Строки апеляційного оскарження рішення господарського суду

Розглянемо питання про процесуальні строки апеляційного оскарження рішень господарських судів, які в судовій практиці вирішуються неоднозначно.

Згідно із Загальною декларацією прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (ст. 8).

Основними засадами судочинства є: п. 8 ст. 129 Конституції України – забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ст. 14 Закону “Про судоустрій і статус суддів” учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Згідно з вимогами ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду – п”яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 84 ГПКУ рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Тобто згідно з диспозиціями наведених норм строк на апеляційне оскарження має обчислюватися з дня підписання повного рішення (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини) господарського суду, яке, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, має бути складено у строк не більше п”яти днів із дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення (ст. 85 ГПКУ).

Однак у судовій практиці є чимало випадків, коли повне рішення господарського суду складається поза вказаним п’ятиденним строком. Через це сторона, зацікавлена в оскарженні відповідного рішення господарського суду до апеляції, може отримати повне рішення в найкращому разі наприкінці десятиденного строку на оскарження, в гіршому – поза десятиденним строком, що з формального погляду позбавляє таку особу можливості оскаржити відповідне рішення до суду.

Законодавець нібито вирішує це питання шляхом надання зацікавленій особі права подавати до апеляційної скарги заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги (ч. 2 ст. 93 ГПКУ). Але це право є дуже хистким, бо відповідно до положень тієї ж статті апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку (!). Тобто якщо особа й отримає повне рішення господарського суду поза межами встановленого процесуальним законом строку (десять днів із моменту оголошення та п’ять днів на складання повного тексту за законом), то все одно її право на апеляційне оскарження (яке гарантоване Конституцією України та базовим Законом “Про судоустрій і статус суддів”) формально залежатиме від волі суду. А якщо особа в цьому разі звернеться з апеляційною скаргою без відповідної заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то ймовірність повернення апеляції судом другої інстанції значно зросте.

Але є й добра новина. Враховуючи вказані прогалини у судовій практиці, Вищий господарський суд України у Постанові “Про судове рішення” від 23.03.2012 р. № 6 передбачив, зокрема, у п. 11, що з огляду на приписи ст. 85 ГПКУ щодо строку складання повного рішення та моменту набрання ним чинності і положення ст. 93 ГПКУ щодо строків подання апеляційної скарги важливе значення має не лише дата оголошення рішення, але й дата складання (підписання) повного рішення (оформленого відповідно до ст. 84 ГПКУ). Отже, якщо в судовому засідання проголошувалися лише вступна та резолютивна частина рішення, то в повному рішенні неодмінно має зазначатися дата його складання (підписання).

Відповідна позначка має міститися в тексті рішення до підпису судді (підписів суддів) і мати такий вигляд: “Повне рішення складено (дата)”. При цьому згідно з ч. 3 ст. 50 ГПКУ саме з дня, наступного після такої дати, обчислюється строк надсилання рішення, передбачений ст. 87 ГПКУ, а також ч. 4 ст. 105 та ч. 4 ст. 111 названого Кодексу.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 36 Закону “Про судоустрій і статус суддів” Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов”язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної судової юрисдикції, та інших питань, віднесених до його повноважень цим Законом.

Тобто приписи Пленуму ВГСУ для господарських судів є орієнтиром і не мають сили закону, і, як свідчить судова практика, не всі судді чітко дотримуються постанов пленумів ВГСУ.

Залишається відкритим і питання про порядок отримання повного тексту рішення господарського суду, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. З одного боку, законодавець у ч. 2 ст. 85 ГПКУ передбачив, що в разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

З іншого боку, у судовій практиці трапляються ситуації, коли суд не тільки не повідомляє учасників судового розгляду, коли буде складено повне рішення, але й не додержується п’ятиденного строку на складання повного рішення, чим суттєво скорочує час на належну підготовку апеляційних скарг зацікавлених осіб і порушує гарантоване Конституцією та законом право на забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Більш вдало законодавець передбачив гарантії на апеляційне оскарження в Кодексі адміністративного судочинства України, відповідно до якого апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів із дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Аналогічна норма передбачена й Цивільним процесуальним кодексом України (ст. 294 ЦПКУ).

Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в разі оголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення законодавець в адміністративному та цивільному процесі пов’язує з моментом отримання зацікавленою особою повного тексту судового рішення. Така конструкція приписів процесуального закону є вдалішою щодо гарантій апеляційного оскарження.

Отже, враховуючи проблеми правозастосовної діяльності стосовно апеляційного оскарження рішень господарських судів, у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення господарського суду радимо:

    • ставити запитання суду, коли буде складено повний текст рішення, та фіксувати їх технічними засобами, а також звертати увагу секретарів судового засідання на відображення таких запитань і відповідей суду у протоколі судового засідання;
    • якщо у призначений час повного рішення ще не складено, обов’язково подавати через канцелярію суду клопотання про повідомлення вас, коли буде складено повне рішення, із зазначенням своїх контактних даних;
    • якщо все ж таки отримаєте повне рішення поза строком, встановленим процесуальним законом на апеляційне оскарження, обов’язково подавайте до апеляції відповідну заяву про поновлення строку апеляційного оскарження та визнання причини пропуску поважною. У цьому разі радимо додавати й копію поштового конверту, в разі отримання поштою повного рішення господарського суду, або копії відповідних клопотань до суду із проханням повідомити вас, коли буде складено повне рішення.
Правовий тиждень №16-17, 27 квітня 2012
Стаття опублікована у п`ятниця, 27.04.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× 9 = тридцять шість