Спадкування вкладів

Процедура спадкування проста і ясна лише на перший погляд. Однак спадкоємцям у кожному випадку необхідно здійснити цілий ряд специфічних юридичних дій для отримання належної їм спадщини. При цьому залежно від категорії успадкованого майна, а також наявності двох і більше спадкоємців варіюється і складність процедури успадкування. В силу значної, незважаючи на недовіру до банківського сектору, поширеності банківських вкладів окрему увагу необхідно приділити питанню успадкування грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках у банку.

За розпорядженням заповідача

У цьому питанні можливі свої нюанси. Одним з них є спосіб розпорядження вкладом. З одного боку, спадкування здійснюється за законом або за заповітом (стаття 1217 Цивільного кодексу (ЦК) України). З іншого боку, стаття 1228 ЦК України передбачає специфічні форми розпорядження банківським вкладом. Так, відповідно до названої норми вкладник-спадкодавець може розпорядитися своїм банківським вкладом не тільки шляхом складання заповіту, а й залишивши відповідне розпорядження (заповідальне розпорядження) банку. Таке заповідальне розпорядження може бути включено в умови договору банківського вкладу або складено у формі окремого документа. При цьому в останньому випадку на заповідальному розпорядженні має бути вказана дата, а сам документ повинен бути засвідчений підписом уповноваженого працівника банку згідно з пунктом 10.15 Інструкції НБУ “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах” від 12 листопада 2003 року №492 (Інструкція №492).

Коли вкладником-спадкодавцем щодо банківського вкладу залишено заповідальне розпорядження, необхідно брати до уваги такі моменти.

По-перше, заповідальне розпорядження може бути складено на користь особи, не зазначеної в заповіті, яка не є спадкоємцем за законом, а також може змінювати співвідношення часток спадкоємців за заповітом або за законом.

По-друге, якщо заповіт складено після залишення заповідального розпорядження, то дія останнього може бути скасована повністю (або частково) тільки в двох виняткових випадках:

  • в заповіті змінено особу, до якої переходить право на певний вклад або на всі грошові вклади спадкодавця;
  • заповіт складено відносно всього без винятку майна спадкодавця.

По-третє, раніше банківський вклад, щодо якого було залишено заповідальне розпорядження, не включався до складу спадкової маси (тобто свідоцтво про право на спадщину на нього не оформлялося), а порядок розпорядження ним визначався статутами відповідних фінансових установ (зазвичай внесок видавався безпосередньо банком на підставі залишеного заповідального розпорядження). З прийняттям же чинного ЦК Україні ситуація кардинально змінилася – право на вклад у банку (фінансовій установі) стало входити до складу спадщини (частина 2 статті 1228 ЦК України), а виплата банківського вкладу, незалежно від наявності заповідального розпорядження, здійснюється на підставі:

  • свідоцтва про право на спадщину;
  • дозволу нотаріуса на одержання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця (оскільки в даний момент питання не до кінця врегульоване, нотаріус має право, але не зобов’язаний, видавати такий дозвіл на одержання вкладу до закінчення шести місяців в особливих випадках);
  • рішення суду (пункт 10.15 Інструкції №492).

По-четверте, оскільки банківський вклад входить до складу спадщини, то на нього, незалежно від наявності заповіту або заповідального розпорядження, поширюються і положення чинного законодавства щодо обов’язкової частки в спадщині. Так, відповідно до статті 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, а також повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, так само як і непрацездатні вдова (вдівець) та батьки спадкодавця, спадкують половину частки, що належить їм за законом. При цьому отримання частини банківського вкладу здійснюється спадкоємцями обов’язкової частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а спадкоємцями за заповітом або заповідальним розпорядженням – на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Перерозподіл спадщини

Як уже зазначалося, підставами для видачі банком (фінансовою установою) вкладу є свідоцтво про право на спадщину, дозвіл нотаріуса, а також рішення суду. Разом з тим спадкоємці можуть перерозподілити між собою залишене спадкодавцем майно.

Так, наприклад, спадкоємці за законом на підставі усної угоди можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них (частина 2 статті 1267 ЦК України). В цьому випадку свідоцтво про право на спадщину оформлюється з урахуванням такої усної угоди спадкоємців. Отже, складнощів з отриманням успадкованого вкладу не виникає.

Інакше йде ситуація, якщо спадкоємці за законом чи за заповітом після отримання свідоцтва про право на спадщину вирішили перерозподілити свою спадщину. Наприклад, двоє спадкоємців домовилися, що один отримує всі банківські внески, а другий – нерухоме майно. Уклали, скажімо, договір поступки, засвідчили нотаріально. Приходить спадкоємець в банк зі свідоцтвом про право на спадщину та договором, а банк згоден віддати лише 1/3 вкладу, як зазначено в свідоцтві про право на спадщину. При цьому аргументація банку проста і цілком законна – договір поступки не є підставою для видачі банківського вкладу. Як у такому випадку чинити? Варіантів може бути два: або отримати банківський вклад обом спадкоємцям згідно зі свідоцтвом про право на спадщину з наступною передачею коштів згідно з домовленістю, або звертатися до суду з позовом з вимогою зобов’язати банк видати банківський вклад на підставі свідоцтва про право на спадщину і договору поступки.

Таким чином, якщо спадкоємці будуть враховувати вимоги чинного законодавства щодо особливостей отримання банківських вкладів, то цей процес не буде для них настільки складним і проблематичним.

Думка

Тетяна КРУТЬ, адвокат АФ “Династія”

Питання спадкування банківських вкладів на Україну досить складне у зв’язку з наявністю колізій в законодавстві щодо процедури успадкування такого вкладу.

Так, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 (Інструкція), встановлено, що фізична особа може зробити відповідне розпорядження банку про засоби, що належать йому, на випадок своєї смерті (заповідальне розпорядження). Цей документ засвідчується підписом уповноваженого працівника банку і зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

Однак, відповідно до нинішнього законодавства, спадкоємцеві вкладника, незалежно від того, спадкування здійснюється за законом, заповітом або заповідальним розпорядженням, необхідно звернутися в державну нотаріальну контору або до приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з дня смерті вкладника з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 222 Інструкції нотаріус спадкоємців має право зробити запит в банки (фінансові установи), страхові установи про наявність на ім’я померлого вкладів, страхових виплат. Відповідно до статті 46 Закону України “Про нотаріат”, банки (фінансові установи), страхові компанії повинні подати відомості в строк, вказаний нотаріусом. Після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини нотаріус видає спадкоємцям, які прийняли спадщину, свідоцтво про право на спадщину на підставі документів, що підтверджують факт смерті спадкодавця, місце відкриття спадщини, а також право власності спадкодавця на відповідний вклад у банку (фінансовій установі).

Проте за своєю природою заповідальне розпорядження клієнта в банку вже є підставою для наслідування цього вкладу зазначеною особою, і стає неясно, навіщо законодавець так все ускладнив в, здавалося б, максимально простій і прозорій операції спадкування банківського вкладу.

Юридичну правову допомогу з питань оформлення спадщини Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Юридична практика

Стаття опублікована у понеділок, 28.05.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Коментарів: 3 на публікацію “Спадкування вкладів”

  1. Руслан Поздняков on Вересень 5th, 2012 at 14:44

    Є запитання: Дідусь оформив на рахунок у колишньому ощадбанку СРСР заповідальне розпорядження. Згідно нього вклад розподіляється рівними частинами (1/2) між нами, двома онуками. Він помер і ми оформили та отримали у нотаріуса “Свідоцтва про спадщину”, кожен своє.
    Рахунок був відкритий у філії Ощадбанку м.Комсомольска Полтавської обл., а ми з братом проживаємо у Кіровоградській обл. (м.Бобринець та м.Долинська).
    Як правильно можна переоформити ощадну книжку дідуся на наші по місцю нашого проживання згідно Свідоцтв про спадщину , якщо для оформлення нам обом потрібно подати дідусеву ощадкнижку (кожному у своє відділення), а вона одна ???

    З повагою, Руслан Олексійович

  2. Світлана on Жовтень 31st, 2014 at 16:25

    Здравствуйте!
    Чи можна отримати кошти за вкладом на підставі права на спадщину? Який порядок діє в такому разі? …( Перечень вопросов и ответ относительно выплаты по вкладам Сбербанка бывшего СССР). Вклад переоформлявся в 2008 році. (Київ)
    З повагою до Вас, Світлана.

  3. Екатерина Данюк on Листопад 5th, 2014 at 16:37

    Доброго дня, Світлана. Ви, як спадкоємець, маєте законне право на отримання коштів за вкладом. Але, на жаль, КМУ не приймав після 2012 року (коли востаннє здійснювалися виплати) нормативно-правових актів щодо порядку виплати депозитів Сбербанку колишнього СССР та в бюджеті 2014 року не передбачені такі виплати. З повагою, ЮК «Юріс-Консалт».

Написати відповідь


9 × вісім =