Неповний робочий час: режим, оплата, категорії

Сьогодні одним з поширених підходів до скорочення витрат компанії є скорочення часу, який співробітники проводять на робочому місці, і, відповідно, зменшення їх зарплат. Природно, такий підхід є більш справедливим по відношенню до працівників, оскільки в іншому випадку роботодавцю просту довелося б скорочувати персонал.

Робочий час – це обов’язкова міра праці, тривалість якої регламентована законом та виданими на його основі нормативними актами. Міра праці не може змінюватися за домовленістю працівника з власником або уповноваженим ним органом. Згідно ст. 56 Кодексу законів про працю (КЗпП), виключенням можуть бути випадки, коли йде мова про роботу на умовах неповного (скороченого) робочого дня або неповного робочого тижня. Робота з неповним робочим часом може застосовуватися на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, де власник або уповноважений ним орган визнає це доцільним в інтересах виробництва. Неповний робочий час може бути у вигляді неповного робочого дня (зменшення тривалості щоденної роботи на певну кількість годин); неповного робочого тижня (зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень); поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня (наприклад, тривалість робочого дня 5 годин при 4 робочих днях на тиждень). При неповному робочому часі оплата праці проводиться пропорційно відпрацьованому часу, а при відрядній оплаті праці – в залежності від виробітку.

Юридичну правову допомогу з питань оплати праці Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Слід звернути увагу, що для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, ненормований день не застосовується. Лише для тих, хто працює на умовах неповного робочого тижня, може застосовуватися ненормований робочий день з наданням за це щорічної додаткової відпустки згідно з законодавством.

Встановлення неповного робочого часу дозволено без будь-яких обмежень при досягненні між працівником і власником або уповноваженим ним органом відповідної угоди.

На прохання трудящих

Згідно ст. 56 КЗпП, за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися (як при прийнятті на роботу, так і згодом) неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Проте деяким категоріям працівників роботодавець зобов’язаний надати можливість працювати неповний робочий час. У першу чергу, це стосується жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, вагітних жінок, а також жінок, які доглядають за непрацездатними членами сім’ї. На прохання таких працівників власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їм неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Положення поширюється і на батьків, які виховують дітей без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів, піклувальників.

Неповний робочий час може бути встановлено як без обмеження терміну, так і на певний термін (до досягнення дитиною певного віку, на період навчального року, до поліпшення стану здоров’я). Також власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання інвалідів.

З ініціативи роботодавця

Для встановлення працівникові неповного робочого часу на підставі ст. 56 КЗпП необхідне бажання працівника. А таке бажання, швидше за все, проявлять не всі працівники підприємства. Однак ч. 3 ст. 32 КЗпП дає право роботодавцю встановлювати працівникам неповний робочий час, змінювати режим їх роботи при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою за своєю ініціативою – у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці. Однак при цьому роботодавець повинен враховувати, що це істотні умови праці, і про їх зміну працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці. Причому ці питання узгоджуються роботодавцем з виборним органом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві (там, де виборний орган не створюється, – з профспілковим представником).

Незважаючи на те, що згоди працівника для встановлення йому неповного робочого часу не потрібно, він має право відмовитися від продовження роботи в нових умовах. В цьому випадку трудовий договір припиняється на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП.

При встановленні неповного робочого часу, природно, зменшується розмір зарплати працівника, оскільки протягом робочого дня він працює менше годин (неповний робочий день) або протягом робочого тижня – менше днів (неповний робочий тиждень), а оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Крім того, зменшується і розмір середньої зарплати працівника, що впливає на обчислення деяких виплат. При обчисленні середньої заробітної плати з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник з якихось причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. Згідно п. 16 постанови Пленуму ВСУ “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” №13 від 24.12.99, якщо працівник, якому встановлено неповний робочий день, виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах встановленої законодавством тривалості робочого дня, така робота не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі.

Трудові права незмінні

При неповному робочому часі основні трудові права працівників не змінюються. Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-XIV від 23.09.99, всі особи, які працюють на умовах трудового договору, підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку незалежно від того, працюють вони на умовах повного або неповного робочого часу. Точно так працівники підлягають страхуванню на випадок безробіття та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням. Згідно ж із Законом про відпустки №504/96-ВР від 15.11.1996, в стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, включається час фактичної роботи (в т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка.

Нерідкі випадки, коли під час фінансових криз для скорочення витрат на оплату праці замість того, щоб оформити працівника на неповний робочий день, роботодавці відправляють його у відпустку без збереження зарплати. Експерти настійно рекомендують так не чинити, оскільки надання працівникам відпусток без збереження зарплати можливе виключно за їх бажанням і на підставах, передбачених законодавством. Так, згідно зі ст. 25 Закону про відпустки, відпустка без збереження зарплати може бути надана працівникам за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. В інших випадках роботодавці  неправомірно і можуть бути притягнуті за це до відповідальності.

Зарплата працівників, які працюють неповний день, може бути нижче мінімальної

На сьогоднішній день мінімальна зарплата в Україні становить 1094 грн. Встановлена законодавцем мінімальна зарплата – це одна з істотних гарантій у сфері оплати праці. Але ця гарантія не заважає в окремих випадках встановлювати посадовий оклад того чи іншого працівника на рівні, скажімо, 750 грн. тобто в певних випадках зарплата конкретного працівника може виявитися нижче мінімальної. Мова йде про ті випадки, коли людина працює на умовах неповного робочого часу – наприклад, чотири дні на тиждень замість п’яти або ж 6 годин в день замість восьми. Такий висновок можна зробити, виходячи із законодавчого визначення мінімальної зарплати, наведеного в ст. 95 КЗпП України: “Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт)”. Норма праці (кількість робочих днів на тиждень і кількість годин щоденної роботи) встановлюється на кожному підприємстві локальними актами (колективним договором, наказом керівництва, правилами ВТР). Найбільш типовий випадок – це 5-денний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем. Якщо працівник не виконує встановлену на підприємстві норму праці, він не може претендувати на отримання оплати виходячи з рівня мінімальної зарплати. Такому працівникові виплатять тільки ту частину мінімальної зарплати, яка відповідає фактичній тривалості його робочого часу в порівнянні з установленою на підприємстві нормою.

Роботу на умовах неповного робочого часу необхідно відрізняти від роботи зі скороченим робочим часом, який встановлюється законодавством для певних категорій громадян. Наприклад, тривалість робочого часу працівників віком від 16 до 18 років становить 36 годин на тиждень замість традиційних 40. Для зазначеної категорії працівників така тривалість робочого часу і буде нормою праці, дотримання якої дає право на отримання зарплати на рівні не нижче мінімальної.

Незважаючи на те, що виплата окремому працівнику зарплати нижче встановленого мінімального розміру не вважається порушенням (за умови правильного оформлення документації з обліку робочого часу та оплати праці), контролюючі органи негативно ставляться до такої практики, вважаючи подібні ситуації способом мінімізації витрат організації. В такому випадку на запити податкової або прокуратури слід давати відповідні пояснення за підписом керівника підприємства. В поясненнях слід вказати причину переведення на неповний робочий день (можна послатися на низький дохід фірми), а також надати копії наказу про переведення працівників на неповний робочий день і розрахунки бухгалтерії щодо пропорційної оплати праці.

Стаття опублікована у п`ятниця, 25.05.2012, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Коментарів: 13 на публікацію “Неповний робочий час: режим, оплата, категорії”

  1. Маша on Серпень 8th, 2012 at 09:44

    прошу допоможіть мені, як нараховується відпустка при неповному робочому тижні

  2. Тетяна on Вересень 10th, 2014 at 11:45

    Доброго дня! Допоможіть будь ласка з таким питанням.
    Працівниця державної установи перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, незабаром вирішила вийти на роботу на неповний робочий тиждень. Чи має право йти у відпустку у зв’язку з навчанням при роботі на неповному рробочому тижні?
    Дякую

  3. Катерина on Вересень 10th, 2014 at 16:11

    розкажіть як нараховуються гірські рпи неповному робочому дні

  4. Екатерина Данюк on Листопад 18th, 2014 at 11:35

    Доброго дня, Катерино. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, установлюються Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. N 648 “Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах”, згідно з якою на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків. Таке підвищення здійснюється і в разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських. Підвищення тарифних ставок і посадових окладів зазначених осіб здійснюється в межах асигнувань відповідних бюджетів.
    З повагою, ЮК “Юріс-Консалт”.

  5. Екатерина Данюк on Січень 6th, 2015 at 11:20

    Шановна Тетяно, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників, а оплата праці провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (ч. 3 ст. 56 КЗпП). Водночас вихід на роботу на умовах повного робочого часу або оформлення відпустки у зв’язку з навчанням, фактично означає переривання відпустки по догляду за дитиною і припинення на цей час виплати допомоги по догляду.
    З повагою, ЮК “Юріс-Консалт”.

  6. оля on Вересень 17th, 2015 at 10:30

    Доброго дня, підкажіть як нараховувати зарплату коли оклад 1474, а вона працює на годину менше не 8 годин, а 7

  7. Екатерина on Вересень 18th, 2015 at 09:07

    Шановна, Ольго звертайтеся за телефоном 067-364-33-77 – допоможемо.

  8. Камишнікова Катерина on Листопад 16th, 2015 at 13:29

    Як розрахувати середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні, якщо підприємство працює у режимі неповної робочої неділі ? Тобто, наприклад. середньоденний заробіток 100 грн., а на яку кількість дній потрібно множити: наприклад, на 20 роб.днів у місяці або ж на 10 роб.днів при неповній робочий неділі підприємства?

  9. Екатерина on Листопад 17th, 2015 at 12:41

    Шановна Катерина, замовляйте консультацію за телефоном:067-364-33-77

  10. Галина on Грудень 14th, 2015 at 22:14

    Доброго дня!Підкажіть,будь ласка,якщо я працюю за графіком неповного робочого дня з 8:30 до 13:00,чи правильно мені ставлять відпрацьовані 4 години щоденно? Фактично я працюю 4,5 годин.
    Дякую.

  11. Екатерина on Грудень 15th, 2015 at 08:38

    Доброго дня, Галино! Читайте наказ на приймання на роботу. Якщо в ньому вказано 4 год., то Ви не зобов’язані щоденно перепрацьовувати півгодини.

  12. Галина on Листопад 12th, 2016 at 21:44

    Доброго дня!Продавець працює по сумісництву(20 годин в тиждень).Як нараховувати зарплату? податкова вимагає не менше мінімальноє зарплати.Я нараховую 750 грн і відповідно від цієї суми сплачую податки.Дякую!

  13. Екатерина on Листопад 14th, 2016 at 14:40

    Доброго дня, Галино. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу. При встановленні нормованих завдань на підставі технічно обгрунтованих норм для сумісників, які працюють за погодинною оплатою праці, оплата проводиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт. Пiд фактично виконаною роботою слiд вважати роботу, виконання якої вiдображено у вiдрядному нарядi, або роботу, виконання якої зафiксовано в табелi облiку робочого часу.
    Розмір заробітної плати сумісників, які працюють на підприємствах недержавної форми власності, чинним законодавством не обмежено.

Написати відповідь


2 + = три