КСУ роз’яснив, з якого моменту обчислювати термін для подачі позову про стягнення невиплаченої вчасно зарплати при звільненні

28.02.2012 р., Конституційний Суд оприлюднив рішення у справі про тлумачення положень КЗпП про строки звернення до суду з трудових спорів, прийняте 22.02.2012 р.

Основою для конституційного звернення громадянина України Володимира Стріхаря послужило неоднакове застосування судами норм статті 233 КЗпП про строки звернення до суду по трудових спорах, зокрема, у спорах про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди. Так, одні суди виходили з того, що початок обчислення такого строку припадає на день, коли працівник дізнався або міг дізнатися про порушення своїх прав (без прив’язки до виплати зарплати), а інші обчислювали цей термін з наступного дня після фактичного розрахунку зі звільненим працівником, незалежно від тривалості затримки з виплати зарплати.

Вказавши на те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, належних йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, КСУ дійшов висновку, що працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог тільки на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Виходячи з цього, Суд вважає, що тримісячний термін для звернення працівника до суду з заявою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та відшкодування заподіяної при цьому моральної шкоди, починає спливати з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати, фактично з ним розрахувався.

Всеукраїнська мережа ЛІГА: ЗАКОН
Стаття опублікована у вівторок, 28.02.2012, у категорії Право, суди, Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ 4 = десять