Судова влада і захист персональних даних

Дія Закону України “Про захист персональних даних” (далі – Закон) не поширюється на діяльність зі створення баз персональних даних (БПД) та обробку персональних даних у цих базах, здійснюваних фізичною особою виключно для непрофесійних особистих чи побутових потреб; журналістом – у зв’язку з виконанням ним службових чи професійних обов’язків; професійним творчим працівником – для здійснення творчої діяльності.

Отже, всі інші суб’єкти відносин, пов’язаних з персональними даними, в т. ч. і органи судової влади, підпадають під сферу дії цього Закону. При цьому судам найскладніше дотримуватися його норм. З одного боку, необхідно забезпечувати доступ до публічної інформації та показувати прагнення до прозорості діяльності, з іншого – слід суворо дотримуватися норм про захист і неприпустимість незаконної передачі персональних даних фізичних осіб третім особам.

Як відомо, в судах щодня здійснюється обробка персональних даних, тобто дії або сукупність дій, що здійснюються в інформаційних (автоматизованих) системах та/або в картотеках персональних даних, пов’язані зі збором, реєстрацією, накопиченням, зберіганням, адаптацією, зміною, оновленням , використанням та поширенням (реалізацією, передачею), знеособленням, знищенням відомостей про фізичних осіб.

По суті, суди зобов’язані забезпечити захист персональних даних, які знаходяться в їх обробці, за тією ж стандартною схемою, що і всі інші суб’єкти:

  1. визначитися з переліком процесів обробки персональних даних, кількістю баз, в яких здійснюється обробка, їх місцезнаходженням;
  2. визначити підстави виникнення права на використання персональних даних відповідно до ст. 11 Закону, відповідальна особа або структурний підрозділ, який буде організувати роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці;
  3. провести аналіз процесів обробки персональних даних про визначення оброблюваних персональних даних та мети обробки відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, встановити склад цих даних та процедури їх обробки;
  4. зареєструвати бази персональних даних органів судової влади.

БПД учасників судового процесу

Для початку необхідно визначитися, існування яких баз персональних даних можливо в суді.

Як і в будь-якій іншій організації, в суді є база персональних даних співробітників. Однак для нас більш цікавим є законне функціонування іншої бази – БПД учасників процесу-фізичних осіб. Саме існування цієї бази викликає найбільшу кількість питань.

Ст. 11 Закону передбачено дві підстави виникнення права на використання персональних даних: 1) згода суб’єкта на обробку його персональних даних і 2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий власнику БПД відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.

Безперечно, підставою виникнення прав на обробку персональних даних учасників процесу-фізичних осіб у системі здійснення правосуддя є закон, а саме – всі процесуальні кодекси та інші акти, що мають силу закону, положення яких регулюють питання ініціювання судових процесів, розгляду справ в судах різного рівня і виконання рішень судів.

Жоден документ, будь то позов, клопотання, скарга, не можна подати анонімно. Ст. 119 ЦПКУ, наприклад, чітко встановлено, що для подачі позову потрібно вказати адресу та ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місце знаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі. Тобто передаючи свої персональні дані, фізична особа виконує норму закону, без якої виникнення процесуальних відносин неможливе. Також в процесі здійснення правосуддя можливо розкриття інших персональних даних, необхідних для встановлення об’єктивної істини і обгрунтування певних вимог у цивільному, господарському, адміністративному процесі, звинувачення і захисту – в кримінальному процесі. Суд в цьому випадку отримує ці дані на абсолютно законних підставах.

Що стосується так званих вразливих персональних даних, то ст. 7 Закону визначає обгрунтованість обробки даних про расове або етнічне походження, політичних, релігійних або світоглядних переконаннях, членство в політичних партіях та професійних спілках, а також даних, що стосуються здоров’я або інтимного життя, в тому випадку, якщо вони необхідні у зв’язку зі здійсненням правосуддя, для обгрунтування, задоволення або захисту правової вимоги.

Збираючи дані про учасників процесу, судова влада як ніхто інший зобов’язана використовувати і обробляти персональні дані правомірно. Крім профільного Закону, про який йде мова, потрібно відзначити, що і Закон “Про доступ до публічної інформації” зобов’язує розпорядників інформації про особу використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Захист персональних даних в суді

Захиститися від неправомірного використання інформації про себе будь-яка фізична особа має право і згідно ст. 10 Закону “Про доступ до публічної інформації”. Кожна особа має право:

  1. знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про нього і з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються або поширюються, крім випадків, встановлених законом; мати доступ до інформації про себе, яка збирається і зберігається;
  2. вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації, збирання, використання чи зберігання якої здійснюються з порушенням вимог закону;
  3. на ознайомлення з рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав і законних інтересів;
  4. на відшкодування шкоди в разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

У розумінні цього Закону, суд є розпорядником публічної інформації, одночасно будучи власником бази персональних даних. Як розпорядник інформації, суд зобов’язаний надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом, вживати заходів щодо неможливості несанкціонованого доступу до інформації інших осіб; виправляти неточну і застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Найбільше запитань викликає процес обробки даних і забезпечення їхньої безпеки з метою недопущення незаконного доступу третіх осіб. Для цього, з юридичної точки зору, в суді все є. Порядок документообігу, відправлення та зберігання документів в архівах судів розроблений і діє. Але проблема зараз носить більш практичний характер: брак кадрів, відповідальних за належне дотримання законодавства та обробки персональних даних, в сукупності з недостатнім фінансуванням та низькою технічною оснащеністю органів правосуддя не дає можливості повною мірою реалізувати норми Закону “Про захист персональних даних”.

Юридичну правову допомогу з питань захисту персональних даних Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у вівторок, 22.05.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


− п'ять = 2