Основні зміни законодавства весни 2012 року про бізнес

Малоактивними можна було назвати навесні 2012 року видавців нормативів щодо регулювання/дерегуляції бізнесу порівняно з попереднім півріччям. Проте, ряд доленосних постанов прийнято і в цьому сезоні. Коротке зведення найважливіших для бізнесу законодавчих нововведень та адміністративних уточнень весни 2012 року.

Визначення малого бізнесу, мікробізнесу і його переваг

Закон №4618   «Про розвиток та державну підтримку малого та середнього підприємництва в Україні» від 22 березня 2012 року, набув чинності вже 19 квітня, ввів в Господарський Кодекс (ГКУ) новий розподіл бізнесу за величиною доходу.

При чому в новій версії ГКУ з’явилося і визначення мікробізнесу, раніше в законодавстві відсутнє. Розподіл підприємців за річним доходом тепер прив’язане до еквівалента євро за середньорічним курсом НБУ, а не до гривневих сум. А головне, під доходом для такого поділу відтепер маються на увазі не чисті надходження від реалізації продукції, а взагалі будь-які доходи (мабуть, крім пасивних).

Отже, суб’єкти МСБ тепер для держави поділяються на такі групи:

  • Мікробізнес – до 10 осіб, до 2 мільйонів євро на рік;
  • Малий бізнес – до 50 осіб (як і раніше), до 10 мільйонів євро на рік (раніше було в півтора рази менше: до 70 мільйонів гривень на рік);
  • Середній бізнес – 50-250 чоловік (як і раніше), 10-50 мільйонів євро на рік (раніше верхня межа середнього бізнесу була уп’ятеро менше: 100 000 000 гривень в рік).

Скористатися держпідтримкою підприємництва тепер зможе:

  • бізнес у формі ПП;
  • імпортери транспортних засобів, паливно-мастильних матеріалів, інших підакцизних товарів.
  • малі підприємства, засновниками яких є великі компанії;
  • не тільки малий і мікробізнес, а й середній бізнес (який, як зазначено вище, ще й значно розширився в сторону дуже потужних компаній);

Раніше ці чотири групи підприємців розраховувати на допомогу держави не могли.

Саму підтримку за рахунок державного, місцевих бюджетів та держфондів закон розділив на інформаційну, консультаційну і фінансову. Основними видами фінансової держпідтримки МСБ теоретично тепер є:

  • особлива підтримка експортерів-МСБ, в тому числі для виставково-ярмаркової діяльності;
  • фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;
  • надання кредитів, мікрокредитів; а також позик на придбання і впровадження нових технологій;
  • часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами на реалізацію проектів, а також лізингових, факторингових платежів і платежів за користування гарантіями;
  • надання гарантії та поручительства за кредитами;
  • компенсація витрат на розвиток кооперації.

Крім того, малому і мікробізнесу дозволили   подавати з податку на прибуток звітність раз на рік (від інших компаній потрібні квартальні звіти) і використовувати спрощений план рахунків бухобліку. А максимальні терміни проведення документальних перевірок для цих суб’єктів підприємництва скоротилися вдвічі: планові – десять днів плюс максимум п’ять днів; позапланові – до п’яти днів.

Автоперевезення по-новому

В той же березневий день парламент прийняв (а 10 квітня Президент підписав) ще один Закон - №4621   – Про автомобільні перевезення.

Нові нормативи повністю виключають необхідність отримання ліцензії на здійснення перевезень вантажів (крім небезпечних).

Замість цього тепер достатніми документами для здійснення внутрішніх перевезень є:

  • для перевізника – документ, що підтверджує використання транспортного засобу на законних підставах;
  • для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший зазначений законодавством документ на вантаж.

У разі ж перевезення небезпечних вантажів окрім названих документів, обов’язковими документами також тепер є:

  • для перевізника – ліцензія на перевезення небезпечних вантажів;
  • для водія – ліцензійна картка (при цьому на причепи та напівпричепи тепер окремі такі картки можна не оформляти), свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, обов’язковим документом відтепер також є дозвіл на право руху автомобільними дорогами України (або дозвіл щодо узгодження умов і режимів перевезення негабариту при міжнародних перевезеннях) або документ про внесення плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів.

Нарешті, в разі міжнародних перевезень необхідним визнаний і сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам безпеки руху та екологічної безпеки всіх країн, по території яких буде відбуватися перевезення.

«Слід звернути увагу на наступне доповнення до Закону України «Про автомобільний транспорт»: в транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/чи вантажів, обов’язково встановлюються і використовуються контрольні пристрої – тахографи», – вказує Дмитро Гутгарц, адвокат бюро «АБГ».

Особливо цікавою є і нова схема успадкування досвіду роботи перевізника. Законом передбачена можливість при зміні перевізника-юрособи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, розділу, перетворення) набуття досвіду його роботи з перевезень новоствореною юридичною особою. А в разі створення юридичної особи, одним із власників якого є перевізник-ПП, досвід роботи останнього набуває нову юрособу.

Нові дозволи

Але навіть і двома законами парламент 22 березня 2012 року (і Президент 10 квітня цього ж року) не обмежилися – прийнявши про бізнес ще й Закон №4619. Він розширив перелік дозвільних документів, зокрема, такими тепер необхідними для підприємців документами, що видаються державою:

  • Дозвіл на утримання диких тварин у неволі;
  • Дозвіл на спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України;
  • Дозвіл на експлуатацію об’єкта поводження з небезпечними відходами;
  • Погодження місць розміщення підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної, небезпечної продукції;
  • Дозвіл на здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях.

Податкові новини КПКУ

Прийняття нового Кримінально-Процесуального Кодексу спричинило за собою внесення змін до низки інших нормативних збірників, зокрема, в Податковий Кодекс (зміни внесені Законом № 4652   від 13 квітня 2012 року).

Основним податковим нововведенням стали численні додавання в статтях ПКУ до словосполучення «судовий позов» (про порушення податкового законодавства) словосполучення «повідомлення про підозру у вчиненні кримінального злочину у вигляді ухилення від сплати податків» (як аналогічного позову дії).

Іншими словами, розгляд податківцями чийсь «стук» на податкових ухильників і оптимізаторів новим КПКУ прирівняно до власного позову держслужби проти порушників. А це дає, відповідно до Податкового Кодексу, досить широкі і жорсткі повноваження податковим інспекторам щодо підозрюваної компанії.

Упорядкування для провайдерів і мобільних операторів

Кабінет міністрів, в свою чергу, постановою №295   від 11 квітня 2012 затвердив нові Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг.

«Правилами визначено права та обов’язки операторів, провайдерів, споживачів телекомунікаційних послуг, а також їх взаємодії з органами державної влади. Окремі розділи присвячені опису обсягів послуг, правил тарифікації, істотних умов договорів про надання послуг, захисту прав споживачів послуг», – описує документ Дмитро Гутгарц.

При цьому будь-яких істотних нововведень і обмежень щодо існування «явочної» (частково непідзаконної до квітня 2011 року) практики роботи провайдерів і мобільних операторів в цих Правилах, всупереч висловлюваних побоюваннь, не з’явилося.

Назви юрособи

І наостанок – рідкісний для наших оглядів бізнес-законодавства видавець документів-Мін’юст.   Наказ Міністерства юстиції України №368/5 від 5 березня нарешті-таки впорядкував вимоги до написання найменувань юросіб та їх підрозділів.

Зокрема, заборонено використання в найменуванні юридичних осіб:

  • повних або скорочених найменувань органів державної влади або органів місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань;
  • історичних державних найменувань;
  • термінів, абревіатур, похідних термінів, заборона використання яких передбачено законами України (останні, очевидно, підуть з часом).

При написанні найменування юрособами тепер можуть використовуватися крім букв кириличного і латинського алфавітів, арабських і римських цифр лише 16 типів символів (якщо не рахувати різні види дужок і лапок за окремі типи): лапки, крапка, кома, двокрапка, дужки, апостроф, дефіс, тире, коса риса, знак оклику, знак питання, номер, плюс, знак рівності, зірочка, пов (@).

«Використання інших символів, розділових знаків у найменуванні юридичної особи документом не допускається», – підкреслює представник адвокатського бюро «АБГ». Так що назв юросіб, які містять «#» і навіть безневинну «;», більше ми не побачимо.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у п`ятниця, 01.06.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


два × = 4