Пастки для туристів

Хоча сезон відпусток тільки почався, туроператори вже підраховують прибутки, які значно перевищили минулорічні, оскільки з середини травня попит на тури в Туреччину, Єгипет, Болгарію, Чорногорію і Хорватію перевищив пропозиції. Однак, вирушаючи на такий відпочинок, українці навіть не замислюються над тим, яким ризикам вони піддаються. Більш того, в разі виникнення яких-небудь проблем наші туристи залишаються безпорадними і безправними за кордоном. І ось чому.

Підступна довірливість українців

В Україні щорічно виникають гучні скандали, пов’язані із зарубіжними поїздками, в основному через неналежне обслуговування авіаперевізниками та туроператорами. Якщо перші діють за обставинами, адже погодні умови і технічні можливості авіапарку не завжди дозволяють виконати свої зобов’язання з доставкою вчасно пасажирів до місця призначення, то останні можуть без вагомих причин не виконати надані туристам обіцянки з належної організації відпочинку. У зв’язку з цим у нас постійно намагаються удосконалити туристичне законодавство, підвищуючи рівень захисту туристів від халатності організаторів закордонних поїздок. Правда, представники туристичного бізнесу вміють майстерно відстоювати свої інтереси.

Одним з ефективних методів захисту є договір, укладений між туроператором (турфірмою) і туристом. Як правило, наші громадяни, купуючи тур, не дуже стурбовані тим, що підписують, чим користуються представники туристичного бізнесу. Адже якщо б кожен з потенційних туристів під час укладання договору з туроператором або турфірмою прочитав умови і висловив свою незгоду з тим чи іншим пунктом цього документа, можливо, тоді якість надання послуг на ринку туризму була б у десятки, а то й сотні разів краще. А зараз ми маємо те, чого заслуговуємо, оскільки саме через нашу довірливість в договорі з’являються такі “перли”, як, цитую: “Турист зобов’язаний відшкодувати Туроператору і Турагенту судові витрати і витрати на консультаційні послуги, які виникли в результаті задоволення судом позову до туроператора і турагента про відшкодування збитків або збитки, пов’язані з переданими Клієнтом персональними даними”. Іншими словами, якщо вам все-таки і вдасться виграти судову тяжбу з представником туристичного бізнесу, що трапляється вкрай рідко, то отримані у виплаті кошти у вигляді матеріальної та моральної компенсації можуть бути значно нижче тих витрат, які поніс відповідач (туроператор), залучаючи до захист у суді своїх бізнес-інтересів досвідчених адвокатів з престижних юридичних компаній.

Такі умови договору виникли у відповідь недавнім змінам до Закону України “Про туризм”, якими намагалися усунути існуючу неоднозначність у питанні розподілу зобов’язань та відповідальності перед туристами між туристичними операторами та турагентами. Згідно ч.12 ст.20 зазначеного законодавчого акта, викладеної в новій редакції, було визначено, що відповідальність перед споживачем туристичних послуг (туристом) несе туроператор, адже саме він є організатором відпочинку.

Розуміючи це, туристичний бізнес вирішив перестрахуватися. Яскравим тому підтвердженням є текст типових договорів з покупцями турів, доповнений пунктом, який дозволяє туроператору компенсувати свої втрати в разі пред’явлення до них претензій у судовому порядку. Крім того, в ньому не забули згадати і про знову прийнятому Законі України “Про захист персональних даних”. Адже різні люди до туроператорів звертаються за послугами, серед яких є і такі, які тримають свої паспортні дані і подробиці особистого життя в секреті. Серед них – багато бізнесменів, зірок шоу-бізнесу, політиків, правоохоронців і навіть державних діячів. Тому не виключено, що будь-який працівник туроператора або фірми може в корисливих цілях розголосити зацікавленим особам, наприклад, журналістам, плани на відпочинок своїх іменитих клієнтів і їх контактні дані. Тому в разі позову і програшу справи представники туристичного бізнесу вирішили, шляхом “удосконалення” договору, “прикритися” чималою сумою компенсації за понесені на судову тяганину витрати.

Страхові реалії

За таку винахідливість їм можна тільки поаплодувати, ну, а їхнім клієнтам – поспівчувати. Особливо після дослідження ряду типових договорів на надання туристичних послуг, в яких йдеться про звільнення туроператора (фірми) від відповідальності при виникненні форс-мажорних обставин. Адже останнім часом помітно збільшилася їх кількість. Так, крім природних катаклізмів, пожеж, вибухів, прописуються ще й страйки, саботажі, оголошена чи неоголошена війна, революція, масові заворушення. Останні регулярно відбуваються практично в кожній країні, в які їдуть наші туристи на курорти. Таким чином, вони ризикують отримати не тільки зіпсований відпочинок і травми, але й залишитися без будь-якої матеріальної допомоги та компенсації.

На додаток, якщо в такій ситуації щось станеться зі здоров’ям, їм доведеться самостійно подбати про лікування, оскільки страховий договір українського туриста не передбачає повного погашення медичних витрат. На відміну від тих же росіян, які тільки за перше звернення в лікарню повинні викласти зі своїх кишень близько 30 доларів, нам доведеться платити стільки ж за кожну таку консультацію. У випадку з більш серйозним медичним втручанням (госпіталізацією, операціями) витрати досягнуть великих розмірів.

Щоб переконатися в цьому, не потрібно ставати жертвою кривавої війни або революції, досить отримати травму під час поїздки в аквапарк, яку зазвичай пропонують нашим туристам місцеві екскурсійні бюро, взагалі не укладаючи зі своїми клієнтами жодного договору. Тому і претензій пред’являти нікому. Крім того, турист, який заради екстремальних спусків з багатометрових басейнів добровільно піддається небезпеці, отримавши травми, може отримати відмову страхової компанії на відшкодування витрат на лікування. І таких випадків травматизму в результаті екстремальних екскурсій на практиці трапляється дуже багато. Тільки за тиждень відпочинку в готелі Аланії я стала свідком п’яти каліцтв відпочиваючих зі мною туристів, які постраждали саме під час перебування в аквапарку.

Однак для отримання екстриму часом не потрібно вдаватися до карколомних розваг. Іноді можна з ним зіткнутися, користуючись послугами українських авіаперевізників. Пам’ятаю, як мене налякала інформація про затримання в кінці травня цього року чартерного рейсу в Анталію на 10 з половиною годин, яким через тиждень я повинна була відправитися до Туреччини. Приводом багатогодинного очікування пасажирів у стінах аеропорту стала несправність єдиного літака компанії-перевізника марки Boeing-737-400, який здійснює перевезення пасажирів в аеропорт Анталії. На всі свої претензії туристи отримали лише вибачення з вуст комерційного директора компанії-перевізника, яка зазначила, що від таких неприємностей ніхто з пасажирів не застрахований. Івона права, адже в договорі, який турист укладає з перевізником, зазначено, що літак може змінити не тільки місце посадки, але і час відправлення рейсу. Більше цим користуються, як показує практика, саме ті компанії, які здійснюють чартерні рейси. Тому, відправляючись на курорт, туристам слід морально підготуватися до довготривалого очікування польоту або посадки в зовсім іншому аеропорту.

Екстрений переліт

На щастя, під час мого перельоту таких неприємностей не сталося. Наш літак курсував по прописаному в авіаквитках часу. Правда, наближаючись до Києва, довелося двічі випробувати на собі всі побічні ефекти турбулентності. Пізніше з Інтернету я дізналася, що тим туристам, які вилетіли з Анталії на півгодини раніше, пощастило менше. Адже їхній літак через серйозну бурю, після якої нас трохи потрясло в повітрі, замість аеропорту “Бориспіль” приземлився на аеродромі Дніпропетровська. Серед цих «щасливчиків» опинилася і відомий політик Олександра Кужель. В телефонному режимі вона розповіла мені про ті поневіряння, які їй разом майже з двома сотнями пасажирів чартерного рейсу довелося пережити.

За її словами, за аеропортом Дніпропетровська закріплений статус резервного, то саме він в екстрених випадках приймає літаки, які не змогли здійснити посадку за місцем призначення. Хоча для цього там не створені відповідні умови. Зокрема, відсутня транзитна зона, завдяки якій пасажирів літака, що здійснив екстрену посадку, не зобов’язують проходити паспортний і митний контроль. “Проте нам довелося проходити це все спочатку, – продовжує пані Кужель. – Спочатку видали багаж. Розуміючи, що з його отриманням ми змушені будемо знову готуватися до обтяжливою процедурою оформлення своїх валіз, я закликала пасажирів не розбирати їх, а залишати на рухомій стрічці. Проте не всі прислухалися до моєї поради, і деякі все-таки взяли свій багаж. В результаті ми змушені були після 4-годинного очікування в аеропорту півтори години просидіти в салоні літака. Адже в цьому аеропорту весь цей час не могли знайти вантажника, який би доставив пасажирам валізи на борт літака. На моє прохання викликати керівництво аеропорту, мені надали відповідь, що у вихідні ніхто до нас не приїде. Єдиними, хто відразу ж прибув після екстреної посадки нашого літака, виявилися … бійці загону “Беркут”.

Незрозумілою, на думку пані Кужель, виявилася і робота представників аеропорту Бориспіль, які цілих 40 хвилин не надавали інформацію про те, де знаходиться літак, який повинен прибути з Анталії. Люди, які зустрічали своїх родичів і близьких, впали в паніку, оскільки через Інтернет дізналися шокуючу новину про аварію літака під Києвом (мова йде про падіння авіасудна, що перевозив парашутистів, серед яких є загиблі). Зустрічаючих вдалося заспокоїти тільки після того, як телефоном з ними зв’язалися пасажири, висаджені в Дніпропетровську.

Щоб таких неврегульованих ситуацій з обслуговуванням екстрених пасажирів на запасному аеропорту Дніпропетровська більше не траплялося, Олександра Кужель вирішила направити офіційний лист Прем’єр-міністру України Миколи Азарова та віце-прем’єр-міністру, міністру інфраструктури Бориса Колесникова зі своїми зауваженнями та пропозиціями. Одна з них полягає в тому, що екстрений аеропорт не може перебувати у приватній власності. Крім того, для прийняття пасажирів, літаки яких здійснили екстрені посадки, необхідно створити транзитний термінал, а для всіх служб аеропорту (митного, паспортного контролю, багажного відділення, обслуговуючого персоналу терміналів і т.д.) розробити та затвердити на державному рівні правила дій і поведінки в таких випадках. На думку пані Кужель, саме з введенням всіх цих заходів подорожувати авіатранспортом стане набагато зручніше і безпечніше.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у вівторок, 26.06.2012, у категорії Суспільство. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


шість + = 12