Обгрунтування і наслідки відсутності працівника на робочому місці з причини виклику на судове засідання

Співробітник компанії може бути викликаний до суду. В залежності від статусу, в якому він перебуває в процесі, не з’явитися він у суд не може. В іншому випадку йому може загрожувати адміністративна, а то й кримінальна відповідальність. Звичайно, роботодавець в даному випадку страждає, адже цінний кадр, по суті, ні з того ні з сього відсутній на роботі, а роботодавець ніяк не може йому заперечити. Однак і працівник, і роботодавець повинні мати на увазі, що за відсутність на роботі з причини виклику до суду не карають. Але й не завжди платять! Оплата праці залежить від того, за якої категорії справ працівник викликаний до суду і в якому статусі він там виступає.

Адміністративний та цивільний процес

Учасниками цивільного процесу згідно гл. 4 ГПК вважаються сторони (позивача і відповідача), третіх осіб, представників сторін чи третіх осіб, свідків, експертів, перекладачів, спеціалістів, а у справах наказного та окремого провадження – заявників, зацікавлених осіб, їх представників. Згідно ж ст. 85 ЦПКУ, витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також з наймом житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представнику іншої стороною виплачуються добові (у разі переїзду в інший пункт), а також компенсація за втрачений заробіток, який обчислюється пропорційно розміру середньомісячного заробітку. Граничний розмір компенсації витрат сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється постановою Кабміну №590 від 27 квітня 2006 р.

Згідно ст. 91 КАСУ, витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також з наймом житла, також несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (якщо вона не є суб’єктом владних повноважень), та її представнику стороною, що програла виплачуються добові, а також компенсація за втрачений заробіток. Отже, в адміністративному, як і в цивільному процесі підприємство, на якому працює сторона або її представник, не зобов’язане виплачувати їм зарплату за час участі в судовому процесі.

Що стосується осіб, які виступають в якості свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, то витрати, пов’язані з їх переїздом до іншого населеного пункту і наймом їм житла як в цивільному, так і в адміністративному процесах несе сторона, яка заявила клопотання про їх виклик для участі в суд. Добові і компенсація за втрачений заробіток таким учасникам процесу виплачуються стороною, яка зазнала поразки в суді. Але можуть бути виключення – це випадки, коли виклик свідків, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, і коли сторона, не на користь якої ухвалено рішення, звільнено від судових витрат. Тоді, згідно з ч. 4 ст. 86 ЦПКУ та ст. 92 КАСУ, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок держбюджету.

Господарський процес

Для учасників судового процесу з госпспорів, до яких ГПКУ відносить сторін (позивача і відповідача), третіх осіб, експерта, представників сторін і третіх осіб, компенсація витрат, пов’язаних з викликом до суду, взагалі не передбачена. Згідно ст. 49 ГПКУ, суми, які підлягають сплаті за послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову – на відповідача; при відмові в позові – на позивача; при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В випадку, якщо працівник викликається в суд з цивільних, господарських та адміністративних спорів, роботодавець повинен відпустити його з роботи. У той же час, саме в цих категоріях справ законодавством не передбачено збереження середнього заробітку за працівниками, які викликаються до суду, за час їх відсутності на роботі, оскільки повістка в суд підтверджує лише поважність причини відсутності працівника на робочому місці, однак не є підставою для виплати йому зарплати.

Кримінальний процес і адмінправопорушення

Учасниками кримінальної справи можуть бути обвинувачений, підсудний, підозрюваний, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, свідок, експерт. Згідно ст. 92 КПКУ, свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат у зв’язку з явкою за викликом в органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. За такими особами зберігається середня зарплата за місцем роботи за весь час, витрачений ними у зв’язку з явкою та викликом. Також усім вищевказаним особам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов’язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, відшкодовуються вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов’язані з наймом житла, і добові.

Згідно п. 7 Інструкції про відшкодування витрат особам, які викликаються до правоохоронних органів (затверджена постановою КМУ №710 від 1 липня 1996 р.), всі такі виплати здійснюються органом, який зробив виклик, із коштів, які передбачаються кошторисом на відповідні цілі. Але в такому порядку відповідні витрати відшкодовуються лише в кримінальних справах і в справах про адміністративні правопорушення. Крім того, експерти, спеціалісти і перекладачі мають право на винагороду за виконання своїх функцій, якщо виконання дорученої їм роботи не входить в їх посадові обов’язки. Зазначені виплати здійснюються з коштів органів дізнання, досудового слідства і суду.

Що стосується справ про розгляд адмінправопорушень, то ст. 275 КУпАП передбачено, що потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, яких вони зазнали у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, в даному випадку зберігається в установленому порядку середній заробіток за місцем роботи.

Але якщо працівник є обвинуваченим, підсудним, підозрюваним, законодавством не передбачено збереження за ним середнього заробітку. При цьому в разі незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного відсторонення від роботи виплата компенсацій регулюється ЗУ “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду “і здійснюється за рахунок держбюджету. Якщо працівник в адміністративній справі є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність його на роботі буде вважатися поважною причиною, але за таким працівником не зберігається середній заробіток.

Стаття опублікована у середа, 11.04.2012, у категорії Право, суди, Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


6 + два =