Правове регулювання комісійних договорів

Одним з найпоширеніших договорів у торговому обороті є договір комісії. Сьогодні зупинимося на основних законодавчих вимогах до таких договорів. Що собою представляє і на яких умовах може укладатися договір комісії, в чому його відмінність від суміжних договорів і які характерні особливості.

Предмет договору комісії

Договір комісії є одним з різновидів договорів про надання послуг. Суть договору комісії зводиться до того, що одна сторона уповноважує іншу сторону на вчинення дій від свого імені і за свій рахунок.

Сторони договору комісії називаються комісіонер і комітент. Законодавство не містить спеціальних вимог до суб’єктного складу, тобто комісіонером і комітентом може виступати будь-яка юридична або фізична особа, яка має достатній обсяг цивільної дієздатності для виконання доручення.

Предметом договору комісії є надання посередницьких послуг у сфері торгового обороту. Договором може бути передбачено здійснення однієї або декількох угод, за винятком тих, які носять особистий характер і можуть бути здійснені тільки комісіонером особисто.

Найбільш близьким за своєю правовою природою до договору комісії є договір доручення. І в тому, і в іншому випадку одна особа бере на себе зобов’язання вчинити певні дії в інтересах іншої особи. Головна відмінність полягає в тому, що комісіонер діє не від імені комітента, як повірений у договорі доручення, а від власного імені.

Від управителя за договором управління майном, комісіонера відрізняє те, що хоча управитель і діє від власного імені, однак він зобов’язаний ставити контрагентів до відома про те, що він є не власником, а управителем майна, у той час як комісіонер є абсолютно самостійною фігурою і для контрагента, за великим рахунком, його правовий статус не має значення.

Істотні умови

Як відомо, суттєві умови можна поділити на дві групи:

  • ті, які є обов’язковими для даного виду договорів відповідно до вимог закону;
  • і ті, які визначені як істотні самими сторонами.

У першому випадку, якщо мова йде про договір комісії, згідно з яким комісіонер повинен укласти договір купівлі-продажу до істотних умов відносяться умови про майно та його ціну. Умова про майно може передбачати як його чітку ідентифікацію, так і вказівку на його родові ознаки (наприклад, комітент доручає комісіонеру придбати об’єкт нерухомості певного метражу і в певному районі).

Якщо мова йде про доручення укласти інший договір, не договір купівлі-продажу, в договорі комісії обов’язково повинні бути вказані всі умови, істотні для даного виду договорів.

До умов, які не визначені як обов’язкові законодавством, але на які сторонам договору комісії слід звернути увагу, відносяться:

  • термін виконання договору (якщо термін виконання доручення не встановлений, комітент має право вимагати виконання в будь-який час, а комісіонер повинен виконати зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги);
  • територія виконання договору;
  • умова про субкомісії.

Ціна договору

Договір комісії є оплатним. Розмір і порядок оплати визначається, як правило, договором. Якщо ж сторони не врегулювали ці питання в договорі, плата за послуги комісіонера визначається відповідно до звичайними цінами на такі послуги і виплачується комісіонеру після повного виконання ним договору.

Право на оплату комісіонер має і в тому випадку, якщо договір не був виконаний з причин від нього не залежать. Наприклад, комісіонер не зміг продати майно, передане йому комітентом, через виявлені в ньому прихованих недоліків, про які не повідомив комітент. Якщо договір не був виконаний з причин не залежних ні від комісіонера, ні від комітента, комісіонер має право на відшкодування фактичних витрат, понесених ним у зв’язку з виконанням договору.

У деяких випадках комісіонер має право на додаткову оплату (якщо після укладення договору він поручився за його виконання контрагентом) або часткову оплату своїх послуг (при достроковому розірванні договору).

Субкомісія

Якщо в договорі відсутня вимога про виконання доручення особисто комісіонером, він має право укладати договір субкомісії з третьою особою. У такому разі комісіонер набуває права та обов’язки комітента щодо субкомісіонера, в той же час залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. У разі невиконання зобов’язання субкомісіонером, основний комісіонер буде нести цивільну відповідальність перед комітентом, а субкомісіонер – перед основним комісіонером.

Право на укладення договору субкомісії у комісіонера виникає при згоді на це комітента. Така згода може бути сформульовано в договорі або у формі окремої заяви. У той же час, існують випадки, коли комісіонер повинен передати терміново свої повноваження субкомісіонеру, без згоди комітента, з метою попередження негативних для комітента наслідків.

Відповідальність комісіонера

За загальним правилом, комісіонер не несе відповідальності за невиконання договору третьою особою, за винятком двох випадків:

  • якщо комісіонер був непередбачливий при виборі контрагента (мається на увазі, що він знав або повинен був знати про обставини, які могли перешкодити виконанню договору – наприклад, про недостатній обсяг цивільної дієздатності контрагента);
  • якщо комісіонер поручився за виконання третьою особою своїх зобов’язань за договором (така порука називається делькредере).

При невиконанні третьою особою договору, укладеного комісіонером, останній зобов’язаний повідомити про це комітента, зібрати необхідні докази, а також, на вимогу, комітента, передати йому права кредитора за цим договором.

При виконанні доручення за договором комісії, комісіонер повинен діяти в суворій відповідності до вказівок комітента. Право відступити від вказівок комітента комісіонер має у разі, якщо це передбачено договором. Якщо така можливість не передбачена договором, комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо того вимагають його інтереси і він не міг попередньо запитати у нього на згоди на такі дії або не отримав відповіді в розумний термін.

Здійснення угоди з відступом від умов договору комісії породжує виникнення у комітента права відмовитися від виконання за договором, а також вимагати у комісіонера, який продав майно за нижчою ціною, оплати різниці. Якщо комісіонер сплатить таку різницю, комітент не може відмовитися від виконання.

Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийнятті майна від комітента, комісіонером буду виявлені недостача або пошкодження, він повинен негайно повідомити про це комітента.

Права комісіонера

З метою забезпечення своїх вимог за договором комісії, комісіонер має право на притримання речі, яка повинна бути передана комітентові. У випадку, якщо комітент буде оголошений банкрутом, комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі.

Крім того, комісіонер має право вирахувати належні йому за договором суми з грошових коштів, які надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори не мають переважного права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.

Права сторін на відмову від договору комісії

Комітент має право відмовитися від договору комісії, повідомивши про це комісіонера не пізніше, ніж за 30 днів. У такому випадку, комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв’язку з виконанням договору.

Комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише в тому випадку, якщо термін не встановлено договором. Комісіонер також повинен повідомити комітента про свою відмову, не пізніше, ніж за 30 днів.

В обох випадках, комісіонер повинен вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента. А останній, у свою чергу, протягом 15 днів повинен забрати таке майно. В іншому випадку, комісіонер має право передати його на зберігання за рахунок комітента або продати за найбільш вигідною для комітента ціною.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у вівторок, 24.01.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


8 + сім =