Відповіді на актуальні запитання учасників семінару АППУ для платників податків: ПДФО

Як оподатковуються новорічні подарунки? Чи є пільга з податку на доходи фізичних осіб?

Пунктом 165.1.39 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі).

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2011 р. становив ─ 941 грн, тобто гранична сума, яка не обкладалася ПДФО, становила 420,50 грн, розмір мінімальної зарплати на 01.01.2012 р. ─ 1073 грн, тобто ПДФО обкладалися новорічні подарунки, гранична сума яких 536,50 грн.

Також, відповідно до ст. 3 Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III (зі змінами та доповненнями) «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків», як виняток із загальних положень, установлених ПКУ у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми згідно з цим Законом від перелічених у статті 1 цього Закону установ і організацій, не включається до сукупного оподатковуваного доходу громадян, які є батьками.

Під дитячими святковими подарунками у цьому Законі слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2011 р. дорівнював 941 грн, то неоподатковувана вартість новорічних подарунків цього року становить 941 х 8% = 75,28 грн. Якщо ж подарунок коштує дорожче, то суму перевищення слід оподатковувати за ставкою 15% (17%) як додаткове благо з урахуванням коефіцієнту для доходів у негрошовій формі.

Працівник, прийнятий на роботу в другій половині місяця, подав заяву про застосування податкової соціальної пільги. Чи зобов’язаний роботодавець контролювати використання ПСП за попереднім місцем роботи?

Усім фізособам — платникам податку, які мають підстави та бажають скористатися правом на податкову соціальну пільгу, слід подати своєму роботодавцю (тільки за одним місцем отримання заробітної плати) заяву на отримання ПСП, що передбачено ст. 169 ПКУ.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.

Законодавством не передбачено обов’язку роботодавця контролювати правомірність застосування ПСП за попереднім місцем роботи працівника.

Працедавець, який на підставі належним чином оформленої заяви працівника застосовував пільгу, звільняється від відповідальності за порушення останнім порядку застосування ПСП.

Чи вираховується сума єдиного соціального внеску в розмірі 34,7% з доходу від торговельної діяльності фізособою-підприємцем на загальній системі?

Відповідно до ст. 138 ПКУ суми єдиного соціального внеску включаються до витрат операційної діяльності, а отже, приватний підприємець на загальній системі оподаткування, згідно з пунктом 177.4, має право зменшити свій загальний оподатковуваний дохід на суму єдиного соціального внеску.

Оскільки підприємці ведуть облік доходів і витрат за касовим методом, датою здійснення витрат на сплату ЄСВ вважатиметься дата сплати внеску.

Чи є обов’язковою форма №3-ДФ при закупівлі великої рогатої худоби?

Відповідно до пп. 165.1.24 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від відчуження безпосередньо власником сільгосппродукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих йому в розмірах, установлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено внаслідок отриманої у натурі (на місцевості) земельної частки (паю), будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянок), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.

Згідно з пп. 14.1.234 ПКУ, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) — продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.

Живі тварини; продукти тваринного походження входять до груп 01 — 05 Класифікатора. Тому, за умов, викладених у пп. 165.1.24 ПКУ, їх продаж звільняється від обкладення податком на доходи фізичних осіб.

Наявність Довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку (форма №3 ДФ) не є обов’язковою, але потрібна для того, щоб податковий агент при виплаті доходу за придбану ним сільгосппродукцію не утримував ПДФО.

Фізична особа — підприємець на загальних підставах, яка не отримує доходу від діяльності та подає нульові декларації до ДПС, одночасно є найманою особою на підприємстві та отримує заробітну плату. Чи має право на податкову соціальну пільгу такий працівник?

На відміну від Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», Податковий кодекс України не позбавляє підприємців права на податкову соціальну пільгу.

Відповідно до ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

— доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

— заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

— доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Але наявність таких доходів не позбавляє громадян права на застосування ПСП до доходу у вигляді заробітної плати.

За якою ставкою оподатковуються дивіденди засновникам, якщо протокол про рішення нарахувати їх, виплатити дивіденди було виконано у 2011 році, а дивіденди сформовані з прибутків за минулі роки ─ 2009-2010 рр.?

Відповідно до п. 170.5 ПКУ дивіденди оподатковуються під час їх нарахування (виплати). Такі дивіденди засновникам оподатковуються за ставкою 2011 року. Відповідно до ст. 167 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як дохід у вигляді дивідендів.

Підприємство надало благодійну допомогу на лікування онкохворих дітей у сумі 1300 грн. Чи потрібно утримувати прибутковий податок та скільки разів на рік можна надавати таку допомогу на лікування різним фізособам — не працівникам нашого підприємства?

Така допомога може надаватися безпосередньо дитині (його батькам або опікунам) чи медичному закладу.

Відповідно до п. 170.7.3 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.

Граничний дохід для застосування ПСП, відповідно до п. 169.4.1 ПКУ, дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2011 році розмір граничного доходу становив 1320,00 грн.

Сума перевищення нецільової допомоги над граничним розміром доходу включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Сума нецільової допомоги відображається у формі 1ДФ.

У разі нарахування та виплати нецільової (благодійної) допомоги на користь платника ПДФО податковий агент відображає у звіті за формою 1ДФ суми її перевищення над граничним розміром доходу, визначеним відповідно до п. 169.4.1 ПКУ.

Кількість наданих протягом одного року нецільових благодійних допомог як працівникам, так і не працівникам підприємства у розмірі 1320,00 грн при поданні звіту за формою 1ДФ є необмеженою.

Також згідно з пп. 170.7.4 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами — юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):

а) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у т. ч. для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

У такому випадку підприємству краще укласти договір безпосередньо із зазначеним закладом та перераховувати гроші згідно з договором і виставленими йому рахунками.

Чи можна подавати звіт 1ДФ без згоди фізособи?

Відповідно до ст. 176 ПКУ, особи, які згідно з ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу ДПС за місцем свого розташування.

Разом з тим, відповідно до ст. 10 Закону України від 1 червня 2010 року №2297-VI «Про захист персональних даних», використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця бази щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб’єкта персональних даних чи відповідно до закону.

Отже, у разі подання звіту за формою 1 ДФ дозвіл фізособи на використання її персональних даних не потрібен.

Чи є ДПІ розпорядником персональних даних при отриманні 1ДФ? Якщо так, то чи потрібно укладати з ДПІ договір як із розпорядником персональних даних?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 1 червня 2010 року №2297-VI «Про захист персональних даних» розпорядником бази персональних даних є фізична або юридична особа, якій володільцем бази персональних даних чи законом надано право обробляти ці дані.

Тому не потрібно додатково укладати з ДПІ договір у письмовій формі як із розпорядником персональних даних.

Які підтвердні документи при хворобі потрібні для підтвердження хвороби при отриманні допомоги на лікування без оподаткування?

Відповідно до пп. 165.1.19 ст. 165 ПКУ, до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відносяться кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Проте законодавчо не визначено необхідний перелік відповідних документів для підтвердження хвороби при отриманні допомоги на лікування без оподаткування. Такими документами можуть бути первинні документи, які засвідчують фінансові витрати на лікування.

Чи має право користатися податковою соціальною пільгою працівник, який працює за сумісництвом згідно з написаною ним заявою?

Відповідно до ст. 169 ПКУ, працівник, який працює за сумісництвом, якщо він має підстави та бажання скористатися правом на ПСП, має право користуватися ПСП тільки за одним місцем отримання заробітної плати, подавши своєму роботодавцю заяву на отримання податкової соціальної пільги. Тобто працівник отримає ПСП безпосередньо на заробітну плату за одним місцем роботи.

Працедавець, який на підставі належним чином оформленої заяви працівника застосовував пільгу, звільняється від відповідальності за порушення останнім порядку застосування пільги.

Податкова перевірка визначила порушення заповнення 1ДФ за ІІ квартал ─ відсутність даних за операціями з двома підприємствами. Відомості у формі 1ДФ є інформативними, адже вона подається після сплати утриманого ПДФО. Чому за це порушення застосували штраф 510 грн?

Хоча форма 1ДФ є інформативною, відповідно до п. 46.1 ПКУ вона підпадає під визначення податкової декларації — документ, що подається платником податків (у т. ч. відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податковим кодексом України передбачено штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності чи невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності (ст. 120 ПКУ) та у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання (ст. 123 ПКУ). За відображення недостовірних даних у податковій декларації штрафні санкції не передбачено.

Але за порушення платником податків порядку подання інформації про фізосіб — платників податків передбачено спеціальну норму.

Пункт 119.2. статті 119 ПКУ говорить: неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 грн.

Стаття опублікована у четвер, 17.05.2012, у категорії Податки. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


шість × 8 =