Книга обліку доходів для єдиноподатників

Платники єдиного податку – фізичні особи повинні вести Книгу обліку доходів, на підставі якої заповнюється податкова декларація. Форма Книг і Порядок їх ведення затверджені наказом Мінфіну від 15.12.11 р. № 1637. Давайте спробуємо розібратися, як заповнювати цю Книгу.

Отже, відповідно до п. 296.1 ПК підприємці – єдиноподатники зобов’язані вести спеціальні книги:

  • Книгу обліку доходів (для єдиноподатників груп 1, 2 і єдиноподатників групи 3, які не є платниками ПДВ і сплачують єдиний податок за ставкою 5%);
  • Книгу обліку доходів і витрат (для єдиноподатників групи 3, які є платниками ПДВ і сплачують єдиний податок за ставкою 3%).

Підприємці повинні зареєструвати Книгу в органі ДПС за місцем свого обліку. Обов’язкова умова реєстрації – Книга повинна бути прошнурована і пронумерована. Якщо протягом податкового періоду реєструється нова Книга, записи в ній продовжуються наростаючим підсумком.

У Порядку №1637 нічого не сказано щодо ведення Книг найманими працівниками підприємця. Якщо такі працівники в нього є, і вони продають товари, виконують роботи чи надають послуги за готівку, можна запропонувати підприємцю самостійно організувати облік їх роботи – це в його інтересах. Ймовірно, кожному найманому працівнику слід завести спеціальний зошит (участь органів ДПС в цьому випадку не потрібно). Такий зошит, звичайно, не повинен повністю відповідати формі Книги, але графа для відображення реалізації від продажу товарів (робіт, послуг) повинна в ній бути обов’язково.

Порядком №1637 передбачено, що підприємці повинні заповнювати Книгу за підсумками робочого дня. У роз’ясненні, яке міститься в Єдиній базі податкових знань, додатково сказано, що Книга заповнюється кожен день. Тому, вважаємо, немає необхідності відображати в ній підсумки кожної операції, пов’язаної з доходами і витратами. Рекомендуємо такі операції в хронологічному порядку протягом дня відображати в спеціальних зошитах, а щоденні підсумки (з урахуванням записів в зошитах найманих працівників) переносити в Книгу.

Розглянемо деякі особливості заповнення Книг, з якими зіткнуться підприємці – єдиноподатники в 2012 році.

Перш за все слід сказати про важливість первинних документів.

Єдиноподатники, як і всі інші платники податків, підпорядковуються правилам ПК. Тому їм треба знати норми п. 44.1 ПК. Тут сказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єкта оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів (регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності), інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків також забороняється формувати показники податкової звітності даних, не підтверджених такими документами.

Таким чином, підприємець – єдиноподатник стикається з вимогою заповнювати Книгу і податкову декларацію на підставі первинних та інших передбачених законодавством документів. Тим не менш, відповідно до законодавства підтверджувати свої операції документально він повинен не в кожному випадку. Можна назвати окремі випадки, коли підприємець – єдиноподатник зобов’язаний документувати свої операції в загальноприйнятому порядку. Зокрема, підприємці-єдиноподатники зобов’язані:

  • видавати на прохання покупців (замовників) розрахунковий документ (товарний чек, акт, квитанцію, наряд-замовлення тощо), який підтверджує факт продажу, з відміткою про дату продажу (п. 11 ст. 8, п. 8 ст. 10 Закону від 12.05.91 р. N1023-ХІІ «Про захист прав споживачів»);
  • оформляти документи, якщо того вимагає спеціальне законодавство. Наприклад, якщо підприємець – єдиноподатник надає послуги з техобслуговування та ремонту автомобілів, то згідно п. 26 Правил, затверджених наказом Мінтрансу від 11.11.02 р. №792, він повинен видати замовнику підписаний обома сторонами наряд-замовлення, квитанцію про оплату робіт або рахунок .

Також підприємець – єдиноподатник не обійдеться без документального оформлення операцій, якщо його покупцем (продавцем) є юридична особа. За правилами бухгалтерського та податкового обліку така особа обов’язково вимагатиме у єдиноподатника (видасть йому) документ, що підтверджує факт здійснення операції (накладну, акт, прибутковий ордер тощо). Адже для відображення господарської операції в обліку юрособі обов’язково потрібно підтвердити її первинним документом.

Доходи

Розглянемо порядок заповнення «прибуткових» граф Книги. Їх зміст однаковий в Книгах єдиноподатників 1-ї, 2-ї і 3-ї груп.

Графи 2-4

Тут відображаються основні показники доходів – вартість проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Вони наводяться без ПДВ (п. 292.11 ПК).

Яким чином показувати доходи єдиноподатнику? Записувати в Книгу тільки ті суми, які підтверджені документом або проведені за безготівковими розрахунками, а документально непідтверджені суми – не записувати?

Вважаємо, що сам по собі щоденний запис підсумків продажів в Книзі може підтвердити факт їх здійснення і замінити загальноприйняте документування операції. Якщо ж не брати до уваги записи в Книзі документуванням операцій, тоді для документального підтвердження всіх продажів єдиноподатнику доведеться виписувати товарні чеки (акти) на кожну продажу або обзавестися незареєстрованим в податкових органах (необов’язковим) РРО.

Звичайно, підприємці – єдиноподатники груп 1 і 2 про документи на реалізацію можуть особливо не хвилюватися, оскільки у них фіксована ставка податку. А ось у єдиноподатників групи 3 сума податку залежить від виручки, тому для них важливо, щоб запис в Книзі був необхідною достатньою умовою для визначення об’єкта обкладення ЄП. Вважаємо, що в цьому випадку роз’яснення ДПС просто необхідні.

Графа 5

Тут відображається вартість безкоштовно отриманих товарів (робіт, послуг) – це новий показник доходів, аналога в Указі №727 і в «старій» Книзі (за формою додатка 10 до Інструкції № 12, затвердженої наказом ДПАУ від 21.04.93 р. №12) не було. При цьому законодавчо не встановлено, в якому саме порядку визначається розмір доходу при визнанні товарів (робіт, послуг) безкоштовно отриманими.

Для єдиноподатників груп 1-2 такі доходи суми єдиного податку не збільшать, зате в разі перевищення критичного обсягу доходу (150 тис. грн. І 1 млн грн. Відповідно) підпадуть під оподаткування за ставкою 15%. Крім того, ці доходи будуть враховані при визначенні загального доходу, який дає право на застосування спрощеної системи. А ось для підприємців – єдиноподатників групи 3 безкоштовно отримані товари (роботи, послуги) безпосередньо є об’єктом для нарахування ЄП за ставкою 3% або 5%.

Майте на увазі: якщо у вас на складі (в торговому залі і т.п.) є не забезпечені документами товари, то при перевірці вони можуть бути визнані безкоштовно отриманими.

Проблемним є питання про залишки товарів станом на 01.01.12 р. (до цієї дати не підтверджені документально товари не приводили до податкових наслідків у вигляді доходу). На жаль, особливого порядку поводження з перехідними залишками ПК не передбачено. Вважаємо, що підприємці самостійно можуть провести інвентаризацію таких залишків і зафіксувати їх наявність в інвентаризаційній відомості і в акті (протоколі) інвентаризації.

Графа 6

У цій графі відображається сума заборгованості з терміном позовної давності, який минув. Нагадаємо, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу). Загальний строк позовної давності (застосовуваний до всіх правовідносин, за винятком тих, для яких встановлено спеціальну позовну давність) складає 3 роки. Разом з тим за домовленістю сторін він може бути збільшений.

Про те, що термін позовної давності щодо заборгованості вже пройшов, можна дізнатися або з письмової угоди з продавцями (постачальниками, виконавцями), або (за відсутності такої угоди) – з документа, який підтверджує факт придбання єдиноподатником товарів (робіт, послуг).

Графа 9

Ця графа призначена для декларування доходів, які оподатковуються за підвищеною ставкою 15%. Перелік таких доходів визначено у п. 293.4 ПК, і особливих питань при заповненні графи 9 не виникає.

Витрати

«Витратний» розділ Книги передбачений тільки для підприємців – єдиноподатників групи 3, які платять ЄП за ставкою 3%, платників ПДВ. Порядок №1637 зрозумілих правил заповнення «видаткової» частини Книги не містить. Тому єдиноподатникам доведеться поки що самостійно їх додумувати.

Питання, які виникають в першу чергу: витрати відображати тільки в зв’язку з доходами або самі по собі?

На жаль, ні в гл. 1 розд. XIV ПК, ні в Порядку №1637 немає застереження на кшталт зробленого в п. 177.4 ПК для підприємців – загальносистемників: до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до витрат виробництва (обігу) згідно розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПК. Тобто з цієї фрази зрозуміло, що витрати, які включаються в собівартість, визнаються такими тільки в періоді визнання доходів від реалізації (п. 138.4 ПК).

А от чи повинен підприємець – єдиноподатник визнавати свої витрати, які формують собівартість товарів, робіт, послуг, за таким же принципом – не ясно. Спробуємо розібратися.

Графи 2 і 3

Згідно з Порядком №1637, тут вказуються витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без ПДВ, суми ввізного мита, суми непрямих податків, що сплачуються у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платнику податків; суми транспортно-заготівельних витрат, інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Як бачимо, наведене пояснення стосується тільки підприємців, які здійснюють торговельні операції, і не орієнтоване на тих єдиноподатників, які виробляють продукцію, виконують роботи чи надають послуги. Тому ми вважаємо, що «виробникам» для заповнення цих граф Книги доведеться виходити за рамки Порядку №1637 і звертатися до розд. III ПК. Тут в п. 138.8 перераховані витрати, які формують собівартість продукції, робіт, послуг,

Тим не менш, в будь-якому випадку, виходячи з опису показників граф 2-3, не можна стверджувати, що витрати в них повинні відображатися в «прив’язці» до доходу. Тому відображаємо витрати самі по собі, а доходи – самі по собі. Але зверніть увагу: для відображення в Книзі придбані товари (роботи, послуги) повинні бути сплаченими.

Графи 4 і 5

У цих графах відображаються витрати на оплату праці найманих працівників і відрахування на сплату ЄСВ. Такі витрати слід показувати окремо, навіть якщо вони пов’язані із собівартістю продукції (робіт, послуг). У графах 4 та 5 відображається виплачена зарплата і сума сплаченого внеску («за себе», а по найманим працівникам – та, що нараховується на зарплату «зверху»). Такі витрати підтверджуються розрахунковими відомостями (формами звітності).

Графа 6

Ця графа призначена для відображення інших витрат, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця (витрати на оренду, оплату послуг зв’язку, комунальні платежі тощо).

Рекомендуємо витрати без документів не показувати в Книзі. Адже хоча суми витрат не впливають на об’єкт обкладення ЄП, тим не менш, непідтверджені документально витрати – це прямий шлях до доходів.

І ще один момент. Розділ II «Витрати» Книги заповнюють тільки єдиноподатники групи 3 за ставкою 3% (платники ПДВ). Тому можна припустити, що показники граф 3 і 6 фахівці податкових органів хочуть використовувати для звірки з податковим кредитом з ПДВ. Хоча щоб домогтися відповідності для такої звірки, податківцям доведеться робити поправку на те, що податковий кредит, на відміну від витрат у Книзі єдиноподатників, відображається за першою подією. Тобто аванси перераховані і товари отримані, але не оплачені, призводять до появи податкового кредиту, тоді як згідно з Порядком №1637 на відображення в Книзі сум витрат такі події не впливають.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у п`ятниця, 30.03.2012, у категорії Податки. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


1 × = шість