Що має засвідчувати печатка на договорі?

Дотепер дискусійним лишалося питання: а що, власне, печатка на договорі має посвідчувати? Підпис, текст, форму документа? Нарешті, практика випередила теорію і дала власні відповіді на поставлені питання.

У наведеному контексті значний інтерес становить позиція Вищого господарського суду України (далі – ВГСУ), висловлена у справі №21/235-09 (постанова від 1.11.2011).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що спірний договір між сторонами ніколи не укладався та є підробленим: його підписано іншою, ніж зазначено в договорі, особою та цей підпис не скріплено печаткою позивача, а отже, вказаний договір необхідно визнати недійсним.

У справі було проведено судово-почеркознавчу експертизу. Експерти дійшли висновку, що підпис у спірному договорі не відповідає підпису директора позивача. Однак оригінал цього договору містить позивача.

ВГСУ послався на ч. 2 ст. 207 ЦКУ, де встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 ГКУ, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

На думку ВГСУ, аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено, – письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погодилася з висновком апеляційного суду щодо того, що наявність печатки на спірному договору є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документа.

За певних умов підтвердженням такої позиції ВГСУ можуть слугувати вимоги до розміщення відтиску печатки на документах, включаючи договори, встановлені у п.5.26 ДСТУ 4163-2003 “Вимоги до оформлювання документів”. Передбачено, що відбиток печатки ставлять так, аби він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Саме назви посади, а не власне підпису.

Наведена справа є гарним прикладом коректного і аргументованого розв’язання судом концептуальних питань правової теорії та практики.

Сергій ТЕНЬКОВ
Юридичний вісник України №15, 14-20 квітня 2012
Стаття опублікована у п`ятниця, 20.04.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× дев'ять = 9