Новації Митного кодексу в сфері захисту прав інтелектуальної власності

19 квітня 2012 Президент України підписав новий Митний кодекс України, який набуває чинності найближчим часом. Кодекс вносить кілька важливих змін, які необхідно враховувати учасникам ринку при здійсненні ввезення товарів з використанням різних об’єктів права інтелектуальної власності.

Важливо відзначити, що основні зміни торкнулися, перш за все, Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності (далі – Митного реєстру). Як відомо, Митний реєстр ведеться митною службою для того, щоб особа, яка володіє правами на об’єкт права інтелектуальної власності, за наявності підстав вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України можуть бути порушені його права на даний об’єкт, мала можливість подати в митну службу заяву про внесення об’єкта до реєстру. Після чого, митні органи зобов’язані вживати заходів щодо запобігання переміщення через митний кордон України контрафактних товарів з використанням внесеного до реєстру об’єкта права інтелектуальної власності.

Слід зазначити, в поки чинному Митному кодексі від 11.07.2002 вказується, що об’єктами права інтелектуальної власності, які вносяться до Митного реєстру, можуть бути об’єкти авторського права і суміжних прав, промислові зразки, торговельні марки і географічні позначення.

Одним з головних нововведень є те, що в новому кодексі прямо не називаються об’єкти, які можуть бути внесені до митного реєстру. У відповідних статтях фігурує досить загальне поняття «об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється відповідно до закону». У той же час, у статті 4 кодексу, де містяться визначення  термінів, що в ньому використовуються, вказується, що під об’єктом права інтелектуальної власності маються на увазі об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні позначення (позначення походження товарів) і сорти рослин.

Розуміючи, що перелік «об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» набагато ширше зазначеного у статті 4 кодексу, найімовірніше, законодавець встановив, що до обсягу поняття об’єкта права інтелектуальної власності Митний кодекс відносить саме згадані вище об’єкти.

Виходячи з цього визначення, приходимо до висновку, що з моменту вступу Митного кодексу в силу в митному реєстрі крім уже звичних об’єктів можна буде реєструвати винаходи, корисні моделі і сорти рослин.

Зрозуміло, що для впровадження системи охорони на митниці даних об’єктів необхідно мати нормативну базу, яку ще належить розробити і прийняти. Вітаючи розширення переліку об’єктів права інтелектуальної власності, які підлягають охороні на митниці, поки досить складно припустити, яким чином митні органи будуть проводити експертизи і виявляти охоронювані винаходи при імпорті товарів. Також не ясно, чи буде суд брати на себе відповідальність і виносити ухвалу про забезпечення позову, не будучи впевненим у тому, що імпортований товар дійсно порушує права власника винаходу. Залишається думати, що формула, коли збитки імпортера лягають на правовласника, дійсно буде ефективно працювати.

Далі, новий Митний кодекс змінив термін, в який правовласник може звернутися до суду за отриманням ухвали про забезпечення позову у вигляді призупинення митного оформлення товару. А саме, в Митному кодексі від 2002 року цей термін складає 15 календарних днів з можливістю продовження на той же термін, а в новому кодексі це 10 робочих днів, також з продовженням. При цьому ми розуміємо, що ця норма спрямована на захист правовласника, оскільки 10 робочих днів при стандартних умовах дорівнюють 14 календарним, але у випадку державних свят цей проміжок часу може бути більш тривалим.

Крім того, Митний кодекс встановлює можливість спрощеної процедури знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

Таке знищення стає можливим у випадку, коли правовласник письмово поінформує митний орган про те, що відповідні товари порушують належні йому права інтелектуальної власності та надасть згоду власника таких товарів на їх знищення. Важливо розуміти, що знищення товарів за спрощеною процедурою здійснюється за рахунок правовласника і під його відповідальність. Для власника товару, в свою чергу, добровільне знищення його товару призводить до звільнення від адміністративної відповідальності та оплати штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Найважливішим нововведенням, з точки зору правовласників, є положення Митного кодексу про звільнення митних органів від відповідальності за пропуск товарів, що порушують право інтелектуальної власності правовласників. Це положення стосується товарів, що містять об’єкти, включені до Митного реєстру, а також товарів, з не включеними в реєстр об’єктами права інтелектуальної власності, але які підлягають охороні відповідно до закону.

Таким чином, митні органи знімають з себе будь-яку відповідальність за невиконання ними своїх обов’язків щодо належної перевірки товарів, у тому числі, на можливість порушення прав інтелектуальної власності. Дана норма, по суті, вступає в суперечність із загальними положеннями законодавства про відповідальність органів державної влади за свої рішення, дії або бездіяльність.

Вважаємо, що це положення фактично нівелює позитивні зміни, які вводяться новим Митним кодексом. Будемо сподіватися, що включення цієї норми обумовлено, головним чином, бажанням митних органів офіційно відгородитися від судових претензій правовласників, а в іншому, вони будуть належним чином виконувати покладені на них обов’язки і ефективно боротися з проблемою повені українського ринку контрафактними товарами.

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у четвер, 10.05.2012, у категорії Новини законодавства. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


вісім − = 1