Договір зберігання: форма, істотні умови, види

Цей вид договірних відносин отримав досить широке поширення у підприємницькій діяльності: від зберігання речей у гардеробі до зберігання товарів на товарному складі. Поняття, форма, істотні умови та спеціальні види договору зберігання.

Поняття та основні характеристики

Відносини, пов’язані з укладенням, виконанням і розірванням договорів зберігання регулюються Главою 66 Цивільного кодексу України. За договором зберігання одна сторона (Зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її останньому в цілості.

Сторонами договору зберігання можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Договором зберігання, в якому зберігачем виступає особа, яка здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов’язок зберігача зберігати річ, яка буде передана йому в майбутньому.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Публічним є договір, за яким одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок надавати послугу кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів (крім тих, кому законодавством надано пільги). Підприємець не може відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливості для надання послуги.

Форма договору

Договір зберігання укладається у письмовій формі, якщо:

  • сторонами договору є юридичні особи;
  • сторонами договору є фізична і юридична особа;
  • сторонами договору є фізичні особи, а ціна договору в 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян (340 грн.).

Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому має бути укладений у письмовій формі незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

В інших випадках договір зберігання може бути укладений усно.

Недотримання письмової форми договору зберігання не тягне за собою його недійсність, але в разі розгляду спору, що випливає з такого договору, судом, рішення не може грунтуватися на свідченнях свідків.

При надзвичайних обставинах (пожежі, повені і т. п.) прийняття речі на зберігання може підтверджуватися показаннями свідків.

Крім того, письмова форма вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, виданим зберігачем. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею номерного жетона, іншого знака, якщо це встановлено законодавством або є звичайним для даного виду зберігання.

Істотні умови

Істотними умовами договорів зберігання в господарському обороті є умови про предмет, ціну та строк дії договору. Зупинимося на деяких з них докладніше.

Зберігач зобов’язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Після закінчення встановленого терміну зберігач має право вимагати від поклажодавця забрати річ, а останній зобов’язаний це зробити. У той же час, закінчення терміну зберігання не звільняє зберігача від обов’язку по зберіганню, якщо самим договором не передбачено інше. Продовження зберігання речі після закінчення строку, встановленого договором, дає зберігачу право вимагати оплати за весь фактичний час зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Вимога про повернення має бути виконана в розумний строк (7 днів), якщо інше не передбачено договором.

У разі, якщо зберігач ухиляється від повернення прийнятої на зберігання речі, поклажодавець може скласти відповідний акт і запропонувати зберігачу підписати його. У разі відмови останнього, поклажодавець підписує такий акт сам, вказавши, що охоронець від його підписання відмовився. Такий документ в суді буде служити достатнім доказом неправомірної відмови від повернення речі зберігачем.

За загальним правилом, договір зберігання є оплатним, якщо в ньому не передбачено інше. Розмір оплати та строки її внесення встановлюються договором. Якщо зберігання припинилося достроково внаслідок обставин, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати.

Крім того, зберігач має право на відшкодування витрат, пов’язаних із зберіганням речі. Види таких витрат доцільно передбачити в договорі (витрати на електроенергію, опалення і т. п.). Розмір таких витрат може бути включений у плату за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити (надзвичайні витрати) підлягають відшкодуванню понад плату за зберігання. Для суб’єктів господарювання факт понесення хранителем надзвичайних витрат, їх розмір і порядок відшкодування можна зафіксувати окремим документом, скріпленим підписами і печатками сторін.

Окремі види договорів зберігання

Зберігання на товарному складі. За договором складського зберігання товарний склад зобов’язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем і повернути товар у схоронності. На підтвердження прийняття товару товарний склад видає один із складських документів: складську квитанцію, просте складське свідоцтво або подвійне складське свідоцтво (складається з двох частин – складське свідоцтво і закладне свідоцтво (гарант)). Товар, прийнятий на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом може передаватися в заставу протягом строку зберігання товару на складі на підставі застави цього свідоцтва. Власник закладного свідоцтва має право застави на товар на суму кредиту і відсотків по ньому. У цьому випадку на заставні свідоцтві робиться відповідна відмітка. Товар може бути виданий зі складу тільки в обмін на обидва свідоцтва разом. Складське та закладне свідоцтво можуть передавати разом або окремо шляхом індосаменту.

Зберігання речей у ломбарді. Полягає між ломбардом і фізичною особою та оформлюється видачею іменної квитанції. Річ, яку поклажодавець не забрав з ломбарду після закінчення трьох місяців з дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом. Із суми виторгу віднімається плата за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбарду. Залишок суми повертається поклажодавцю.

Договір зберігання цінностей у банку. Банк може прийняти на зберігання документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші цінності. Укладення договору засвідчується видачею банком іменного документа, пред’явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. Можливі два варіанти: надання банківського індивідуального сейфа, що охороняється банком та надання банківського індивідуального сейфа, що не охороняється банком. У першому випадку банк приймає цінності, контролює їх поміщення у сейф та одержання з сейфа. У другому – банк не несе відповідальності за вміст сейфа, до цих правовідносин застосовуються норми, які регулюють відносини майнового найму (оренди).

Зберігання речей у камерах схову. Здійснюється в камерах схову загального користування, які знаходяться у віданні організацій та підприємств транспорту. Послуга повинна надаватися незалежно від наявності пасажирського документа. На підтвердження прийняття речі на зберігання видається квитанція або номерний жетон. Збитки, завдані поклажодавцеві внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, відшкодовуються протягом доби з моменту пред’явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої при її передачі на зберігання. Якщо річ не забрали у встановлені строки, камера схову зобов’язана зберігати її протягом трьох місяців. Після закінчення цього строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом. До договорів зберігання речі в автоматичних камерах схову застосовуються положення про майновий найм (оренду).

Зберігання речей у гардеробі. Якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця організація. Зберігач речі, зданої в гардероб, незалежно від того, здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі. Це також стосується зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, в установах охорони здоров’я та інших установах.

Зберігання речей пасажира під час його перевезення. Перевізник зобов’язаний забезпечити схоронність валіз (сумок), особистих речей пасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

Зберігання речей у готелі. Готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається внесеною до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному приміщенні. При цьому, готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання. У разі втрати або пошкодження речі потрібно негайно повідомити про це адміністрацію готелю. Якщо до закінчення строку проживання особа не пред’явила свої вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи пошкоджені. Це ж стосується зберігання речей у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.

Зберігання автотранспортних засобів. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов’язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поширюється на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Договір охорони. За договором охорони охоронець, який є суб’єктом підприємницької діяльності, зобов’язується забезпечити недоторканність особи або майна, які охороняються. Власник такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої і майнової безпеки і щомісяця платити охоронцю встановлену плату.

Стаття опублікована у вівторок, 17.04.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


1 × шість =