Договір доручення: поняття, сторони, істотні умови

Відносини доручення часто виникають як у підприємницькій практиці, так і в повсякденному житті. Будь-то доручення сусідові забирати кореспонденцію на пошті або комерційному представнику укласти угоду. Що являє собою договір доручення і які умови в ньому слід передбачити?

Предмет і сторони договору

За договором доручення одна сторона зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони певні юридичні дії. Сторони у договорі доручення іменуються: Довіритель і Повірений. При цьому, сторонами в договорі доручення можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, які звісно володіють повною цивільною дієздатністю.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі також можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, в рамках якої діє виключне право повіреного.

Договір доручення слід відрізняти від комісійного договору. І в тому, і в іншому випадку одна особа бере на себе зобов’язання вчинити певні дії в інтересах іншої особи. Однак комісіонер хоч і діє за дорученням комітента, але від свого імені і за свій рахунок. Повірений же діє від імені довірителя. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя. На відміну від договору комісії, в якому за угодою, укладеною з третьою особою, носієм прав та обов’язків є комісіонер.

Договір доручення часто плутають з таким документом, як доручення. У той час як договір доручення регулює відносини між повіреним і довірителем, довіреність видається на підставі договору доручення для підтвердження повноважень повіреного перед третіми особами. Довіреність не замінює собою договір доручення, а є підтвердженням того, що він був укладений.

Істотні умови

До істотних умов договору доручення слід віднести, перш за все, зміст самого доручення. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які необхідно вчинити повіреному. Дії, які необхідно вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Термін дії договору законодавець не відносить до істотних умов договору доручення. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя. Якщо ж термін у договорі доручення не зазначений, він діє до його припинення з інших підстав.

Винагорода повіреного може бути передбачена, а може не бути передбачена договором доручення. Причому про те, що договір доручення є безоплатним має бути прямо вказано в такому договорі. В іншому випадку сума винагороди повіреного визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги. Крім того, в договорі доручення, який носить відплатний характер, повинен бути визначений порядок виплати винагороди повіреному. Якщо порядок виплат не визначений, то винагорода повіреному має бути виплачено після виконання доручення.

У розділі «права та обов’язки сторін» слід звернути увагу на такі моменти:

  • право повіреного відступати від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і термін, протягом якого він повинен повідомити довірителя про допущені відступи (така можливість може бути надана комерційному представнику, в інших випадках повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і він не міг запитати його згоди, або в розумний строк не отримав відповіді на свій запит);
  • право повіреного передати виконання доручення іншій особі, заступнику, який також може бути вказаний у договорі доручення (якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії, якщо заступник не вказаний в договорі, повірений відповідає перед довірителем за його вибір, а довіритель в свою чергу має право відхилити заступника);
  • обов’язок повіреного звітувати про хід виконання доручення перед довірителем та порядок надання таких відомостей (якщо в договорі не передбачено – повірений зобов’язаний повідомляти ці відомості довірителю на його вимогу);
  • обов’язок повіреного після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і представити звіт про виконання доручення, а також підтверджувальні документи, якщо це потрібно за умовами договору та характером доручення;
  • обов’язок повіреного негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення;
  • обов’язок довірителя видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення;
  • обов’язок довірителя виплатити винагороду (якщо договір відплатний);
  • обов’язок довірителя забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
  • обов’язок довірителя відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення;
  • обов’язок довірителя негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв’язку з виконанням доручення.

Договором також настійно рекомендується передбачити відповідальність сторін у разі невиконання або неналежного виконання договору. Наприклад, доцільно передбачити виплату повіреному неустойки в разі прострочення з виплатою винагороди, або відповідно зменшення плати повіреному в разі виконання доручення не в повному обсязі.

Припинення договору доручення

Договір доручення може бути припинений на таких підставах:

1. Відмова довірителя або повіреного від договору.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Договором може бути передбачений строк, протягом якого сторона, яка відмовляється від договору, повинна повідомити іншу про свій намір. Якщо повірений діє як підприємець, цей термін не може бути менше одного місяця. У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.

2. Визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження її цивільної дієздатності або визнання безвісно зниклим.

3. Смерть довірителя або повіреного – фізичної особи або ліквідація юридичної особи.

У цьому випадку спадкоємці повіреного або ліквідатор юридичної особи – повіреного повинні повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві.

4. Закінчення строку дії договору.

Наслідки припинення договору доручення

Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата – також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Винятком є ​​випадок, коли доручення було виконано після того, як повірений дізнався або міг дізнатися про припинення договору доручення.

Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у середа, 11.07.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


дев'ять × 7 =