Хитрощі роботодавців: як не потрапити у трудове рабство

Проблема працевлаштування є однією з найголовніших в Україні. Щоб отримати добре оплачувану роботу претенденти іноді готові йти на різноманітні – і не завжди законні – умови роботодавців. “Обозреватель” дізнався виверти роботодавців при прийомі українців на роботу.

Умови трудового договору: війна не на життя, а на смерть

Новітнє з “робочих ноу-хау” в сучасній Україні – це трудовий договір, а якщо точніше – його умови, навіяні західними країнами. Зокрема, серед вимог, які виставляються роботодавцями до своїх потенційних працівників, останнім часом все частіше почали зустрічатися дуже несподівані пункти. Ось деякі з них:

1. Протягом 5 років не заводити дітей. У разі вагітності (для дівчат) зобов’язуюсь звільнитися з робочого місця за власним бажанням;

2. Зобов’язуюсь не змінювати місце проживання протягом зазначеного часу;

3. Зобов’язуюсь не вступати в шлюб стільки-то років тощо.

З подібним контрактом зіткнулася 25-річна киянка Алла, якій при прийомі на роботу у філію іноземного банку в столиці запропонували відмовитися від народження дитини протягом п’яти років. Причому, як каже дівчина, про те, що потрібно підписувати контракт, вона дізналася вже після того, як її резюме було розглянуто і передано до відділу кадрів.

“Я вже, фактично, була однією ногою на роботі. Останньою умовою виявилося підписання договору, притому, що оформляли мене, як завжди, по трудовій книжці. У договорі чорним по білому було написано, що я зобов’язуюся протягом п’яти років усвідомлено не заводити дітей. В крайньому випадку – я буду змушена або звільнитися, або зробити аборт. На це натякнув роботодавець”, – розповіла дівчина.

Контракт Алла так і не підписала, оскільки аборт з примусу роботодавця в її життєві плани не входив.

Втім, подібні умови трудових контрактів на Заході є звичними і люди, готуючись до працевлаштування у певній компанії, уже приблизно знають, якими будуть пункти договору – співробітники ознайомлюються з вимогами роботодавця на стадії переговорів.

В Україні з “особливими” пунктами трудових контрактів, як у випадку киянки Алли, починають знайомити або постфактум, коли резюме вже розглянуто, або в процесі переговорів, коли ошелешені співробітники повинні в лічені хвилини прийняти для себе відповідальне рішення.

Випробувальний термін: заплатять чи ні?

Ще одна поширена хитрість роботодавців – випробувальний термін. Багато претендентів, особливо без досвіду роботи, хапаються за будь-яку можливість отримати робоче місце. Нечистоплотні компанії таким станом справ користуються. Офіційно оформити співробітника і виплачувати йому зарплату обіцяють тільки після закінчення тримісячного випробувального терміну. Нерідко українці так і не отримують заповітне робоче місце, а на зміну одним практикантам, які відпрацювали “за спасибі” три місяці, приходять інші. На подібний прийом попалася студентка з Черкас Олена:

“При прийомі на роботу в банк касиром мені сказали, що студентів, нехай і заочників з останніх курсів, “по трудовій” оформлюють тільки після трьох місяців випробувального терміну. Зарплату теж почнуть платити після закінчення випробувального терміну. А ще порекомендували весь час дуже старатися, щоб начальство не передумало. Коли випробувальний термін закінчився, мені сказали, що я не підходжу. В результаті, я витратила три місяці “в нікуди”, залишившись і без роботи, і без грошей”, – розповіла дівчина.

А пізніше Олена з’ясувала цікавий факт – відділення банку, куди вона пробувала влаштуватися, кожні три місяці шукає касира-студента…

Тести на роботі: логіка і стрес

Ще більш витонченим варіантом нагрівання рук на претендентах є різноманітні “робочі тести”, чия популярність невпинно зростає в Україні.

Схема таких “розводів” гранично проста: на співбесіді вам запропонують пройти тест. Тест може бути одного або двох рівнів: перший – на логіку, другий – на стресостійкість. Підступу, спочатку, не видно, але після закінчення завдання стає зрозуміло: чим нижчий результат, тим нижчий рівень майбутньої заробітної плати. І невеличке зауваження: тест проходиться всього один раз, тобто, якщо ви в майбутньому захочете підвищити свій дохід, то зробити це не вийде.

На таку вудку купився киянин Олександр, якому при прийомі на посаду менеджера в невеликий автосалон запропонували пройти тест на логіку.

“Тест був дуже складним. Його ми проходили в групі з 6 осіб, зайняло це близько двох годин часу. Результати ж оголосили тільки через тиждень. Мені подзвонили з салону і сказали, що через те, що я погано написав тест, можуть запропонувати мені не 5000 гривень заробітної плати щомісячно, а всього 2000 гривень. Сказали також, що мені подзвонили першому, мовляв, я сподобався, а решта написали краще, але їх не набрали”, – розповів Олександр.

Природно, на “логічну посаду” менеджера чоловік так і не влаштувався.

Працівники кадрових агентств запевняють, що на Заході така практика застосовується вже давно.

“На Заході подібна практика вважається нормальною. В Україні масово підписувати трудові договори стали зовсім недавно, і наша людина ментально не готова до того, що її будуть у чомусь обмежувати ще до того, як вона візьметься за роботу. Взагалі це навіяно шоу-бізнесом – саме там прийнято обмежувати підлеглих”, – розповіла “Обозревателю” Марія, екс-співробітник агентства з підбору персоналу.

Юристи ж стверджують, що “дивні” пункти трудових договорів можна і потрібно оскаржувати, але тільки… після підписання угоди.

“Ніяких правопорушень в підписанні трудових контрактів немає. Інша справа – прописані в них пункти. У разі якщо пункти договору обмежують особисті дії співробітника або можуть йому нашкодити, дискримінуючи расу, стать тощо, то їх, природно, можна й потрібно оскаржувати. Але проблема полягає в тому, що довести існування не підписаного контракту буде дуже складно”, – розповів “Обозревателю” юрист Євген Кравцов.

Щоб не попастися на виверти сучасних роботодавців, фахівці з підбору персоналу радять українцям серйозніше ставитися до вибору місця роботи, зіставляючи всі “за” і “проти” ще до того, як резюме опиниться на столі у майбутнього начальства.

П’ять нехитрих правил від кадровиків:

• Дізнавайтесь більше інформації про роботодавця;

• Якщо є можливість, то дізнайтеся інформацію про місце роботи від нинішніх або колишніх співробітників обраного вами підприємства або фірми;

• Грамотно складайте резюме, вказуючи не лише бажану посаду, а й рівень ймовірної заробітної плати;

• Заздалегідь уточнюйте умови випробувального терміну і пам’ятайте, що ті три місяці “робочих випробувань”, які вказані в трудовому законодавстві України, є оплачуваними.

• Дізнавайтесь умови та пункти трудового контракту (якщо такий є) ще на стадії переговорів.

Кандидату також важливо не забувати, що робота – це друга сім’я, членів якої не можна вибрати, але необхідно поважати, як і вимагати від них те ж саме.

За матеріалами Обозреватель

Стаття опублікована у понеділок, 02.04.2012, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× 9 = дев'ять