Відповідальність за порушення законодавства про акціонерні товариства

Що робити акціонерним товариствам, які не привели свою діяльність у відповідність до вимог Закону України “Про акціонерні товариства”? Минуло вже більше двох років з дати вступу в силу Закону України “Про акціонерні товариства” (далі – Закон про АТ). На виконання вимог цього Закону акціонерні товариства повинні до 30 квітня 2011 р. привести свою діяльність у відповідність з його вимогами.

Акціонерні товариства були зобов’язані:

  1. внести зміни до статуту товариства, які в тому числі мали передбачати зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого на публічне або з відкритого чи закритого в приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів в приватному акціонерному товаристві не перевищуватиме 100 осіб, а також виконати всі інші вимоги Закону про АТ в статуті товариства;
  2. привести внутрішні положення товариства у відповідність до вимог Закону про АТ.

При цьому датою приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону про АТ є дата державної реєстрації зазначених змін до статуту. Відповідно, якщо зазначені дії суспільством не виконані, це є порушенням вимог Закону про АТ.

Протягом дворічного перехідного періоду акціонерні товариства до приведення своєї діяльності у відповідність до вимог Закону про АТ повинні керуватися у своїй діяльності положеннями Закону України “Про господарські товариства” та статутом товариства.

З 30 квітня 2011 ст. 1-49 Закону “Про господарські товариства” в частині, стосувалися акціонерних товариств, втратили силу.

Згідно з роз’ясненнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.05.2011 р. № 7 з 1 травня 2011 р. всі акціонерні товариства, створені до набрання чинності Законом про АТ і до 30 квітня 2011 р. не привели свою діяльність у відповідність до цим документом, повинні керуватися у своїй діяльності виключно нормами Закону про АТ, а також положеннями статуту і локальними актами акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням Закону про АТ.

Порівняльний аналіз норм Закону “Про господарські товариства” та Закону про АТ виявляє значні розбіжності у правовому регулюванні діяльності акціонерних товариств. Ми не будемо зупинятися на згаданих розходженнях, а зосередимося на тому, яким чином акціонерні товариства зможуть виконати вимоги Закону про АТ.

Із закінченням перехідного періоду для акціонерних товариств, які не виконали або не повністю виконали вимоги Закону про АТ, не припинився обов’язок щодо приведення їх діяльності у відповідність до вимог цього документа.

Таким чином, зволікаючи з виконанням приписів Закону про АТ, відкритті і закриті акціонерні товариства порушили вимоги закону. Як показує практика, в такій ситуації ДКЦПФР у разі виявлення зазначеного правопорушення виносить приписи про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів. У розпорядженні ДКЦПФР, як правило, встановлює шестимісячний строк для приведення діяльності АТ у відповідність до вимог Закону про АТ.

Згідно з п. 10 ст. 8 Закону “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” розпорядження ДКЦПФР про усунення порушень законодавства про цінні папери є обов’язковими для виконання емітентами. У разі невиконання або несвоєчасного виконання приписи про усунення порушень законодавства про цінні папери ДКЦПФР відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” може застосувати до АТ фінансові санкції в розмірі 1-5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і винести нове розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів. У разі повторного протягом року невиконання або несвоєчасного виконання приписи про усунення порушень законодавства про цінні папери штраф може скласти 5-10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 5 ст. 8 Закону “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” у разі порушення законодавства про цінні папери ДКЦПФР може зупинити на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів акціонерного товариства.

Крім того, ДКЦПФР у відповідності зі ст. 18830 Кодексу України про адміністративні правопорушення може притягнути до адміністративної відповідальності посадова особа АТ за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та накласти штраф у розмірі 500-750 тисяч рублів. За ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення, може бути накладено штраф у розмірі 750-100 неоподатковуваних мінімумів. Отже, зволікання з приведенням діяльності акціонерного товариства у відповідність до вимог Закону про АТ може мати для суспільства істотні негативні наслідки. Однак на цьому неприємності не закінчуються.

Якщо зміни до статуту та внутрішніх положень акціонерного товариства не будуть внесені відповідно до вимог Закону про АТ, у разі прийняття товариством рішення про зміну розміру статутного капіталу, деномінацію акцій, емісією цінних паперів воно не зможе зареєструвати випуск цінних паперів. Таке обмеження передбачене п. 6 Розділу XVII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону про АТ.

Аналіз положень Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” свідчить про те, що державний реєстратор може відмовити у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів, якщо установчі документи не містять відомостей, передбачених законом.

Отже, існує ризик того, що акціонерні товариства, які не привели свою діяльність у відповідність до вимог Закону про АТ, не зможуть зареєструвати зміни до статуту товариства, якщо його установчі документи взагалі не будуть відповідати Закону про АТ.

Таким чином, акціонерні товариства, які не привели свою діяльність у відповідність до вимог Закону про АТ, обмежені законом, зокрема, у здійсненні емісії цінних паперів, внесення змін до статуту, якщо такі зміни не будуть спрямовані на приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону про АТ. Більш того, якщо акціонерні товариства будуть продовжувати порушувати вимоги Закону про АТ, до них і їх керівникам можуть бути застосовані фінансові санкції тощо.

У сформованій ситуації, єдиним виходом для акціонерного товариства є скликання загальних зборів та рішення своєї подальшої долі. При цьому при скликанні загальних зборів акціонерів товариства можуть керуватися положеннями статуту, які не суперечать Закону про АТ.

Сьогодні право скликати річні та позачергові загальні збори надано спостережній раді товариства. Також позачергові загальні збори можуть бути скликані акціонерами, якщо наглядова рада протягом десяти днів не прийме рішення про скликання загальних зборів на вимогу акціонерів, які володіють 10% і більше акцій товариства. Якщо в суспільстві з числом акціонерів – власників простих акцій дев’ять осіб і менше не створено наглядову раду, то повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Отже, при скликанні наглядовою радою загальних зборів акціонерів та їх проведенні необхідно враховувати наступне:

  • повідомлення про проведення загальних зборів повинно обов’язково містити інформацію, яка визначена в ст. 35 Закону про АТ. Порядок денний зборів направляється персонально акціонерам у спосіб, визначений чинним статутом товариства, не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення зборів. Крім того, повідомлення про проведення загальних зборів у вказаний термін публікується в офіційному друкованому органі;
  • дата складання списку акціонерів, яким має бути направлене повідомлення про проведення загальних зборів та порядок денний, не може передувати дню прийняття наглядовою радою рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановлена ​​раніше ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів;
  • акціонери мають право вносити пропозиції щодо питань порядку денного не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів. Частиною 2 ст. 38 Закону про АТ визначено вимоги, згідно з якими повинна оформлятися пропозицію акціонерів до порядку денного;
  • наглядова рада повинна прийняти рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів, а щодо кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів. При цьому необхідно враховувати, що пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5% або більше простих акцій, підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів;
  • акціонерне товариство не пізніше ніж за десять днів до дати проведення загальних зборів повинно повідомити акціонерів згідно із статутом про зміни у порядку денному;
  • перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається за станом на 24-й год за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України;
  • реєстраційна комісія призначається спостережною радою. Повноваження реєстраційної комісії за договором можуть передаватися реєстратору, зберігачу або депозитарію;
  • лічильна комісія обирається загальними зборами, а тому це питання необхідно окремо включити до порядку денного (ст. 44 Закону про АТ). Повноваження лічильної комісії за договором можуть передаватися реєстратору, зберігачу або депозитарію;
  • затвердження наглядовою радою форми і тексту бюлетеня для голосування не пізніш як за десять днів до дати проведення загальних зборів, щодо обрання кандидатів до складу органів товариства – не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів. Спосіб голосування на загальних зборах визначається згідно зі ст. 43 Закону про АТ;
  • голова та секретар зборів призначаються відповідно до положень чинного статуту товариства або це питання може бути винесено на розгляд загальних зборів з обов’язковим включенням його до порядку денного;
  • порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється Законом про АТ, статутом товариства та рішенням загальних зборів;
  • реєстраційна комісія на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах акціонерного товариства визначає наявність кворуму загальних зборів. Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону про АТ загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, які сукупно є власниками не менше 60% голосуючих акцій;
  • за підсумками голосування з питань порядку денного зборів лічильна комісія складає протокол про підсумки голосування. Вимоги до змісту протоколу визначені у ч. 2 ст. 45 Закону про АТ;
  • протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом десяти днів з моменту закриття загальних зборів. Протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу.

На загальних зборах акціонерів товариства повинно бути прийнято одне з таких рішень:

  • про приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону про АТ;
  • про перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство або виробничий кооператив, якщо таке перетворення з урахуванням фактичних обставин у кожному конкретному випадку відповідає вимогам закону;
  • про припинення акціонерного товариства.

У разі прийняття загальними зборами рішення про приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону про АТ на загальних зборах необхідно буде вирішити також питання про переобрання органів управління товариства.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у четвер, 29.12.2011, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


8 × шість =