Особливості укладення договору цесії в Україні

У зв’язку з очікуванням нової хвилі економічної дестабілізації, необхідність спроб реструктуризації корпоративного боргу позичальників по кредиту може знову набути актуальності. Одним з поширених складових елементів реструктуризації заборгованості за кредитним договором є поступка права вимоги (цесія) кредитором новому кредитору на взаємовигідних для сторін умовах.

Згідно ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, поступка права вимоги є одним із способів заміни кредитора в зобов’язанні, яка полягає у передачі кредитором своїх прав іншій особі за угодою.

Згідно ст. 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, які були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Можливість поступки права вимоги за кредитним договором нерезиденту передбачається Положенням «Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті» (далі – Положення), затвердженого постановою Правління НБУ №270 від 17.06.2004.

Юридичне оформлення права вимоги

Уступка права вимоги повинна оформлятися шляхом укладення відповідного договору цесії і внесенням змін до кредитного договору шляхом укладання додаткової угоди до існуючого кредитного договору з:

  • зазначенням певних змін, які вносяться, або
  • повним викладом кредитного договору в новій редакції.

У разі наявності забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором (застава, порука тощо) необхідно також припинити відносини з первісним кредитором і за цими договорами. Це необхідно оформити шляхом внесення відповідних змін до забезпечувального договору (шляхом укладання додаткових угод), якими:

  • замінюється одна сторона по кожному з таких договорів, або
  • дія таких договорів припиняється взагалі.

Обов’язкова реєстрація кредитного договору в НБУ

Положення передбачає обов’язкову реєстрацію кредитного договору в НБУ в разі поступки первісним кредитором права вимоги нерезиденту. У цьому випадку буде здійснюватися реєстрація кредитного договору, в якому однією із сторін виступить нерезидент.

Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦКУ). Однак, письмове повідомлення боржника про заміну кредитора в зобов’язанні є обов’язковим для належного виконання боржником зобов’язання на користь нового кредитора. Якщо цього не зробити, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Щоб уникнути такої ситуації рекомендувати можна укладати тристоронній договір про відступлення права вимоги, однією зі сторін якого є боржник (позичальник).

Важливим моментом є те, що в договорі про відступлення права вимоги, згідно з п. 1.21 Положення, уповноважений комерційний банк зобов’язаний обов’язково передбачити положення про те, що такий договір набирає чинності з моменту реєстрації кредитного договору (з урахуванням змін). Аналогічно, відповідно до п. 1.18 Положення резидент-позичальник зобов’язаний вказувати в додатковій угоді до кредитного договору про те, що кредитний договір у новій редакції набирає чинності з моменту його реєстрації в НБУ.

Оскільки Положення не містить окремого переліку документів, який необхідно подати для реєстрації кредитного договору (з урахуванням змін внаслідок цесії), слід керуватися стандартним переліком документів, необхідних для отримання реєстраційного свідоцтва:

  1. лист-звернення в довільній формі на ім’я начальника відповідного територіального відділення НБУ;
  2. оригінал кредитного договору або нотаріально засвідчену на території України копію з відповідними змінами щодо особи кредитора;
  3. повідомлення про договір за відповідною формою з відміткою обслуговуючого банку про підтвердження відповідності зазначеної у цьому повідомленні інформації умовам договору;
  4. оригінал письмового підтвердження на ім’я начальника відповідного територіального управління про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором.

При цьому, Положення не передбачає обов’язкового подання договору про відступлення права вимоги, оскільки в п. 2.1 Положення лише передбачено, що уповноважений банк повинен зазначати про відступлення первісним кредитором нерезиденту права вимоги за кредитним договором про одержання резидентом-позичальником кредиту в іноземній валюті від первісного кредитора , а також суму одержаного резидентом-позичальником кредиту та стан заборгованості по кредиту.

Однак, подача примірника договору про відступлення права вимоги є рекомендованою для уникнення можливих проблем при реєстрації.

Особливості взаємин кредитора і боржника

Первісний кредитор може виявитися не зацікавленим у швидкому оформленні поступки права вимоги, оскільки боржник вже апріорі втратив довіру банку, не заплативши вчасно необхідні кошти по кредиту. Враховуючи, що у первісного кредитора припиняться будь-які відносини з боржником, для кредитора виникають істотні ризики залишитися ні з чим взагалі.

Зацікавити банк-кредитора можна додатковими гарантіями. Прикладом може служити часткове погашення боргу боржником, сплата банком-нерезидентом коштів з відступлення права вимоги та інші (наприклад, продаж ПДВ-облігацій банку-кредитору).

Разом з тим, відображення в договорі додаткових умов для вступу договору уступки права вимоги (крім реєстрації зміненого кредитного договору) прямо не передбачено законодавством, що може виступити підставою для відмови в такій реєстрації. Обгрунтовувати свою позицію в такому випадку можна посилаючись на загальнодозвільний принцип, згідно з яким дозволено все, що прямо не заборонено законом. Щоб уникнути таких протиріч, слід більш чітко врегулювати це питання, викласти це положення іншим чином або прямо дозволити вносити додаткові умови.

З тих чи інших причин, кредитори-банки досить часто встановлюють короткі періоди, протягом яких можливе вступ у силу договору про відступлення права вимоги. І хоча реєстрація договору здійснюється у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з наступного дня після дати надходження повідомлення, територіальне управління НБУ має право звернутися з вимогою надати додаткову інформацію або внести зміни до повідомлення, оформлене належним чином.

Зокрема, це може бути додаткова вимога надати копії установчих документів, підтвердити повноваження особи, яка підписала повідомлення з боку уповноваженого банку і т.д.. Для цього необхідно завчасно вести переговори з обслуговуючим банком про надання достатнього документального підтвердження таких повноважень (доручення, копія наказу про прийом на роботу такої особи тощо).

Тобто, реєстрація договору може зайняти досить багато часу, незважаючи на додаткове внутрішньо корпоративне узгодження питання поступки права вимоги в обслуговуючому банку, а також час, необхідний для перерахування коштів з рахунку нерезидента на рахунок первинного кредитора в Україні (який, як правило, становить мінімум два дні).

Враховуючи це, рекомендується або взагалі не встановлювати часових обмежень вступу в силу договору уступки права вимоги (крім того, що прямо передбачено Положенням), або встановлювати такий часовий проміжок, якого б гарантовано вистачило з достатнім запасом для здійснення всіх необхідних реєстраційних процедур.

Крім того, бажано по можливості залучати первісного кредитора-банк в якості уповноваженого банку на обслуговування виплат по тому ж кредиту на користь нерезидента. Таким чином, банк не буде залишатися осторонь від усього процесу і безпосередньо брати участь в процесі підготовки необхідних для реєстрації документів як відповідальна сторона.

Порядок придбання відступленого права

За загальним правилом договір поступки права вимоги може бути як оплатним, так і безоплатним. Якщо договір поступки права вимоги є безкоштовним, тобто права за зобов’язанням переходять до нового кредитора без будь-якого зустрічного надання, такі відносини регулюються нормами договору дарування.

Однак, для підприємницьких товариств встановлюються певні обмеження. Згідно ч. 3 ст. 720 ГК України підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.

Враховуючи це, ми б радили укладати саме відплатний договір. У такому разі на ці відносини поширюються положення про договір купівлі-продажу. При цьому, законодавство не встановлює ні максимальної, ні мінімальної ціни такого договору.

При поступці права вимоги слід звертати увагу на обмеження максимального розміру процентних ставок для кредиторів-нерезидентів. Постанова Правління НБУ №363 від 03.08.2004 «Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів» закріплює такі максимальні розміри для фіксованої процентної ставки:

  • З термінами позик до 1 року – не вище 9,8% річних;
  • З термінами позик від 1 до 3 років – не вище 10% річних
  • З термінами позик понад 3 роки – не вище 11% річних.

Бажано максимально аналізувати і враховувати вищезазначені потенційні ризики до першої подачі пакета документів для реєстрації в НБУ – це дозволить уникнути можливих повернень його на доопрацювання і мінімізувати загальні часові витрати на документальне оформлення.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у середа, 25.04.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


вісім − = 2