Оплата праці на свята та вихідні

Лист Мінсоцполітики від 17.02.2012 р. №51/13/116-12 «Про оплату праці у святкові та неробочі дні»

Мінсоцполітики зазначає, що відповідно до ст. 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день (ч. 4 ст. 73) оплачується у подвійному розмірі:- відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

- працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

- працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

При визначенні годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі дні для працівників, які працюють при підсумованому обліку робочого часу, необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника). Так, якщо, наприклад, працівник відпрацював 20 год. у святкові дні в межах встановленої йому місячної норми робочого часу, то оплата за ці години має провадитись в одинарному розмірі понад оклад.

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно із ст. 106 КЗпП.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

В кінці місяця провадиться нарахування працівникам належної їм зарплати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної зарплати, доплат і надбавок, в т. ч. за роботу у нічний час, роботу у святкові і неробочі дні тощо, а по закінченні облікового періоду, у випадку наявності надурочних годин, провадиться оплата надурочної роботи. Міністерство звертає увагу на те, що при оплаті надурочної роботи години, які були в обліковому періоді відпрацьовані у святкові дні за графіком роботи, виключати з кількості надурочних не потрібно, оскільки це був звичайний робочий день згідно з графіком виходу на роботу.

Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому при підрахунку надурочних годин робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена у подвійному розмірі (п. 11 Методрекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. №138).

Тож, якщо, наприклад, працівник відпрацював за обліковий період 44 год. у святкові і неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП, понад норму робочого часу, ці години не будуть включатися до надурочних, оскільки робота у святкові та неробочі дні вже мала бути врахована при підрахунку норми робочого часу за обліковий період і відповідно оплачена, а якщо ці години відпрацьовані за графіком роботи, тобто в межах встановленої норми робочого часу, то виключати їх з кількості надурочних годин не потрібно.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормального числа робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання трудових обов’язків у зв’язку з відпусткою, виконанням державних або громадських обов’язків, тимчасовою непрацездатністю тощо.

 

«Дебет-Кредит»

Стаття опублікована у середа, 16.05.2012, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ чотири = 11