодавство.

Стаття опублікована у вівторок, 06.12.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


сім + 8 =