Чергові зміни до ПКУ — не пройшло і року

Законотворці продовжують удосконалювати норми ПКУ, хоча не проминуло і року від попередніх масштабних змін до ПКУ, внесених славнозвісним Законом №36091 (див. ДК №33/2011). Верховна рада Законом України від 24.05.2012 р. № 4834 (далі — Закон № 4834) внесла чергові зміни до ПКУ. Закон № 4834, а значить і зміни до ПКУ, набирають чинності з 1 липня 2012 року за невеликим винятком за деякими змінами, які набирають чинності або з 1 січня 2013 року, або одночасно з набранням чинності відповідних пов’язаних законів.

Загальні зміни

Всі зміни, внесені коментованим законом до ПКУ, певно можна розділити на категорії — позитивні, негативні та нейтральні, тобто такі, якими просто привели ту чи іншу норму у відповідність.

Зміни, внесені до загального розділу ПКУ та зміни, що стосуються адміністрування податків наступні:

  • черговий раз уточнюються деякі терміни, які використовуються в ПКУ, а саме змін зазнали зокрема визначення відокремленого підрозділу, вуглеводневої сировини, особи – платника ПДВ, постачання товарів, прибудинкової території, розміщення відходів;

  • уточнено, що податковою адресою ЮО є її місцезнаходження, а відомості про це мають знаходитися в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

  • якщо на підприємстві немає особи, яка відповідає за ведення бухобліку або в договорі з аудиторською фірмою (аудитором чи ФОП, що надає бухгалтерські послуги) не передбачено право підпису на звітності, то цілком достатньо лише підпису керівника. Тобто з 1 липня керівнику на податковій звітності двічі підписуватися не потрібно;

  • узагальнюючі податкові консультації можуть оприлюднюватися в тому числі через Інтернет;

  • право податкової застави не застосовується і податкова вимога не надсилається (не вручається) платнику податків, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 20 н.м.д.г., що на сьогодні складає 340грн.(був 1 н.м.д.г.) ;

  • зміни щодо порядку взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб органами ДПС – поки податкові органи не повідомлять державного реєстратора про взяття на облік такого суб’єкта господарювання як платника податків — виписку з ЄДР не отримаєте;

  • банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків за наявності документів, виданих органами ДПС, що підтверджують взяття їх на облік у цих органах, або виписки з ЄДР.

Виконання умов ст. 79 ПКУ, якою встановлюються особливості проведення документальної невиїзної перевірки, надає посадовим особам податкового органу право розпочинати проведення документальної невиїзної перевірки.

________________

Умови щодо проведення документальної невиїзної перевірки

  1. Наявність підстав для проведення перевірки, визначених ст. 77 та 78 ПКУ;

  2. Надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку:

  • копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;

  • письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Причому, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації не лише вручається особисто платнику податків чи його законним представникам, а може і надсилатися рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У випадку проведення фактичних перевірок, копію наказу про проведення такої перевірки,можна вручати не лише платнику податків чи його представнику, але й особам, які фактично проводять розрахункові операції. А якщо результатом фактичної перевірки буде прийняття податкового повідомлення-рішення, то таке ППР приймається керівником (його заступником) ДПС протягом десяти робочих днів з дня реєстрації (надходження) акта такої фактичної перевірки до органу ДПС за основним місцем обліку платника податків (зміни внесені до п. 86.8ПКУ).

Змінами передбачено нові штрафні санкції у випадку несплати авансових внесків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які накладаються в розмірі 50 % суми податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених за податковий (звітний) період, у якому такі аванси були не сплачені (ст. 126 ПКУ доповнене новим п.126.2).

Більш детально про ці зміни можна прочитати в наступних номерах ДК.

Зміни по прибутку

Змін у розділі ІІІ ПКУ зазнали як статті, які відповідають за перелік доходів так і витрат. Найцікавіші зміни, що стосуються податкових доходів такі:

  • до інших доходів буде включатися і отримана оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування платника на спрощеній системі оподаткування (новий пп. 135.5.14 ПКУ);

  • уточнено, що не відносяться до доходу кошти або майно, попередньо внесені до статутного капіталу і неповернуті засновнику/учаснику по причині того, що просто нема що (чим) повертати при припиненні діяльності такого платника шляхом ліквідації ЮО (пп. 136.1.13 ПКУ доповнено новим абзацом).

Зміни, що стосуються витрат наступні:

  • нерозподільні постійні загальновиробничі витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції визнаються витратами в період їх виникнення — уточнення зроблено в п. 138.4 ПКУ. Цю зміну певно можна вважати формально-нейтральною, бо і раніше загальновиробничі витрати відносилися до собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до ПСБО 16, а там і так зазначено, що нерозподільні постійні загальновиробничі витрат визнаються витратами в період їх виникнення;

  • гарантовані постачальники (ліцензіати з постачання природного газу за регульованим тарифом) не повністю визнають доходи за новим п.137.20 ПКУ, а отже за касовим методом будуть визнаватися і деякі витрати таких платників;

  • до витрат на охорону праці можна відносити не тільки а переліком, що встановлюється Кабміном, але й за галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу,спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Решта змін по прибутку такі: уточнено, що амортизації підлягають в тому числі і виготовлення нематеріальних активів; витрати пов’язані з 10% “ремонтним” лімітом визнаються просто витратами і не прив’язуються до витрат того періоду, в якому такий ремонт та поліпшення були здійснені; зміни торкнулись платників податку на прибуток, які мають відокремлені підрозділи та сплачують податок консолідовано; уточнено визначення “балансової вартості валюти” для операцій продажу-придбання іноземної валюти; на страховиків (платників, діяльність яких оподатковується за ст. 156 ПКУ) розповсюджується обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів; при будь якій оплаті реклами від нерезидента (не важливо чи за себе, чи за посередницьким договором) треба нараховувати зверху додаткових 20% податку відповідно до п. 160.7 ПКУ.

Цікава зміна, яка стосується порядку відображення збитків, а точніше старих, а якщо ще точніше, то тих, що є відображені в платника у податковій звітності станом на 01.01.2012 р. – такі збитки ті платники в яких дохід за 2011 рік менше одного мільйона гривень будуть включати у повній сумі до витрат звітного (податкового) періоду І півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від’ємного значення. Платники податку, в яких дохід за 2011 рік один мільйон гривень та більше відображають від’ємне значення станом на 01.01.2012 р. (з урахуванням від’ємного значення об’єкту оподаткування за 2010 податковий рік) не зразу і не повністю. Їм для відстрочення дається період з першого півріччя 2012 року і до закінчення 2015 року з розбивкою на чотири рівних частини (визначити 25%). Саме такими частинами платники податку мають відображати щороку старі збитки до закінчення 2015 року. На таких “збиткових” платників покладається обов’язок вести окремий облік старих збитків та новоутворених (якщо такі будуть мати місце). В якій це має бути формі — на разі невідомо, швидше за все довільній. Більш детально про відображення старих збитків в наступних номерах ДК.

Зміни по ПДВ

Як ми вже писали, що внесено зміни до визначення особи, яка може бути платником ПДВ. Тим самим змін зазнали і вимоги щодо добровільної реєстрації платником — фактично тепер для добровільної реєстрації платником ПДВ достатньо просто провадити оподатковувані операції і все — ні обсягів, ні хто твій покупець немає значення. Тобто, добровільній реєстрації платником ПДВ — зелене світло. Відповідно до п. 183.9 ПКУ, завдяки внесеним змінам скорочено терміни реєстрації платником ПДВ в органах ДПС з 10 робочих днів до 5. До негативних змін можна віднести зміни до п. 184.7 ПКУ щодо умовного постачання при анулюванні реєстрації платником ПДВ. Згаданий підпункт викладено в новій редакції, за якою на платника податку покладається обов’язок нарахувати собі ПЗ (такого терміну, як умовне постачання вже не буде) в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації щодо товарів/послуг, необоротних активів, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності на кінець періоду реєстрації і за якими попередньо платник відобразив собі ПК з ПДВ. Таке ПЗ треба нарахувати, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

___________________

Вимога визнати ПЗ в останньому звітному (податковому) періоді за невикористаними товарами/послугами, НА

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Підпункт 184.7 ПКУ

Основні зміни, що стосуються ПДВ такі:

  • уточнено базу оподаткування ПДВ для нарахування ПЗ за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу ПК у випадку, якщо такі товари/послуги, НА почали використовуватися для здійснення операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що не є господарською діяльністю тощо. Причому якщо в подальшому такі такі товари/послуги, НА починають знову використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то платник ПДВ може собі включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми, розраховані, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до оновленого п. 189.1 ПКУ;

  • позитивна зміна у випадку постачання квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу — чітко визначена база оподаткування, якою є винагорода, що включає автостанційний збір і не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії (новий п. 189.13 ПКУ);

  • уточнено, що при імпорті товарів база оподаткування не нижче митної вартості при подальшій реалізації стосується безпосереднього імпортера. Датою ж ПК у випадку імпорту товарів (тільки товарів) буде “…дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу”. Втім тут нічого страшного немає, адже і так при розмитненні товарів первинно треба сплатити суми ПДВ на митницю, а тільки після того на підставі МД у платника буде право на ПК з ПДВ;

  • підправлено порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до ПК у випадку проведення розподілу за ст. 199 ПКУ. Причому, при здійсненні операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ розподіл податкового кредиту вхідного ПДВ проводити не потрібно. Таке уточнення — великий плюс;

  • до бюджетного відшкодування можна подавати суми ПДВ, оплачені не тільки в попередніх, але і звітному періоді, що є також дуже позитивно;

  • податкову накладну можна складати як в паперовому вигляді так і в електронній формі, звичайно при дотриманні певних умов;

  • період реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі ПН зменшено з двадцяти до п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складання. Для перехідних податкових, тобто з датою виписки до 1 липня, але на цю дату ще не зареєстрованими треба буде вже застосовувати новий термін реєстрації;

  • чергових змін зазнав порядок оподаткування турагентської діяльності, а саме п. 207.6 ПКУ викладено в новій редакції.

___________________

Звільнення від оподаткування

Звільняються від оподаткування операції з:

….

постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.

Підпункт 197.1.28 ПКУ

Зміни по спрощенцях

Так як глава 1 розділ XIV ПКУ набрала чинності тільки з початку поточного року, але і вона зазнала змін, причому досить суттєвих. Оглядово:

  1. остаточно вирішене питання з так званими ювелірами, а точніше тими суб’єктами, які “…здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння” – їм заборонено бути в другій групі платників ЄП. Вони можуть реєструватися тільки у третій групі за ставкою 5%. Але швидше за все, що скористатися новими нормами і зареєструватися платником ПДВ вже можна буде тільки з четвертого кварталу цього року. Як і всім платникам ЄП фізособам-підприємцям їм дозволено торгувати без РРО. Уточнення, а точніше виключення, щодо такої “ювелірної” діяльності зроблено і в переліку заборонених для ЄП видів діяльності, перелічених в пп. 291.5.1 ПКУ. Втім змін зазнали і ще деякі види діяльності, а саме уточнено, що платникам ЄП можна здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення, кур’єрську діяльність та діяльність з надання послуг зв’язку, що не підлягає ліцензуванню;

  2. списана кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності датою списання, визнається доходом тільки у платника ЄП третьої групи, який є платником ПДВ, та платника ЄП четвертої групи;

  3. приведене визначення безоплатно отриманих товарів для платника ЄП;

  4. узгоджено дати реєстрації платником ПДВ і платником ЄП за ставкою 3%;

  5. уточнено, що види діяльності за КВЕД 009:2010 в заяві щодо сплати ЄП мають вказувати тільки ФОП першої та другої групи, причому немає вимоги зазначати у разі здійснення виробництва – також види товару (продукції), що виробляються таким ФОП;

  6. дозволено при умові дотримання вимог, встановлених ПКУ для попередньо обраної групи платником ЄП, самостійно перейти на іншу групу, шляхом подання заяви до органу ДПС не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;

  7. у 2012 році не застосовуються ставка ЄП у розмірі 15% доходу і вимога щодо зміни системи оподаткування зі спрощеної на сплату всіх податків у випадку здійснення діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника ЄП, віднесеного до першої або другої групи. Також у 2012 році до платників ЄП за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум ЄП не застосовуються штрафні санкції (доповнено п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Як і не застосовуються адміністративні стягнення (штрафи), передбачені ст. 164-1 КпАП за неправильність заповнення у 2012 році платниками ЄП книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат (п. 4 розділу ІІ Закону № 4834).

Зміни в оподаткуванні ПДФО

З 1 липня 2012 р. до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються і “виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України” – пп. 164.2.14 доповнено новим підпунктом “ґ”. Оновлений пп. “а” пп. 164.2.17 ПКУ змінив умови визначення доходу, отриманий платником податку як додаткове благо. Не включається до доходу платника не тільки сума пенсії, а сума індексації такої пенсії, яку провели відповідно до закону. Спрощено порядок прийняття рішень профспілками про надання своїм членам виплат чи відшкодувань у встановленому пп.169.4.1 ПКУ неоподатковуваному розмірі (на цей рік – 1500 грн.). Відтепер такі виплати здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, а не у розмірах та на цілі, установлені загальними зборами членів профспілки, як це передбачалося пп.165.1.47 ПКУ раніше.

Дуже позитивна зміна в оподаткуванні доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і полягає вона в наступному. На суб’єкта господарювання, який здійснює виплати такому ФОП-загальнику не покладається обов’язок утримувати ПДФО навіть у випадку, якщо ФОП здійснює діяльність не у межах обраних ним видів діяльності. Тобто відслідковувати, які види діяльності здійснює ФОП на загальній системі оподаткування для оподаткування ПДФО не потрібно. Чого не скажеш у випадку нарахування ЄСВ за цивільно-правовим договором, укладеного з ФОП, адже виконувані роботи (надавані послуги) мають відповідати видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Так, що хоч не хоч, а відслідковувати види діяльності, здійснювані ФОП треба, якщо не для ПДФО так для ЄСВ.

Інші зміни

Зміни до інших розділів ПКУ оглядово:

  • збір за першу реєстрацію ТЗ для вантажопасажирських автомобілів сплачується за ставками, установленими для вантажних автомобілів;

  • затверджувати форму та порядок подання інформації щодо здійснення обліку та реєстрації ТЗ покладено на Мінфін;

  • екоподаток за розміщення відходів будуть сплачувати лише ті, хто займається їх постійним розміщенням та/або захороненням на професійній основі, на підставі отриманого чинного дозволу;

  • змін зазнали деякі норми розділу Х ПКУ, який відповідає за порядок та сплату рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Зокрема, уточнено, що платником рентної плати під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення ЮО є уповноважена особа – один із учасників такого договору про спільну діяльність. А податковий розрахунок з рентної плати в такому випадку треба подавати вже починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий договір про спільну діяльність зареєстровано в органах ДПС. З 01.01.2013 р., відповідно до п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 4834 згаданий розділ Х ПКУ зі всіма внесеними до нього змінами втратить чинність, а сам податок буде виключено з переліку загальнодержавних податків та зборів, передбачених ст. 9 ПКУ;

  • розділ ХІ ПКУ, який відповідає за порядок та сплату за користування надрами також не залишився коментованим законом без уваги. Зокрема на платників плати за надра та уповноваженої особа у випадку здійснення спільної діяльності без створення ЮО, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, покладено обов’язок сплачувати авансові внески з плати за користування надрами у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому – до 28 або 29 числа) поточного кварталу. Розмір таких авансових внесків дорівнює одній третій суми ПЗ з плати за користування надрами, визначеній у податковому розрахунку за попередній податковий (звітний) період;

  • податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки переноситься на 2013 рік;

  • уточнено, що у випадку сплати збору за місця для паркування транспортних засобів його треба сплачувати за місцезнаходженням об’єкта оподаткування;

  • щодо суми туристичного збору, то уточнено, що його треба сплачувати за місцезнаходженням податкових агентів;

  • при визначенні бази оподаткування у випадку плати за землю уточнено, що “рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом”;

  • сільськогосподарські товаровиробники, які обрали сплату фіксованого сільськогосподарського податку, для набуття і підтвердження статусу платника податку мають щороку до 20 лютого, станом на 1 січня поточного року подавати відповідні документи перелічені в п. 308.1 ПКУ. Раніше термін подачі був до 1 лютого;

  • внесено ясність у питання щодо сплати за спеціальне використання води у випадку, коли водокористувачі, зокрема юридичні особи (мається на увазі працівники таких ЮО), фізичні особи – підприємці та платники єдиного податку використовують воду для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб. У цьому випадку плата за воду не сплачується.

1 Закон України від 07.07.2011 р. № 3609-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України”

Галина БЕДНАРЧУК,

Дебет-Кредит”

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у середа, 04.07.2012, у категорії Податки. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


три − = 0