Рай для роботодавців, або Дещо про нове трудове законодавство

Провладна більшість у парламенті продовжує ухвалювати життєво важливі зводи законів. Після того, як одним махом прийняли новий Кримінально-процесуальний кодекс, ні в кого вже не залишилося сумнівів, що незабаром народні обранці візьмуться реформувати і трудове законодавство. Відповідний проект кодексу вже чекає на розгляд у сесійній залі. Його лобіюють не лише представники уряду, які є впливовими роботодавцями, але й старі, із радянською історією профспілки. Щоправда, останні, за твердженнями представників вільних профспілок, не надто переймаються захистом прав працівників, оскільки повністю контролюються олігархічною владою, тому і не помічають у запропонованому проекті Трудового кодексу звуження прав людей найманої праці, які ризикують потрапити у рабство до своїх керівників. І ось чому.

Неосяжне законодавство

Спершу зазначимо, що підготований до голосування проект ТК пройшов перше читання ще у 2008 році. Відтоді його розгляд Верховною Радою постійно відкладається через нищівну критику, що лунає як з боку профспілок, так і громадських організацій, експертів та юристів. Однак цього разу влада налаштована більш рішуче, тому не виключено, що невдовзі в Україні з’явиться новий ТК і з 1 січня 2013 року українці почнуть працювати за новим законодавством. Тож наше завдання попередити, до чого їм слід підготуватися морально.

Перш за все до того, що осягнути усі норми трудового законодавства навряд чи вдасться пересічним українцям. Адже він містить 400 з лишком аркушів паперу. Такий величезний обсяг утворився через залучення до кодексу, окрім норм, які регламентують трудові відносини, низки спеціальних законів. Відтак розібратися в усьому цьому розмаїтті нормативно-правових актів простому робітничому люду – шахтарям, металургам, будівельникам тощо стане вкрай важко. Однак більшість з них відчує, що із запровадженням нового трудового законодавства доведеться працювати довше, ніж раніше. Адже проект ТК передбачає збільшення тривалості робочого дня до 12 годин, а тижня – до 48 годин. За чинним Кодексом законів про працю робочий тиждень не перевищує 40 годин. Щоправда, у проекті ТК вказано, що таке збільшення можливе за згодою працівника. Однак, як таку згоду зможуть отримувати на наших підприємствах, гадаю, не варто зайвий раз розповідати.

Попри це, працівникам доведеться звикати до нового методу контролю за виконанням робіт у вигляді відеостеження, яке із дозволу нового трудового законодавства (ч.1 ст. 28) встановлюватиме роботодавець. Саме ці записи потім можуть бути використані як доказ несумлінного виконання підлеглими професійних обов’язків і стати вагомою підставою для звільнення. Хоча у законі нічого не сказано про те, яким чином повинні здійснюватися та зберігатися ці відеоматеріали. Відтак ніхто не застрахований від того, що винахідливий роботодавець змонтує їх не на користь звільнених ним працівників.

Послаблення ролі профспілок

Але це – далеко не всі неприємності, які слід очікувати від прийняття проекту ТК. Більшість норм, які матимуть негативні наслідки для людей найманої праці, стосується саме регулювання трудових відносин між працівником і роботодавцем. Зокрема, новий ТК передбачає право працівника звільнитися за власним бажанням, проте, якщо до закінчення двотижневого терміну він передумав розривати трудовий договір, то повинен буде подати відповідну заяву до закінчення терміну попередження про звільнення. Хоча, згідно із чинним КЗпП, у випадку, коли працівник передумав звільнятися, йому достатньо продовжувати працювати на підприємстві, і роботодавець не має права його звільнити на підставі написаної раніше заяви. Але новий ТК зобов”яже людей найманої праці письмово повідомити роботодавця про зміну свого рішення. Інакше вони будуть звільнені у примусовому порядку через два тижні.

Крім того, окремі положення проекту ТК, за словами заступника голови Конфедерації вільних профспілок України (КВПУ) Наталі Левицької, вимагають лише погодити з профспілкою звільнення того чи іншого працівника, тобто фактично лише попередити про нього. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 122 профком зобов’язаний протягом однієї доби повністю оформити відмову. Відтак можна стверджувати, що проект допускає розірвання трудового договору з працівником навіть всупереч мотивованому рішенню профспілки. “На додаток, роботодавцеві надається право бути присутнім під час розгляду профкомом питання щодо звільнення працівника, що, по суті, є втручанням у внутрішню діяльність профспілки, оскільки роботодавець зможе визначати нелояльних до нього працівників, – додає пані Левицька. – А ще, відповідно до ст. 305 проекту ТК, роботодавець на малих підприємства має право самостійно встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальні вихідні дні, дні державних і релігійних свят. Це суперечить іншій нормі проекту – ч. 1. ст. 233, в якій йдеться про те, що робота у такі ж вихідні та святкові дні оплачується у подвійному розмірі. Висловити зауваження проти такого режиму може лише профспілка, а не трудовий колектив”.

І все це стане можливим за умов збільшення новим трудовим законодавством чисельності підстав для звільнення, серед яких міститься навіть відмова від здійснення профілактичних щеплень проти інфекційних хвороб та проходження медичного огляду (ч.3 ст. 105). До речі, нещодавніми змінамидо Закону “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” також передбачене відсторонення від роботи у разі нехтування профілактичними заходами діагностики. Особливо це стосується тих громадян, які працюють у промислово-харчовій та освітянській сферах.

Необмежена влада роботодавця

Разом з тим, проект ТК істотно обмежує можливості працівника в обстоюванні своїх прав у досудовому порядку в комісії з трудових спорів, створеній на підприємстві. Чинний КЗпП встановлює, що комісія з трудових спорів ухвалює свої рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. Однак у проекті нового трудового законодавства прописано, що рішення такої комісії приймається за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні. У випадку, якщо хоча б один з них не згоден з рішенням, яке пропонується до ухвалення, воно вважається неприйнятим.

“При цьому така комісія обов”язково наполовину складається з представників роботодавця, – пояснює профспілковий лідер Наталя Левицька. – Тому дуже малоймовірною видається ситуація, що вони одноголосно підтримають рішення, прийняте на користь працівника, який має до вищезгаданого роботодавця претензії. Відтак можна говорити про нівеляцію ефективності роботи такого органу, який покликаний справедливо примирити роботодавця і працівника”.

Проте найсуттєвішим недоліком проекту ТК є те, що фактично роботодавцю дозволяється не укладати із працівниками колективний договір. Більш того, він має право приймати самостійно нормативні акти у сфері праці, шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень (ч.1,2 ст. 13). Таким чином, з роботодавця знята відповідальність за невиконання умов колективного договору. До того ж, він отримає право визначати численні додаткові (факультативні) умови трудового договору, зокрема, запровадження плати за навчання, дрес-коду, мови спілкування тощо.

“Загалом, сама можливість прийняття колективного договору в односторонньому порядку суперечить здоровому глузду і практиці трудового права, адже він є формою соціального партнерства”, – пояснюють у КВПУ. И додають, що така норма стимулюватиме роботодавця чинити тиск на профспілку.

Проте сподівань хоча б на відтермінування розгляду в парламенті проекту ТК, на жаль, не існує. Оскільки влада активно налаштована на ухвалення цього року нового трудового законодавства, посилаючись на застарілість чинного. Відтак уже сьогодні слід готуватися до того, що із його прийняттям життя людей найманої праці відчутно погіршиться.

Коментар

Володимир Ротань, доктор юридичних наук, професор, фахівець з трудового права:

Нечіткість формулювання статей проекту ТК, складність їх побудови є основним його недоліком. Так, положення про права роботодавця управляти персоналом на всіх етапах від рішення про правову форму використання робочої сили до звільнення працівників з роботи являють собою нечітко викладені фрагменти, які потребують осмислення, більшого врахування змісту суспільних відносин, що будуть регулюватись ТК, системного і зрозумілого викладення. Над цим проектом треба було б добре попрацювати, але на аматорам (хоч би і з дипломом юриста чи навіть кандидата наук), а професіоналам…

Причетні до доопрацювання нового ТК, не бажають напружувати свій інтелект, а ті, хто керує цим процесом, не прагнуть залучити до цієї роботи людей, які мають необхідний інтелект і готові його напружувати. Що стосується політиків, то їх мислення не йде далі лозунгового. Ні один із них не пропонує заходів відносно забезпечення напруженої інтелектуальної діяльності вищих ешелонів державного апарату з метою створення якнайсучаснішої моделі організації суспільства…

Коментар

Михайло Волинець, голова Конфедерації вільних профспілок, народний депутат від БЮТ

Сьогодні все робиться для того, щоб не було профспілок на підприємстві. Так, проектом ТК не передбачено обов’язковість укладання трудових договорів, тобто найвищого досягнення профспілок, яка у такий спосіб має можливість контролювати виконання обов’язків роботодавця перед людиною найманої праці. Однак із прийняттям ТК такої можливості у профспілок вже не буде. Водночас з роботодавця знімається кримінальна відповідальність за невиконання положень колективного договору. Тепер він може шляхом видачі розпоряджень, наказів, усних вказівок встановлювати свої правила роботи на підприємстві. Тому залишається покладатися лише на роботу Державної інспекції України з питань праці – органу, який має більше повноважень у сфері нагляду за виконанням трудового законодавства, ніж профспілки. Однак ми не відчуваємо результатів її роботи. Тож виходить, що із прийняттям нового ТК захищати людей найманої праці в Україні буде нікому. А це – прямий шлях до загострення протестних настроїв у суспільстві. Причому страйки можуть бути зовсім неконтрольованими. Адже, якщо профспілка залучена до захисту прав людей найманої праці, вона проходить усі стадії трудового спору, і лише тоді, коли його вирішення заходить у безвихідь, бере на себе відповідальність за проведення акції протесту чи страйку.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що нашим людям, які є юридично неосвіченими, буде дуже важко розібратися у цьому новому трудовому законодавстві, яке є надто обтяжливим та важким навіть для юристів. Тому я не розумію представників старих та “кишенькових” профспілок, які відкрито виступають за прийняття такого проекту ТК, що розроблявся без участі представників вільних профспілок, усунутих від цієї роботи. За таких умов роботодавці, які є представниками уряду, не мали жодного спротиву чи заперечень під час підготовки проекту ТК до другого читання.

Ольга КОНДРАТЬЄВА
Юридичний вісник України №16, 21-27 квітня 2012
Стаття опублікована у вівторок, 24.04.2012, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


1 × вісім =