Конституційний Суд розтлумачив, яка інформація є інформацією про особисте та сімейне життя

24 січня 2012 Конституційний Суд оприлюднив своє рішення від 20.01.2012 р. у справі за конституційним поданням Жашківського районного ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень ч.ч.1, 2 ст. 32, ч.ч. 2,3 ст. 34 Конституції.

Суб’єкт права на конституційне подання просив Конституційний Суд роз’яснити, що таке інформація про особисте та сімейне життя, зокрема, відноситься така інформація до конфіденційної інформації про особу, а також чи є збір, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням у його особисте і сімейне життя.

У мотивувальній частині рішення Суд визначив особисте життя фізичної особи як його поведінку у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза громадської діяльності, що здійснюється, зокрема, при виконанні особою функцій держави або органу місцевого самоврядування.

Відповідно, інформацією про особисте та сімейне життя є будь-які відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я я, матеріальне становище, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування і т.д., дані про особисті майнових і немайнових відносинах цієї особи з іншими особами, зокрема, членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в побутову, інтимну, товариській, професійної, ділової та інших сферах життя особи, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органу місцевого самоврядування, посадових чи службових повноважень. Така інформація про особу, на думку Суду, є конфіденційною. Суд також підкреслив, що перелік даних, що становлять конфіденційну інформацію, не є вичерпним.

Суд зазначив, що питання про віднесення інформації до конфіденційної має вирішуватися в кожному конкретному випадку. Так, перебування особи на посаді, пов’язаній із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів – суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади і підтримки її авторитету в суспільстві. Суд також нагадав, що при цьому не повинні порушуватися права на недоторканність особистого і сімейного життя членів сімей таких посадових осіб.

Даючи офіційне тлумачення положень ч.ч. 1,2 ст.32 та ч.2 ст. 34 Конституції, Суд дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням у його особисте і сімейне життя, допускається виключно у визначених законом випадках і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у вівторок, 24.01.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× 8 = сімдесят два