Уступка права вимоги і переведення боргу на стадії виконання судового рішення

Виконавче виробництво є завершальною стадією судового процесу. Результативність виконання рішення суду залежить від багатьох факторів, у тому числі від наявності активів у боржника, наполегливості стягувача, бажання боржника погасити заборгованість. Часто на стадії виконавчого провадження у сторін виникає необхідність змінити стягувача або боржника.

Причини, які спонукають сторони виконавчого провадження здійснити зазначені дії, носять різноманітний характер, але на їх розгляді ми зупинятися не будемо.

Отже, заміна сторони у виконавчому провадженні являє собою заміну сторони в судовій справі, оскільки згідно з ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. А згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

На сьогоднішній день ГПК не містить вичерпного переліку підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні. Так, згідно з ч. 1 ст. 25 ГПК сторона в судовій справі, в тому числі і у виконавчому провадженні, може бути замінена правонаступником внаслідок припинення юридичної особи (сторони у справі) шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), зміни кредитора чи боржника в зобов’язанні, а також в інших випадках зміни особи у відносинах, на підставі яких виник спір.

Слід зазначити, що до вступу в силу Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо процесуального правонаступництва» від 12 травня 2011 року (Закон почав діяти 12 червня 2011 року) господарські суди відмовляли в задоволенні заяв про заміну сторони виконавчого провадження, які грунтувалися на договорах поступки права вимоги або переведення боргу.

Зазначене було пов’язано з пропуском, який містився у статті 25 ГПК.

Так, стаття 25 ГПК в редакції, що діяла до 12 червня 2011 року, передбачала, що процесуальне правонаступництво в спірних або встановлених рішенням господарського суду правовідносинах може виникати тільки в разі реорганізації підприємства чи організації. Виходячи з тексту зазначеної норми, господарські суди задовольняли тільки ті заяви про заміну сторони виконавчого провадження, підставою яких була реорганізація сторони у справі. У задоволенні заяв про заміну сторони виконавчого провадження з інших підстав, в тому числі на підставі договору поступки права вимоги або договору про переведення боргу, господарські суди відмовляли. Зазначена позиція господарських судів була відображена, наприклад, у пункті 8 листів Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушених у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році і в I півріччі 2006 року» №01 – 8/2351 від 20.10.2006.200601-8/2351 від 20.10.2006.

На сьогоднішній день зазначений пробіл законодавцем був усунутий. Для заміни сторони виконавчого провадження на підставі поступки права вимоги або переведення боргу сторонам необхідно укласти відповідний договір, яким передбачається така поступка права вимоги або переведення боргу.

Такий договір повинен відповідати вимогам чинного законодавства. Так, згідно ст.ст. 513, 520 Цивільного кодексу договір про заміну сторони в зобов’язанні повинен бути укладений у тій же формі, в якій був укладений договір, на підставі якого виникло зобов’язання. Крім цього, в такому договорі необхідно вказати номер судової справи і дату винесення рішення суду, номер і дату видачі наказу господарського суду. Крім цього, якщо законом, наприклад ст. 520 ГК, або договором, на підставі якого виникло основне зобов’язання, заборонено здійснювати заміну кредитора чи боржника без згоди другої сторони, то необхідно отримати таку згоду в письмовій формі.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження на підставі відповідної заяви. Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», таку заяву на стадії виконавчого провадження може бути подано як державним виконавцем, так і зацікавленою особою. До зацікавлених осіб можна віднести боржника, стягувача, нового боржника, нового кредитора. Господарський суд за результатами розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження виносить ухвалу, якою задовольняє заяву чи відмовляє в його задоволенні. Слід зазначити, що після винесення ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження та вступу такого визначення в законну силу, сторона вважається заміненою і стає учасником виконавчого провадження. При цьому законодавство не передбачає необхідності внесення будь-яких змін до наказу господарського суду у зв’язку із заміною сторони виконавчого провадження або ж видачу нового наказу. Про це, зокрема, зазначено в п. 47 листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання, зазначених у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року про застосування норм господарського процесуального кодексу України» №01-08/530 від 29.09. 2009.

Таким чином, як показує практика, на стадії виконавчого провадження у сторін часто виникає необхідність змінити стягувача або боржника з причин різноманітного характеру. Зазначимо, що до внесення змін до статті 25 ГПК господарські суди відмовляли в задоволенні заяв про заміну сторони виконавчого провадження, які грунтувалися на договорах поступки права вимоги або переведення боргу. Однак на сьогоднішній день ГПК не містить вичерпного переліку підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні, а відповідно, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження на підставі відповідної заяви без труднощів для заявника.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у середа, 18.07.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


три + = 11