Чотири випадки утримання податків та інших зборів, а також штрафи за їх несплату

Cкладно знайти українця, який би не зрадів можливості якимось чином «оптимізувати» власні податкові платежі, а то і зовсім ухилитися від здійснення таких. А між тим, штрафи за такі порушення законодавства немаленькі. Що загрожує українцям-фізичним особам, що ухиляються від сплати деяких податків та інших зборів, в конкретних випадках?

Випадок перший: ви отримали грошовий переказ з-за кордону

Суми, які українці отримують в якості приватних грошових переказів з-за кордону, вражають уяву і порівнюються за величиною з траншами МФВ Україні або з середньомісячною середньою зарплатою 10-ти мільйонів українців (за даними Держкомстату). Так, за перші три квартали 2011 року, за даними НБУ, українці отримали 5,13 мільярдів доларів США. При цьому ось уже кілька років сума грошей, надісланих українцям з-за кордону, постійно збільшується. Проте, мало хто замислюється при отриманні переказу, що він за законом зобов’язаний включити отриману суму в свою декларацію про доходи та сплатити з неї податок:

  • за ставкою 15% (якщо розмір доходів не перевищує за звітний податковий місяць 10-ти кратного розміру мінімальної заробітної плати або 10 730 гривень: з 01.01.2012 р. по 01.04.2012 р. мінімальна заробітна плата становить 1073 гривень) або
  • за ставкою 17% (якщо розмір доходів перевищує 10 730 гривень).

Цікаво, що якщо відправник грошового переказу сплатив податок за кордоном, то при наявності відповідних документів сума, яку ви повинні сплатити державі з того ж перекладу, зменшується, щоб уникнути подвійного оподаткування (детальніше див. думку нижче).

При цьому тим, хто «промовчав» про отриманий грошовий переказ і не сплатив податок, згідно із законом загрожує штраф. «Згідно п.168.2.1. ст. 168 Податкового Кодексу (ПК), платник податку, який отримав іноземний дохід, зобов’язаний включити його до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати декларацію за підсумками звітного року, а також сплатити податок з таких доходів, – пояснює Катерина Гутгарц, головний редактор Prostopravo.com. ua. – ПК передбачені штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звітності – 170 грн. (Ст.120 ПК), за несплату податку передбачено штраф у розмірі 25% від суми нарахованого контролюючими органами доходу (ст.123 ПК) ».

Втім, на радість тим, хто часто отримує кошти від родичів «за бугром», податковим органам досить складно виявити конкретний факт грошового переказу. «Банк в даному випадку не є податковим агентом і не зобов’язаний інформувати податкові або інші органи про надходження коштів на рахунок, якщо операція не потрапляє під обов’язковий фінансовий моніторинг або не є сумнівною відповідно до ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»(Закон про відмивання брудних грошей)», – додає Катерина Гутгарц. Втім, хоча державним органам і складно встановити, чи отримували ви грошовий переказ, виявити, що ви отримали дохід, який не задекларували, для них досить просто. Особливо це помітно з подій останнього місяця, коли почастішали випадки контролю податківців за покупками українців з подальшими питаннями про джерело їхніх доходів. Тому якщо ви часто отримуєте грошові перекази, а потім робите великі покупки, то бути впевненим, що зможете уникнути штрафу, не можете.

Випадок другий: ви отримали подарунок або спадщину

Якщо ви отримали спадщину чи подарунок від людини, яка не доводиться вам членом сім’ї першого ступеня споріднення (батьком, батьком чоловіка, чоловіком, дитиною, у тому числі усиновленим), то ви зобов’язані сплатити податок у розмірі 5% від вартості подарунка або спадщини. Ставка зросте до 15%, якщо подарунок вам зробив нерезидент, або якщо ви самі є нерезидентом – особою, яка не має постійного місця проживання в Україні. Від сплати такого податку звільнені лише діти-сироти, діти-інваліди, діти, позбавлені батьківського піклування, та інваліди першої групи. При цьому, як визначає Податковий Кодекс, під оподаткування підпадає досить широкий перелік неоподатковуваних матеріальних благ, які вам можуть подарувати: це «кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг».

Отже, не важко помітити, що переважна більшість українців зобов’язані сплачувати 5% від суми подарунка або спадщини, а от якщо ви вирішите ухилитися від сплати податку, і податковий орган дізнається про це, то сума, яку ви будете зобов’язані сплатити, як і в попередньому описаному випадку, зросте мінімум уп’ятеро, не кажучи вже про те, що суму, з якої будуть вираховувати цей відсоток, будете визначати не ви. «Якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, на платника податків накладається штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку – штраф складе 50% суми визначеного податкового зобов’язання (ст.123 ПК) », – попереджає Катерина Гутгарц.

Якщо ж ви з якихось причин не оплатите узгоджену з податковим органом суму зобов’язань, то, за словами Катерини Гутгарц, штрафи будуть виглядати інакше:

  • 10% суми податкового боргу – при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем ​​строку оплати грошового зобов’язання;
  • 20% суми податкового боргу – при затримці понад 30 календарних днів.

Але на цьому штрафні санкції, передбачені законом для порушників, не закінчуються. «Крім штрафів, ПК передбачає пеню, яка нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ (на 21.02.2012 р. облікова ставка становить 7,75% річних), що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення (в залежності від того, яка з ставок більше) за кожен календарний день прострочення», – зазначає Катерина Гутгарц.

Розглянемо на прикладі, у скільки може обійтися легковажне ставлення до сплати податку з подарунка. Припустимо, що дядько подарував своїй племінниці автомобіль (якщо це нотаріально оформлено, то податкова інспекція про це обов’язково дізнається), а вона включила подарунок до декларації про доходи і, відповідно, не заплатила податок. Отже, після того як пройдуть крайні терміни подачі декларації за звітний рік, недбайливу племінницю чекають наступні штрафи. Припустимо, що податковий орган визначив, що вартість подарованого авто 10000 гривень. Тоді штраф становитиме 25% від суми податкового зобов’язання – тобто 25% від 500 гривень (5% податку, який треба було сплатити) або 125 гривень. Разом, ви будете винні 625 гривень. Крім цього, за кожний день прострочення податку на ваш борг буде нарахована пеня в 1,2 * 7,75% річних або в 9,3% річних. При обраних нами умовах за рік набіжить сума в 58,13 гривні на додаток до 625 гривень основного боргу. А за один день прострочення пеня складе 58,13 гривень / 365 = 15 коп.

Загальна формула розрахунку пені виглядає так:

  • Сума пені = (1,2 * 7,75% * суму штрафу) / 100% = (1,2 * 7,75% * 625) / 100% = 58,13 грн

Випадок третій: ви здаєте нерухомість в оренду

Горезвісні 15% прибуткового податку зобов’язаний сплатити кожен українець, який отримує дохід від здачі в оренду нерухомості. При цьому мало хто знає, що за законом податковим агентом в цьому випадку є орендар, за винятком тих випадків, коли орендар є фізичною особою, не підприємцем, – тоді відповідальним за нарахування та перерахування податку є орендодавець.

Втім, українці дуже не люблять показувати податковим органам доходи від здачі нерухомості в оренду: щорічно контролюючі органи виявляють до десяти тисяч порушників-рантьє, які ухиляються від податків. Які санкції передбачені для них законодавством? За словами експертів, і в цьому випадку штраф нараховується на загальних підставах і вже у відомому нам розмірі, з тією тільки різницею, що стосується він обох – і орендаря, і орендодавця. «Штраф, як для податкового агента, так і для платника податків становить 25% від суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом. За повторне правопорушення протягом 1095 днів – 50% », – попереджає Катерина Гутгарц.

Випадок четвертий: ви купили цінну річ за кордоном і вирішили обдурити митницю щодо її вартості

Якщо ви купили за кордоном щось дорожче еквівалента в 200 євро (але дешевше 1000 євро), то на українській митниці, незалежно від того, пересилається товар поштою або ви везете його в чемодані, потрібно сплатити мито в розмірі 20% від митної вартості товару, плюс податок на додану вартість та акцизний збір – усього 44% від вартості купленого. При цьому за законодавством вам потрібно задекларувати цей товар. На жаль, винятків із правила хоч і досить багато, але вони настільки унікальні, що рідко хто може насправді скористатися ними і не платити мито. Наприклад, не обкладаються податком при ввезенні «предмети особистого користування, що тимчасово ввозяться (пересилаються) громадянами-нерезидентами на митну територію України під письмове зобов’язання про їх зворотнє вивезення», а також товари, які ввозять працівники дипломатичних служб після тривалого відрядження; або предмети, які ввозять в разі переселення людей на постійне місце проживання в Україну і так далі. Звичайно, дане мито і податки актуальні переважно в тому випадку, якщо ви замовляєте покупки за кордоном по інтернету. Якщо ж ви ввозите куплені речі особисто, то за умови, що ви позбулися цінників і коробок, на практиці найчастіше прохід митниці пройде благополучно – адже ніхто не знає, що ви вивозили з собою за кордон (природно, якщо це не дублянка, яку ви придбали в Туреччині в розпал літа, втім, і в цьому випадку вірогідність того, що вас на кордоні зупинить митник і оштрафує за незадекларовану дублянку на практиці вкрай мала).

Штрафи ж для тих, хто не задекларує ввезені на територію країни товари вельми відчутні. «В даному випадку контролюючим органом є не податкова, а митна служба. Статтею 355 Митного кодексу України передбачено наступне: подача в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими даними як підставою для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплати податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів, за відсутності ознак злочину, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до п’ятисот неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 8500 гривень», – відзначає Дмитро Гутгарц, керуючий партнер «Адвокатського бюро «АБГ».

На закінчення

На закінчення хотілося б сказати, що вищенаведений список, природно, далеко не повний. Тим не менш, практично у всіх інших незгадуваних нами випадках ухилитися від сплати податків та інших зборів у вас не вийде, тому що замість вас відповідальним за сплату податку є особа, яка виступає податковим агентом, – наприклад, ваш роботодавець, який виплачує вам заробітну плату і відраховує в державні органи податок з неї як з вашого доходу. А якщо відповідальність за сплату податку – не ваша, то і штрафи в разі порушень платити не вам.

Крім цього, окремо слід виділити такі випадки, коли ухилитися від сплати податку ніяк не вийде, хоча платити його доведеться самостійно: наприклад, якщо ви продаєте другу квартиру протягом одного року, то нотаріус просто не завірить угоду, якщо ви не сплатили податок; або якщо ви повинні регулярно платити податок на нерухомість, який ввели з 1 січня 2012 року; або податок на землю. Втім, і в цих випадках можна постраждати від штрафної санкції: за несвоєчасну сплату таких податків порушників чекає вищезгаданий штраф в 25% від суми плюс пеня в розмірі 120% облікової ставки НБУ, якщо настав граничний термін сплати податку, а ви не встигли його погасити.

Нарешті, зустрічаються і такі збори або податки, які українці на практиці далеко не завжди оплачують, в силу певних причин залишаючись при цьому безкарними. Яскравий тому приклад – туристичний збір, який стягують з відпочиваючих в Криму, але відсутність сплати якого у випадках, якщо мандрівники зупиняються у приватних осіб або в наметах, ніхто не контролює і, відповідно, не штрафує за порушення (детальніше див думку нижче).

Думка

Катерина Гутгарц, головний редактор Prostopravo.com.ua До питання про оподаткування грошових переказів з-за кордону варто додати наступне. З низкою зарубіжних країн Україна уклала Міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Принцип уникнення подвійного оподаткування сформульований і в Податковому кодексі України (ст.13). Згідно з цим принципом, суми податків і зборів, сплачені за межами України враховуються під час розрахунку податків і зборів в Україні (тобто податок, який підлягає сплаті в Україні, зменшується на суму податку, сплаченого за кордоном). Згідно п.13.5. ст. 13 ПК, для отримання права на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від уповноваженого державного органу країни, де сплачено податок, довідку про суму сплаченого податку або збору, а також про об’єкти оподаткування. Довідка має бути легалізована, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Дмитро Гутгарц, керуючий партнер «Адвокатського бюро« АБГ » Норми статті 268 Податкового кодексу Україні прописані таким чином, що відповідальним за оплату туристичного збору є податковий агент. Виходячи з того, що нормами п.268.2.1. передбачено, що платниками туристичного збору є особи, які отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування у визначений термін, туристи, що зупиняються в наметах, не отримують зазначених послуг і не дають ніяких зобов’язань щодо строків звільнення місця перебування , відповідно, не можна говорити про те, що вони є платниками туристичного збору. Що стосується оплати туристичного збору особами, що проживають у «приватників», то в даному випадку ситуація двояка: якщо поселення здійснюється в офіційному порядку – через квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму, то саме така організація і є податковим агентом (тобто навіть не власник житла).

В цілому ж можна зробити висновок про те, що дана стаття Податкового кодексу України не враховує «особливості» надання житла у вітчизняних курортних зонах, зокрема, особи, які здають житло без будь-якої звітності перед державою (так звані «приватники») не є податковими агентами туристичного збору і, відповідно, не несуть відповідальності за його утримання та несплату до бюджету. Аналогічно і туристи не несуть такої відповідальності.

Prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у п`ятниця, 24.02.2012, у категорії Податки. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× один = 2