Процедура банкрутства: немає межі вдосконаленню?

Кабінет міністрів України пропонує внести зміни до Закону України “Про внесення змін до Закону” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “№4212-VI від 22.12.2011 (далі – Закон №4212-VI) для вдосконалення законодавства в сфері банкрутства. Сам проект закону про внесення чергових змін до нормативно-правових актів з питань банкрутства (№10707 від 05.07.2012) розроблявся Міністерством юстиції як державним органом з питань банкрутства.

На думку чиновників, прийнятий Закон №4212-VI, який вступить в силу 19 січня 2013 р., призведе правове регулювання суспільних відносин в сфері банкрутства у відповідність із сучасними умовами. Але окремі положення цього закону вимагають удосконалення, оскільки деякі новели містять недоліки, які можуть призвести до істотного погіршення державного регулювання сфери відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Причому тут суд?

Ч. 10 ст. 6 Закону №4212-VI передбачає, що положення про порядок проведення санації до початку провадження у справі про банкрутство затверджується ВГСУ. Однак, на думку законодавців, це положення не враховує, що головне завдання суду – здійснення правосуддя. Відповідно до ст. 32 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, до повноважень вищого спеціалізованого суду віднесено, в першу чергу, розгляд справ відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно процесуальним законам. Покладання на ВГСУ повноважень із затвердження нормативно-правового акта не відповідає правовій природі правосуддя, оскільки жодним чином не пов’язано з його здійсненням. Враховуючи викладене, пропонується ч. 10 ст. 6 після слова “затверджується” доповнити словами “державним органом з питань банкрутства за погодженням з …”.

Всім висилати постанови!

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №4212-VI, перевірка обгрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється господарським судом на підготовчому засіданні. Неявка на підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. Однак, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону №4212-VI, постанову про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, в якому зазначається дата підготовчого засідання, державному органу з питань банкрутства не надсилається. Але суд виносить і надсилає сторонам і державному органу з питань банкрутства ухвалу про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску арбітражному керуючому до державної таємниці, якщо в заяві боржника про порушення справи про банкрутство або в відкликанні боржника міститься інформація про здійснення ним діяльності, пов’язаної з державною таємницею. Автори законопроекту №10707 ініціюють зміну цієї норми: постанова про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство повинна надсилатися судом і державному органу з питань банкрутства.

Серед іншого, норми документа, які регламентують повноваження зборів та комітету кредиторів у справі про банкрутство, потребують чіткого розмежування. З урахуванням міжнародного досвіду країн, які мають досвід у сфері відновлення платоспроможності боржника, повноваження щодо прийняття рішення про схвалення плану санації в процедурах розпорядження майном боржника та санації пропонується віднести до виключної компетенції зборів кредиторів.

Продаж майна тільки через аукціон

При продажу майна боржника в процедурах банкрутства пропонується передбачити її виключно через аукціон і викласти відповідну норму в такій редакції: “Після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює на аукціоні продаж майна банкрута. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні або залучити на підставі договору організатора аукціону. Організатор аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи боржника”.

Враховуючи особливості обігу акцій приватного акціонерного товариства або частин товариства з обмеженою відповідальністю, а також особливості продажу товарів, які швидко псуються, передбачається ч. 4 ст. 44 Закону №4212-VI доповнити абзацом такого змісту: “Ліквідатор може здійснити безпосередній продаж акцій приватного акціонерного товариства або частин товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику, якщо вони викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства”, а ч. 6 цієї ж статті викласти в новій редакції: “Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі товарів, які швидко псуються”.

Публікація не обов’язкова

П. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 4212-VI передбачається, що в першу чергу задовольняються витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, на введення процедури санації і визнання боржника банкрутом; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в ЗМІ про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з визнанням мирової угоди недійсною. Однак передбачена законодавством процедура офіційного розповсюдження відомостей про справу про банкрутство не передбачає обов’язкової публікації таких відомостей у друкованих ЗМІ, тому вищенаведені положення слід виключити із Закону №4212-VI.

З підприємцями заплуталися

Документом також передбачено, що з моменту прийняття господарським судом рішення про визнання фізособи-підприємця банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури державна реєстрація фізособи як приватного підприємця втрачає силу, а видані йому ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності анулюються. Але це не узгоджується з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Відповідно до цієї норми, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, факту придбання або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Норма про анулювання виданих ліцензій не узгоджується і з ч. 1 ст. 21 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, відповідно до якої підставою для анулювання ліцензії є рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарської діяльності.

Судовий збір зайвий

Положення про офіційне розголошенні відомостей про банкрутство на офіційному сайті ВГСУ вступають в силу через два роки з дня опублікування цього Закону. До вступу цих положень в силу відомості про справу про банкрутство розміщуються в газетах “Голос України” або “Урядовий кур’єр”. Ініціатори змін підкреслюють, що продовження ще на рік офіційного розголосу відомостей про справу про банкрутство в офіційних ЗМІ призведе до затягування провадження у справі про банкрутство і до перешкод у виявленні кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника. Одне із завдань удосконалення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом – скорочення строків цих процедур.

Крім того, ст. 5 Закону України “Про судовий збір” встановлено пільги зі сплати судового збору. Державний орган з питань банкрутства, який, відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, визначається як самостійний учасник у справі про банкрутство, від сплати судового збору не звільняється. Оскільки державний орган з питань банкрутства виконує повноваження, покладені на нього Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, пропонується від сплати судового збору його звільнити.

Планується, що процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в результаті прийняття урядового законопроекту будуть вдосконалені ще до вступу в силу Закону №4212-VI. Крім того, Закон буде приведений у відповідність з вимогами інших чинних законодавчих актів.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у четвер, 19.07.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


× сім = 42