Епопея з КВЕД: до фіналу ще далеко …

Призначення Класифікації видів економічної діяльності (далі – КВЕД) – визначати і кодувати основний та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. Вони періодично змінюються, на жаль, періодично змінюється і їх значення для підприємництва.

Чергова хвиля новорічного КВЕД-ажіотажу, до якого ми починаємо потроху звикати, викликана набранням чинності з 1.01.2012 нових КВЕД на підставі наказу Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 №457 із змінами, внесеними наказом від 29 листопада 2010 року №530.

Взагалі, роль КВЕД для бізнесу весь час змінювалася.

Особливо це актуально для малого бізнесу, так званих спрощенців на єдиному податку. Вимагають, щоб види економічної діяльності, які цей спрощенець збирається здійснювати і які обкладаються єдиним податком, були не тільки у відомостях про його державну реєстрацію (у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), але і в його свідоцтві про сплату єдиного податку . Виходить, що тільки на ці види діяльності буде поширюватися єдиний податок.

Втім, ще зовсім недавно суди тлумачили це питання по-іншому. У своєму інформаційному листі від 28.09.2009 р. №1275/10/13-09 Вищий адміністративний суд України відповів на таке питання: чи повинен суб’єкт малого підприємництва – фізична особа, який сплачує єдиний податок за найвищою ставкою, платити податки з доходів, отриманих від видів підприємницької діяльності, які не вказані у свідоцтві про сплату єдиного податку, за загальним способом оподаткування?

ВАСУ зазначив наступне. Зазначені суб’єктом малого підприємництва види діяльності записуються податковим органом у Свідоцтві про сплату єдиного податку. Нормами відповідного Указу Президента (який до того часу регулював спрощену систему оподаткування) не передбачено обов’язок суб’єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.

Отже, суб’єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, які не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.

За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб’єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи отримані.

Наявність певного рядка в заяві суб’єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть служити такими обмеженнями.

Цікаво, що деякий час таку позицію певною мірою підтримувала і ДПАУ. У своєму листі від 26.05.11 №14837/7/16-1517 ДПАУ зазначила наступне: «об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів (послуг) платниками ПДВ, а не види діяльності окремих платників податків. Наданий платнику податків органами державної статистики код виду економічної діяльності не обумовлює обов’язковість оподаткування або неоподаткування наданих ним послуг.”

Податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), отже, при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій платники повинні керуватися одним з основних принципів бухгалтерського обліку: превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону). Також слід враховувати умови, зазначені в договорі про надання конкретних послуг, наявність у платника податку – виконавця послуги працівників відповідних кваліфікацій, відповідних основних фондів, дозволів, ліцензій тощо, і результати виконання послуг (акти, висновки, звіти та інші документи, які відображають результат їх виконання).

Так, наприклад, консультаційна послуга може надаватися виключно з тих питань, які стосуються основної діяльності платника податку, яким надається консультація, а представник платника податків, який надає консультацію, повинен мати відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень, про що повинна бути вказана відповідна інформація в консультаційному висновку.

Слід зазначити, що Пенсійний фонд Україна викладену позицію ніколи не поділяв і завжди пов’язував спрощену систему оподаткування з видами діяльності за відповідними кодами КВЕД у свідоцтві про сплату єдиного податку.

Нарешті, з 1.01.2012 вступив в силу не тільки новий КВЕД, але і новий Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності”. Особливістю цього Закону, в контексті, який розглядається, є неодноразові прямі посилання на КВЕД ДК 009:2005, тобто на так званий старий КВЕД, що діяв до прийняття нового КВЕД ДК 009:2010. Нагадаємо, що до 2013 обидва КВЕД діють. Так що поки документи спрощенців повинні оформлятися за “старими” КВЕД ДК 009:2005.

З 2013, судячи з усього, доведеться переходити на новий КВЕД ДК 009:2010. Відразу слід зауважити, що він за нумерацією, назвами і змістів кодів істотно відрізняється від ДК 009:2005.

У передмові до нового КВЕД Державний комітет статистики України зазначив, що цей документ є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. Разом з тим, КВЕД є механізмом спільної мови, що має використання у багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальній та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів і т.д.), однак не завжди він адаптований до цього повною мірою. Отже, ця Класифікація видів економічної діяльності не завжди відповідає всім вимогам користувачів за межами статистичної системи, у зв’язку з чим можуть виникати суперечності щодо юридичного використання коду зазначеної класифікації. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов’язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ.

На думку Держкомстату – будь-яке використання КВЕД не для статистичних цілей (адміністративних чи нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це і належним пояснюючи таке використання. Втім, прямі посилання в новому Законі про спрощену систему оподаткування на коди КВЕД (старого ДК 009:2005) означають, що законодавець дотримується іншої думки і перелік можливих сюрпризів для платників податків до цих пір не вичерпаний.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у середа, 25.01.2012, у категорії Податки. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


− сім = 2