Земельний податок і «єдиноподатник»-орендодавець

Чи повинен ФОП ― платник єдиного податку 2-ї групи, видом діяльності якого є здача власного нерухомого майна в оренду (70.20.0), сплачувати також земельний податок на власне приміщення, що здається?

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ (далі — Земельний кодекс), а справляння плати за землю — Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-ІV (далі — Податковий кодекс).Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У статті 270 Податкового кодексу зазначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У пункті 286.2 статті 286 Податкового кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичний початок діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 287.2 статті 287 Податкового кодексу облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами ДПС, які видають платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.

У статті 116 Земельного кодексу зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є:

— право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом;

— право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою;

— право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.

Згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 19 січня 1999 р. №32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» (далі — Указ №32/99) покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення можуть бути, зокрема, громадяни України — суб’єкти підприємницької діяльності. Але з підписанням Указу Президента України від 20 липня 2007 р. №650/2007 цей Указ втратив чинність.

Відповідно до Наказу ДПАУ від 24.12.2010 р. №1015 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» в рядку 6 зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичних осіб — підприємців.

Відповідно до підпункту 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу, не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв. метрів.

Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. №435-IV фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 статті 128 Господарського кодексу громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, якщо державний акт на право власності за земельну ділянку, наданий у порядку встановленого діючого законодавства (відповідно до чинного Указу №32/99 (з 19.01.99 р. до 20.07.2007 р. і згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки у зазначений термін), оформлено на фізичну особу — підприємця і земельну ділянку, надану для здійснення підприємницької діяльності, використовує сам підприємець, то тільки такий підприємець (платник єдиного податку) звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

Водночас повідомляємо, якщо державний акт на право власності за земельну ділянку, наданий у порядку встановленого діючого законодавства (відповідно до чинного Указу №32/99 (з 19.01.99 р. до 20.07.2007 р. і згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки у зазначений термін), оформлено на фізичну особу — підприємця, який перебуває на загальній системі оподаткування, то такий підприємець подає органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю і сплачує земельний податок щомісяця протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Якщо державний акт на право власності за земельну ділянку оформлено на фізичну особу, то нарахування сум податку проводиться органами ДПС, які видають податкові повідомлення-рішення платнику до 1 липня поточного року, і він сплачує земельний податок протягом 60 днів від дня вручення зазначеного повідомлення-рішення.

 

Стаття опублікована у субота, 28.04.2012, у категорії Податки. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


− один = 8