Теплозбереження: чим раніше, тим дешевше

Не дарма кажуть, що любити все людство, дбати про його благо загалом і берегти його легше, ніж щодня займатися проблемами конкретних людей. Нескладно міркувати про енергоефективність навіть в масштабах окремо взятої країни, не те що всієї планети. Але саме – тільки міркувати. А ви спробуйте в своєму будинку, екс-ЖЕКу (або як там його тепер називають в кожному конкретному випадку) і теплокомуненерго навести порядок. Для початку – з урахуванням енергоносіїв, які надходять, (в основному газу). А потім – з урахуванням виробленого і поставленого безпосередньо споживачам тепла. І спробуйте домогтися, щоб вам популярно пояснили, чому ви повинні платити стільки, а не менше. Куди дінуться ваші “мудрість” і рішучість… Втім, це зовсім не означає, що не варто й починати налагоджувати такий облік. Деякі вже спробували ввести облік енергоресурсів в Україні для конкретних будинків і теплоцентралей (ТЦ). В одних вийшло, в інших поки ні. Але це тільки перші боязкі спроби.

У випадку з централізованим опаленням почали з малого – лічильників обліку теплоенергії в будинках. До закінчення листопада минулого року оснащеність житлового фонду України побудинковими приладами обліку теплової енергії становила лише 31,6%. Про це в інтерв’ю ZN.UA розповів міністр ЖКГ Анатолій Близнюк (див. № 43 від 25 листопада 2011 року, “Українців ставлять на лічильник – тепловий”).

За даними, отриманими ZN.UA з регіонів України, на початок опалювального сезону 2011-2012 років забезпеченість підприємств комунальної теплоенергетики приладами обліку відпуску теплової енергії по країні становила 55,2%. До повного оснащення за планом залишається встановити 2580 лічильників. У квартирах встановлено 34959 приладів обліку тепла (при загальній потребі 110 508).

У 2007-2008 роках будинки і підприємства комунальної теплоенергетики оснащувалися приладами обліку теплової енергії і води за рахунок субвенцій. Станом на 1 січня 2009 року таким чином освоїли 224,1 млн. грн. Дещо більше в 2010-2011 роках. Але роботи ще – непочатий край.

До сьогоднішнього дня ситуація покращилася ненабагато. Хоча програма оснащення побудинковими лічильниками тепла діє і навіть фінансується з державного бюджету. Але ні комунальне майно, ні промислове в Україні не стало набагато ефективніше. У порівнянні з іншими країнами, Україна в питаннях енергоефективності, як і раніше, пасе задніх.

Вжитих в Україні заходів з обліку енергоносіїв та тепла явно недостатньо. Навіть якщо в кожному багатоквартирному будинку встановити лічильники тепла, сама система теплопостачання від цього якіснішою не стане. Та й у квартирах не потеплішає, якщо всі комунікації наскрізь прогнили. А квартиронаймачам (незалежно від форми власності житла) доводиться оплачувати недоотримане тепло. Якщо у вашому будинку стоїть лічильник обліку отриманого тепла (на будинок), то ви хоча б маєте уявлення, за скільки кілокалорій тепла квартировласникам доведеться платити. А скільки треба платити за тепло в кожній квартирі? Якщо немає теплового лічильника та індивідуального для кожної квартири приладу обліку температури (ІТП), вважайте, ваші зусилля майже марні. Висновок простий – необхідно встановлювати і лічильники тепла, і лічильники рівня тепла і температури у квартирі.

Світовий банк (СБ) провів в Україні чотиримісячне дослідження “Модернізація систем центрального опалення в Україні: облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного використання”, яке презентував 20 березня. Його можна назвати пілотним проектом, в якому вивчалися системи ЖКГ районів Миколаєва та Львова, які погодилися взяти участь в експерименті. Миколаїв та Львів в результаті такого дослідження нічого не втратили. А Україна і Світовий банк отримали неоціненний досвід і важливі, хоч і проміжні результати, наприклад, як скоротити енергоспоживання наполовину.

Експерти СБ досить докладно пояснили, чому енергоефективність може бути знижена на 50%. Це вже проходили багато країн, включаючи Балтійські і Польщу. При цьому в енергетичній стратегії України уряд поставив, і ставить у новому варіанті цього документа, амбітне завдання – знизити споживання енергії в країні на 50% до 2030 року. Завдання-мінімум – до 2015 року знизити енергоспоживання на 20% від нинішнього рівня. Світовий банк дивиться далі та орієнтується на зниження енергоспоживання в Україні наполовину, але виходячи з інших параметрів. Але цього буде недостатньо, якщо не підключити до вирішення “теплової” проблеми весь держапарат, всю систему.

За чий же рахунок буде досягнуто таке значне зниження енергоспоживання? Звичайно ж, за наш з вами! Втім, є варіанти. Нагадаю, що в червні 2011 року Світовий банк і державний Укрексімбанк підписали угоду про виділення українській стороні позики на 30 років у розмірі 200 млн. дол в рамках спільного проекту енергоефективності. Кошти цієї позики послужать інвестиціями проектів енергозбереження на промислових підприємствах, в муніципалітетах та об’єктах муніципальної власності, а також енергосервісних компаніях.

“Проект покликаний допомогти Україні в реалізації амбітних цілей щодо зменшення енергоінтенсивності на 20% до 2015 року і на 50% – до 2030-го. Він також покликаний сприяти зменшенню залежності України від імпортованого газу, а значить, зниженню ризиків, пов’язаних з безпекою енергопостачання, і зменшенню вартості енергоспоживання”, – так акцентував увагу на цьому проекті Світовий банк. Рада директорів СБ ратифікувала угоду 17 травня 2011 року.

Державний Укрексімбанк був обраний на роль фінансового агента-посередника. Він, в свою чергу, за рахунок отриманих коштів надає середньо- і довгострокові кредити на фінансування енергоефективних інвестиційних проектів у промисловості і муніципальному секторі, в тому числі і через комерційні банки.

Свій вибір Укрексімбанку як основного партнера проекту енергозбереження у Світовому банку пояснюють багаторічним досвідом успішної співпраці за проектами розвитку експорту, накопиченими з 1997 року. Крім того, “Укрексім” вже реалізує програму енергоефективності в Україні спільно з ЄБРР. Як повідомляли підписанти угоди, в її рамках планується шість категорій інвестиційних субпроектів, вимоги до яких в енергоефективності збігаються з вимогами СБ. У зв’язку з цим були цілком виправданими очікування, що саме промисловість (зокрема, важка) стане основною сферою економії енергії в найближчому майбутньому. Енергобезпека є пріоритетом для багатьох країн, проте для України вона особливо актуальна, вважають і у Світовому банку. Як відомо, українська економіка належить до найбільш енерговитратних в світі. За підрахунками експертів, енергоємність української економіки перевищує усереднений аналог для країн “старого ЄС” (ЄС-12) більш ніж в два рази. А порівняння, наприклад, з Німеччиною і зовсім гнітюче – питома витрата енергії у нас вища в 3,7 рази (0,45 кг умовного палива в Україні проти 0,12 кг у.п. в Німеччині).

Важливим напрямком економії на муніципальному рівні стане скорочення споживання енергії для опалення. Системи централізованого теплопостачання, як і промислове обладнання, проектувалися під дешеві енергоносії. Згідно з експертними оцінками, енергоефективність будівель в Україні вдвічі-втричі нижча, ніж у Західній Європі. Проблеми поглиблюються через додаткові втрати при доставці тепла споживачам: втрати в трубопроводах досягають 40-60%, а експлуатовані котли мінімум на 20% менш ефективні, ніж їх сучасні аналоги в ЄС.

Для України основним вуглеводневим джерелом енергії є імпортований російський газ. У результаті багаторазового підвищення цін на нього в останні роки його споживання в Україні поступово скорочується (за останні чотири роки – з майже 70 млрд. кубометрів до 40 млрд.). Однак країна все ще залишається найбільшим імпортером газу, закуповуючи в останні роки у “Газпрому” близько 40 млрд. кубометрів на рік. Поки основним його замінником (та й то теоретично) може бути вугілля. Хоча вуглевидобуток – теж далеко не безпроблемна галузь, зокрема, через екологію і травматизм. Майже половину потреб України в електроенергії забезпечує атомна енергетика. Обсяги використання відновлюваної енергії зростають ледве помітними темпами, а її частка в енергоспоживанні становить сьогодні лише близько 7%, причому більша її частина припадає на гідроенергетику. Тобто єдиним варіантом для таких країн, як Україна, є енергозбереження, яке “плететься в кінці паровоза”.

Тому й “заховані” субсидії для домогосподарств виливаються в кругленьку суму: при ціні для домогосподарства в середньому 21 євро за Гкал виходить, що вартість гігакалорії дорівнює 45 євро. Тобто пряме субсидування Українською державою тільки теплопостачання складає 1 млдр. євро на рік (або 1% ВВП), вважають експерти Світового банку. Держава обманює себе і громадян, коли не говорить прямо, що при нинішніх тарифах система субсидування ЖКГ розвалиться вже через кілька років! Адже адресних дотацій як не було, так і немає. А нинішня система дотацій працює проти енергозбереження та просто консервує проблему.

Представляючи дослідження Світового банку, Ядвіга Семиколенова зазначила, що необхідно зробити Україні, щоб спростити і зробити зрозумілішими систему оплати послуг ЖКГ. На думку експертів, важливу роль зіграє відновлення довіри між продавцями та одержувачами послуг. Крім того, Семиколенова згадала про доступність кредитування для впровадження програм енергозбереження. Адже без коштів для реконструкції комунікацій ЖКГ не обійтися.

ZN.UA в зв’язку з цим звернулося з питаннями до начальника управління програм міжнародних фінансових організацій Укрексімбанку Сергія Худіяша.

- Якщо якась енергогенеруюча компанії або, наприклад, профільне міністерство побажає отримати кредит на модернізацію теплопостачання з урахуванням енергозбереження, чи можуть вони звернутися в Укрексімбанк за кредитом за програмою енергоефективності Світового банку або будь-якою іншою програмою? Які умови має виконати потенційний позичальник для одержання кредиту за цією програмою (розробити проекти, вказати джерела погашення кредиту тощо)? На яких умовах надаються кошти?

- За низкою програм фінансування міжнародні фінансові організації (МФО) співпрацюють з банками-учасниками, які як позичальники коштів відповідають за впровадження цих проектів і несуть усі кредитні ризики. Вони, в свою чергу, надають субкредити вітчизняним позичальникам, що відповідають критеріям прийнятності по кожній конкретній програмі, дотримуються вимог і процедури із залучення і витрачання коштів позики.

Метою спільного з МБРР проекту енергоефективності є зниження енергоємності в промисловості України та зменшення втрат енергії в комунальному секторі, зокрема в теплопостачанні та утриманні будинків. АТ “Укрексімбанк” в рамках цього проекту надає середньо- і довгострокове кредитування енергоефективних інвестиційних проектів українських промислових підприємств та підприємств муніципального сектора.

- Чи існує певний перелік пріоритетних напрямів кредитування?

- Перелік пріоритетних напрямів кредитування залежить від умов програми, затверджених МФО. Проте в основному дані програми спрямовані на сприяння підвищенню енергоефективності у всіх галузях економіки України.

Основними категоріями прийнятних інвестицій за програмою енергоефективності з МБРР є наступні:

- модернізація неефективного і застарілого обладнання та потужностей;

- впровадження устаткування і процесів з високою енергоефективністю на нових виробничих потужностях, на яких поточне споживання енергії істотно перевищує обсяг, що відповідає існуючій передовій практиці;

- використання відпрацьованих газів, скидного тепла та надлишкового тиску, вдосконалення систем, що передбачає проведення комплексу заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності;

- зменшення втрат енергії на підприємствах муніципальної власності;

- підготовка досліджень з енергоефективності та технічна допомога;

- зменшення втрат енергії в будівлях;

- реалізація будь-яких інших субпроектів, які демонструють високу енергоефективність.

- Які критерії відбору проектів є для банку ключовими?

- Інвестиційні проекти, які будуть фінансуватися за рахунок коштів позики МБРР, повинні відповідати наступним критеріям:

- технічна здійсненність та економічна і фінансова життєздатність проекту;

- спрямованість на поліпшення енергоефективності кінцевих споживачів;

- реальна внутрішня ставка прибутковості не менше 10% (оцінка здійснюється з урахуванням скорочення споживання енергоресурсів. У разі переходу на інше паливо розраховується чистий обсяг зменшення споживання відповідних ресурсів);

- відповідність вимогам щодо охорони навколишнього середовища (національне законодавство та вимоги МБРР);

- неналежність до списку виключених видів діяльності.

Ну і, очевидно, проекти повинні відповідати стандартним критеріям для кредитних операцій.

- На яких умовах позичальники можуть отримати кредит в рамках програми енергозбереження?

- Кредитування проектів з енергоефективності є одним із пріоритетних напрямів діяльності банку та його стандартним кредитним продуктом. Враховуючи значний досвід успішної реалізації подібних проектів, Укрексімбанк розробив чіткі критерії надання кредитних ресурсів. Потенційні позичальники можуть звернутися в регіональні офіси банку, де вони отримають кваліфіковані рекомендації з усіх питань взаємодії.

Термін кредиту, відсоткова ставка та інші істотні умови узгоджуються з клієнтами по кожному проекту окремо і в значній мірі залежать від фінансового стану позичальника, життєздатності проекту, якості наданої застави, кредитного рейтингу позичальника. По суті, потрібно враховувати вартість фондування і ризик, що приймається, якість забезпечення та вивіреність технологічних рішень, закладених у бізнес-план проекту, і масу інших чинників.

В рамках деяких програм (спільна з ЄБРР програма енергоефективності в Україні) позичальникам безкоштовно надається допомога кваліфікованих європейських консультантів, фахівців інженерної та фінансової спрямованості, для проведення енергоаудиту. За результатами їхньої оцінки в тому числі приймається рішення про доцільність виділення коштів і оцінюється обсяг необхідних інвестицій.

- Чи є в Укрексімбанку досвід фінансування проектів (в приватному, комунальному або державному секторі) з модернізації теплопостачання за рахунок коштів кредитних ліній МФО?

- Такий досвід є, в тому числі у вигляді пілотних проектів. Ми також працюємо з енергосервісними компаніями, які, будучи приватними за формою власності, надають послуги з теплопостачання, в тому числі муніципальному сектору, бюджетним організаціям.

- Ви готові його продовжити?

- Безумовно, якщо запропоновані проекти будуть відповідати умовам кредитування і сприяти енергоефективності та енергонезалежності України.

***

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ в принципі не проти пропонованих експертами Світового банку заходів щодо підвищення енергоефективності житлового фонду України. З однією поправкою: всі ці розумні заходи повинні проводитися одночасно. Про це, власне, і говорять експерти СБ.

Такої ж думки дотримується і віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Але як тільки зайшла мова про підвищення тарифів на ЖКГ, він заявив, що до майбутніх парламентських виборів в Україні підвищення вартості житлово-комунальних послуг для населення не буде. Якщо ціни на ці послуги для населення і будуть підвищуватися, то тільки в наступному році і поетапно.

На думку експертів Світового банку, які кілька місяців працювали над дослідженням, в Україні слід якомога швидше впровадити виставлення рахунків за тепло, виходячи з його фактичного споживання. Економіст Світового банку Я.Семиколенова заявила: “Підвищення тарифів одночасно повинно супроводжуватися комплексом заходів, спрямованих на встановлення індивідуальних теплопунктів з терморегуляторами. Як свідчить досвід роботи Світового банку в інших країнах, це скоротить кінцеве споживання тепла на 15-20%”.

Тігіпко відповів, що за нинішньої якості послуг, доходи населення і невирішеність житлово-комунальних проблем в комплексі збільшення вартості житлово-комунальних послуг буде означати наступне: “На наступний день після цього до нас за субсидіями прийдуть 16,5 млн. квартиронаймачів. Сьогодні наше міністерство (Міністерство соціальної політики) виплачує субсидії майже 1,3 млн. громадян”.

За словами віце-прем’єра, уряд поки не буде поспішати і виконувати вимогу МВФ про підвищення цін на газ для населення (це є умовою надання Україні чергового траншу фонду).

Словом, Світовому банку – спасибі, в тому числі і за 200-мільйонний кредит на енергозбереження, виданий на 30 років. А далі – хто спритніший. У сенсі енергозберігаючих проектів. “Київенерго” так давно “за”: має намір за рахунок кредитних коштів замінити труби, по яких поставляється тепло. Подивимося, чи візьме на себе такий ризик Укрексімбанк

Алла Єрьоменко

За матеріалами Дзеркало Тижня

Стаття опублікована у вівторок, 03.04.2012, у категорії Суспільство, Фінанси. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ 9 = п'ятнадцять