Гарантії і компенсації при звільненні

Які гарантії, компенсації та пільги передбачені законодавством при звільненні співробітників з ініціативи роботодавця?

Катерина Гутгарц

Головний редактор порталу Prostopravo.сom.ua, юрист

Насамперед, потрібно сказати, що звільнення з ініціативи власника (або уповноваженого ним органу) не допускається в період тимчасової непрацездатності (перебування “на лікарняному”), а також під час відпустки. Крім випадків повної ліквідації підприємства (10 абз. Ст. КЗпП 40).

Заборонено також звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до років 3, одиноких матерів, у яких є діти віком до 14-років або діти інваліди. У разі повної ліквідації звільнення вищеперелічених категорій допускається, але з обов’язковим подальшим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування таким жінкам гарантується також у разі звільнення після закінчення терміну дії трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше місяців з дня закінчення строкового трудового договору 3 (3 абз ст. КЗпП 184).

Відповідно до статті 42 Кодексу законів про працю при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації праці деяким категоріям надається переважне право зберегти за собою робоче місце (при рівній кваліфікації і продуктивності праці):

  • сімейним – при наявності двох і більше осіб, що знаходяться на утриманні;
  • особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
  • працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві;
  • працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
  • учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
  • авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій;
  • працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання;
  • особам з числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання в Україну;
  • працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну службу – протягом двох років з дня звільнення зі служби.

Працівник, трудовий договір з яким трудовий договір був розірваний у зв’язку із змінами в організації виробництва або праці, протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник проводить набір на роботу працівників аналогічної кваліфікації (42 ст. КЗпП -1).

Право на вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку мають:

  • звільнилися у зв’язку з відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також у зв’язку з відмовою продовжувати роботу у зв’язку з істотною зміною істотних умов праці;
  • звільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці (у тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, скороченням чисельності або штату);
  • звільнені по невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або за станом здоров’я;
  • звільнені у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який займав цю посаду раніше.

У разі призову або вступу на військову службу (направлення на альтернативну службу) – виплачується вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Якщо причиною звільнення стало порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору вихідна допомога виплачується в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Нагадаємо, що при звільненні виплата всіх належних сум проводиться в день звільнення. Якщо ж працівник у день звільнення не працював – не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника перед їх виплатою (ст. КЗпП 116).

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у п`ятниця, 23.12.2011, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


п'ять + = 12