Як правильно здати автомобіль на ремонт

Погодьтеся, бути власником дорогої іномарки не тільки престижно, але й досить клопітно. Адже чого варта одна тільки покупка пального, придатного для вашого улюбленця! А про обслуговування та ремонт взагалі говорити не доводиться! І якщо методом проб і помилок більш-менш відповідну автозаправку підібрати можна, то знайти сервісну майстерню, працівники якої не обдурять, а виконають свої обов’язки “від і до”, давши при цьому гарантію результату послуги, вельми складно. До речі, вітчизняна судова практика налічує не одну справу, пов’язану з розглядом суперечок між клієнтом-автовласником і виконавцем-автосервісом. Не зайвим буде нагадати власникам автомобілів ази здачі транспортного засобу на СТО.

Правила від А до Я

Крім положень ЦК України, ЗУ “Про автомобільний транспорт”, відносини між клієнтом (замовником) і СТО (виконавцем) підпорядковуються Наказу Міністерства транспорту України №792 від 11.11.2002 (із зм. від 01.09.2003) “Про затвердження Правил надання послуг технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів “(далі – Правила). І хоч Правилами допускається надання послуг з технічного обслуговування і ремонту ТЗ або його складових частин за письмовим договором чи за усною домовленістю між клієнтом і СТО, безпосереднє надання послуг здійснюється за зверненням замовника або його попередньою заявкою, яка реєструється в журналі реєстрації заявок. За заявкою виконавець визначає дату, час надання ТЗ (складових) і його (їх) документацію для надання послуг.

Звичайно, як показує практика, найчастіше ремонт автомобілів грунтується на усній домовленості між замовником і виконавцем, але уникнути в майбутньому спірних питань і судових розглядів допоможе таки укладення відповідного договору.

Адже першочергова функція цивільно-правового договору полягає в стимулюванні сторін до належного виконання своїх зобов’язань. Так що краще не полінуватися, а укласти договір, який, згідно ст. 25 ЗУ “Про автомобільний транспорт”, іменується договором про техобслуговування і ремонт ТЗ. Причому ця норма дозволяє оформити договірні відносини не тільки договором, а й нарядом-замовленням, накладною, квитанцією. У кожному разі, істотними умовами договору про техобслуговування і ремонт (будь-то накладна або наряд-замовлення) є:

  1. найменування та місце розташування сторін за цим договором;
  2. перелік робіт з технічного обслуговування або ремонту та термін їх виконання;
  3. вартість робіт і порядок розрахунків;
  4. перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником для виконання робіт з техобслуговування або ремонту ТЗ;
  5. перелік документів, що надаються замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, гарантійні зобов’язання виконавця щодо проведених робіт.

У разі надання послуг у присутності замовника, коли немає необхідності залишати автомобіль на відповідальне зберігання виконавця, правилами дозволяється оформляти послуги рахунком-фактурою і нарядом-замовленням. Причому в наряді-замовленні обов’язково робиться запис про гарантійні зобов’язання, а підпис засвідчується печаткою. Згідно п. 47 Правил, початок гарантійного терміну обчислюється з дня передачі ТЗ або його складових замовнику. Звичайно, слід зазначити, що на такі послуги, як, приміром, підкачка шин або діагностика без втручання в конструкцію ТЗ (в присутності замовника), гарантії не поширюються, а тому такі послуги оформляються лише видачею платіжного документа, що свідчить про оплату робіт.

Послідовність передачі-приймання авто

Зрозуміло, що передавати ключі і залишати машину на СТО, якими б хорошими знайомими не були її працівники, не варто. Тим більше, що Правила встановлюють певну процедуру здачі-приймання автомобіля. Прийом ТЗ (його складових) здійснюється в присутності власника або його уповноваженого представника в такому порядку. По-перше, розбір супровідної документації і заявок замовника. По-друге, перевірка технічного стану ТЗ (його складових). По-третє, виявлення зовнішніх пошкоджень і дефектів з оформленням відповідного документа. По-четверте, оформлення акту передачі-приймання ТЗ для надання послуг з техобслуговування та ремонту (п. 15 Правил).

Процедура передачі-приймання замовнику вже відремонтованого автомобіля дещо інша. Прийом ТЗ замовником (п. 34 Правил) здійснюється в присутності контролера якості виконавця у такому порядку:

  1. аналіз документації, оформленої виконавцем;
  2. перевірка відповідності наданих послуг, зокрема, надання замовнику ТЗ для випробувань за участю представника виконавця;
  3. оформлення акта передачі-приймання ТЗ після ремонту та техобслуговування або наряд-замовлення, якщо не складався договір про надання послуг.

При цьому ТЗ та його складові передаються замовнику після прийняття їх контролером якості, про що робиться запис у наряді-замовленні, який підписується, а підпис засвідчується печаткою.

Важливою умовою при залишенні ТЗ виконавцю служить так зване відповідальне зберігання виконавцем ТЗ, переданого йому замовником. П. 14 Правил встановлює, що виконавець забезпечує відповідальне зберігання ТЗ замовника на час надання послуг. Іншими словами, виконавець зобов’язаний забезпечити і реалізувати комплекс організаційних і технічних заходів, що гарантують збереження майна власника ТЗ в повній відповідності з вимогами експлуатаційної чи нормативної документації протягом строку, встановленого в оформленому письмово договорі із замовником. Тобто СТО під час зберігання відповідає за автомобіль замовника, як за власне майно. Тому відповідальність за можливе знищення або розкрадання автомобіля замовника, що трапилися під час надання послуг з вини СТО, повністю покладається на виконавця.

Судова практика ТМ

Якщо авто знаходиться на території СТО, відповідальність за його псування лежить на власнику станції.

Яскравим прикладом того, як хороші знайомі, які працюють на СТО, намагалися уникнути відповідальності за втрачений автомобіль клієнта, може стати наступна справа.

У квітні 2012 р. Ленінським райсудом Миколаєва слухалася справа №2-4147/11 за позовом автовласника, який втратив свою машину після здачі її в ремонтну майстерню. Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів, нібито працівників автосервісу, 67647 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок знищення його автомобіля TOYOTA RAV 4, 1995 року випуску, і 1000 грн витрат на оплату послуг оцінювача. В обгрунтування свого позову позивач вказав, що, будучи власником вказаного автомобіля, він звернувся на СТО для ремонту електроприводу центрального замка передніх дверей, який при натисканні кнопки дистанційного пульта не закривався, що вимагало закриття замка ключем або із салону. Примітно, що вибір СТО був невипадковим, оскільки позивач, так само як і його батько, неодноразово зверталися в цей автосервіс. Працівники СТО запропонували позивачу залишити транспортний засіб до наступного дня для проведення діагностики та ремонту, вказавши, що про результати повідомлять по телефону. Зауважте, ніяких документів при цьому не складалося, позивач лише залишив на СТО ключі від автомобіля і, зрозуміло, сам автомобіль. Однак близько 23.30 того ж дня позивачу подзвонили і повідомили не про результати діагностики, а про те, що його автомобіль … згорів: “Внаслідок пожежі транспортний засіб згорів повністю і відновленню не підлягає”. Перевірку факту пожежі проводили співробітники МНС і міліції, які встановили, що пожежа сталася в результаті замикання електропроводки у відсіку двигуна, тому в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

На думку позивача, пожежа сталася з вини працівників СТО, які, ремонтуючи електрообладнання, не відключили акумулятор від системи електроживлення. При цьому в якості підстави визнання провини працівників СТО позивач послався на розписку за підписом двох відповідачів, які вказали, що згодні в добровільному порядку відшкодувати частину заподіяної шкоди в розмірі 42 тис. грн. Але надалі відповідачі від відшкодування відмовилися, що змусило позивача звернутися до незалежних експертів, які, згідно зі звітом, оцінили розмір шкоди в 67 647 грн, а потім до суду. Зрозуміло, відповідачі, присутні на судовому засіданні, проти позову заперечували, посилаючись на відсутність своєї вини. Крім того, в суді було встановлено, що одним з відповідачів є власник боксів, який за договором оренди передав бокси, використовувані СТО, одному з ФО-П, який надає послуги по ремонту ТЗ та автосервісу. Враховуючи цю обставину, суд прийшов до висновку, що орендодавець дійсно перебуває з відповідачем-орендарем тільки в орендних відносинах, тому ніякої відповідальності за пожежу не несе і, отже, звільняється від відповідальності. Другий з відповідачів вказав, що не є найманим працівником СТО, оскільки він студент і лише іноді з дружніх спонукань надавав допомогу відповідачу-орендарю по ремонту невеликої складності. Суд встановив, що замикання проводки автомобіля сталося через зовнішнє втручання, яке міг здійснити тільки відповідач-студент (який, до речі, поставив свій підпис на згаданій розписці). Однак, оскільки він не перебував у трудових відносинах з відповідачем-орендарем, який довірив йому ключі від боксів і дозволив перебувати на об’єкті в неробочий час, чим прийняв на себе відповідальність за його дії, суд порахував, що провину в знищенні автомобіля слід покласти лише на відповідача-орендаря. Відповідач-орендар заявив суду, що не брав на зберігання автомобіль позивача, тому що його в цей час на СТО не було, та й сама станція на момент звернення позивача не працювала.

Загалом, виносячи рішення, суд послався на п. 15 Правил, вказавши при цьому, що відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності ухвалив для діагностики та ремонту автомобіль позивача на підставі усної угоди (що підтверджується приміщенням автомобіля в бокс, що належить відповідачу на умовах оренди, а також розпискою і свідченнями свідків) без дотримання вимог Правил, в т. ч. не забезпечивши відповідального зберігання ТЗ та дотримання правил протипожежної безпеки, визнавши тим самим доведеність вини відповідача-орендаря в заподіянні збитків позивачу. І, як наслідок, стягнув з нього на користь позивача 67647 грн як відшкодування майнової шкоди та 1000 грн як відшкодування вартості послуг оцінювача.

Послуги повинні підтверджуватися документально

Відповідно до Правил надання послуг технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів (затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 792 від 11.11.2002), виконавець після закінчення робіт надає замовнику такі документи:

  1. Довідки (рахунки) про витрати замовника (якщо він є юридичною особою), пов’язаних з виконанням технічного обслуговування (крім гарантійного), – окремо, і пов’язані з виконанням ремонту, – окремо;
  2. Гарантійний талон (один екземпляр);
  3. Довідку-рахунок на номерні складові частини, придбані та встановлені виконавцем на ТЗ;
  4. Додатки до експлуатаційної документації у разі необхідності;
  5. Довідку про колір (основний колір) ТЗ, якщо цей колір замінений під час ремонту;
  6. Акт приймання-здачі підприємства, що має право на випробування газового устаткування паливних систем ТЗ і виконав ці випробування.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у середа, 20.06.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ 3 = чотири