ВССУ: що визнається судовою практикою як джерело підвищеної небезпеки

Вищий спеціалізований суд з розгляду кримінальних та цивільних справ узагальнив судову практику з розгляду судами у 2010 — 2011 роках цивільних справ про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

ВССУ, зокрема, спинився і на питанні про те, що визнається як джерело підвищеної небезпеки у судовій практиці, та на видах джерел. При цьому суд висловив такі міркування.ВССУ вважає, що чинне законодавство (стаття 1187 ЦК) містить орієнтовний (не вичерпний) перелік видів діяльності, що є джерелом підвищеної небезпеки, може створювати підвищену небезпеку заподіяння шкоди. Постійний розвиток науки і техніки створює нові об’єкти, поводження з якими може створювати підвищену вірогідність заподіяння шкоди.

Тож для вирішення питання про віднесення тієї чи іншої діяльності до джерела підвищеної небезпеки слід з’ясувати наявність характерних ознак джерела, якими є: неможливість повного контролю з боку людини; наявність шкідливих властивостей; велика вірогідність заподіяння шкоди.

Наприклад: літак і автомобіль небезпечні неможливістю їх негайної зупинки, а будівництво — тією самою неможливістю негайної зупинки техніки, предметами, піднятими на висоту, а також можливим заподіянням механічних ушкоджень (каліцтв).

Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну дією джерел підвищеної небезпеки, повинна наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (приклад — заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Судова практика визнає (і ВССУ погоджується з цим) джерелом підвищеної небезпеки будь-яке застосування концентрованої енергії в тих випадках, коли енергія використана не зі споживчою метою, не у побуті, а на виробництві, на транспорті. Навпаки, газопровід, електромережа у квартирі не визнаються джерелом підвищеної небезпеки, тому що умови їх використання не створюють (як вважає Суд) жодної небезпеки для оточення.

Не визнається джерелом підвищеної небезпеки поводження зі зброєю, але діяльність з організації стрілянини до таких належить, бо при зосередженні зброї в одному місці, попри знання пристрою, механізму дії і проведення інструктажу з безпеки, виникає вірогідність заподіяння шкоди третім особам.

Транспортний засіб, що стоїть (нерухомий), не може розглядатися як предмет, що створює підвищену небезпеку, при наїзді на нього іншого транспортного засобу.

Не вважається джерелом підвищеної небезпеки велосипед, бо не має двигуна, а рухається виключно за допомогою мускульної сили людини, що забезпечує повну контрольованість його експлуатації. А ось мопед належить до таких джерел саме внаслідок наявності у нього двигуна, навіть якщо формально він і не віднесений до механічних транспортних засобів.

З домашніх тварин такими, що створюють підвищену небезпеку заподіяння шкоди, визнаються лише собаки службових та бійцівських порід. Інші собаки та інші домашні тварини (зокрема ті, що використовуються у сільському господарстві) такими не визнаються, тому важливе значення має надання доказів того, що собака є службовим або бійцівським.

В окремих випадках має істотне значення кількісний чинник. Зберігання каністри з бензином у гаражі не створює підвищеної небезпеки, проте зберігання горючих матеріалів у величезних ємкостях пов’язане з підвищеною небезпекою.

Об’єкти підвищеної небезпеки можуть також ідентифікуватися за граничними значеннями кількості маси небезпечних речовин. Згідно із законом об’єктами підвищеної небезпеки є об’єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються, транспортуються одне або декілька небезпечних речовин у кількості, що дорівнює (або перевищує) граничну масу. Така кількість небезпечних речовин створює реальну небезпеку виникнення надзвичайної ситуації.

Нормативи граничної маси небезпечних речовин встановлюються КМУ.

 

ЛІГА:ЗАКОН

Стаття опублікована у понеділок, 07.05.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


7 − = п'ять