Відстрочка платежу: поняття, ризики, способи захисту

Правило “вранці гроші – увечері стільці” щільно увійшло в побут наших підприємців ще на самому початку розвитку нашої економіки. Однак еволюційні перетворення як в економіці в цілому, так і в окремих галузях дещо змінили правила роботи окремих постачальників товарів. Все більше і більше покупців вимагають отримання товару з розстроченням або відстроченням платежу. Контрагентів, які цю відстрочку просять, зрозуміти можна: всі гроші знаходяться в обороті і потрібну суму легше зібрати, коли товар вже реалізований. Звичайно ж, постачальники не в захваті від таких схем роботи, однак вони розуміють, що для розвитку бізнесу відстрочка платежу – потужний інструмент, який дозволяє збувати більше продукції і збільшувати обороти. Отже, спробуємо розібратися із цим інструментом, визначимо його основні особливості, відмінності, ризики для сторін і перспективи захисту від недобросовісних конкурентів.

Комерційний кредит

Багато чули про таке поняття, як комерційний кредит. Саме цим терміном в цивільному праві позначають умови договору, при яких відвантаження товарів (робіт, послуг) та оплата, не збігаються в часі. Сюди потрапляють аванс, передоплата, а також відстрочення та розстрочення платежів. Тобто, якщо товар надійшов сьогодні, а оплата за нього буде умовно завтра, знайте – це комерційний кредит.

Хочеться відразу сказати, що комерційний кредит не варто ототожнювати з фінансовим кредитом, так як це зовсім різні інститути. Фінансовий кредит вправі надавати тільки кредитні установи (на підставі ліцензії НБУ).

Комерційний ж кредит не вимагає від сторін окремого юридичного оформлення, його умови включають в рамки цивільно-правових договорів на виконання робіт, надання послуг або продаж товарів. Відсотки за користування кредитом виступають суттєвою умовою договору фінансового кредиту, а от для комерційного кредиту вони є добровільними.

Основні положення про комерційний кредит містяться в статті 1057 Цивільного кодексу України   (Далі – ЦКУ). Ознайомившись з даною статей, ви напевно зверніть увагу на те, що в ній говориться про передачу товарів (речей), визначених родовими ознаками. Однак буде помилкою вважати, що ст. 1057 ЦКУ забороняє надання кредиту за договорами, які передбачають передачу іншої групи товарів (речей) з індивідуальними ознаками, оскільки комерційний кредит стосується абсолютно усіх товарів, не заборонених в обігу.

Продаж товарів у кредит з відстроченням або розстроченням платежу, як різновид комерційного кредиту, регламентований статтею 694 ЦКУ про особливості якого піде мова нижче.

Розстрочення та відстрочення – у чому різниця?

Важливо розуміти, що розстрочка та відстрочка хоча, по суті, і є комерційним кредитом, але, за своєю природою, різні. При розстрочці вам надають можливість оплати якого-небудь обраного вами і придбаного в кредит товару дрібними сумами грошей. У цьому випадку передбачається розтягування виплати, тобто часткові виплати за встановленим графіком протягом певного періоду часу. Ці форми розрахунку користуються особливою популярністю в дрібнооптовій та роздрібній торгівлі, так як це дуже зручно і доступно величезній кількості пересічних покупців.

Відстрочка ж передбачає одноразову оплату переданих покупцю товарів у повному обсязі та у визначений договором строк.

Серед правових особливостей відстрочки і розстрочки я б виділив наступне.

По-перше, ціна на продаваний в кредит товар фіксується на дату продажу відповідно до ч. 2 ст. 694 ЦКУ. Таким чином, якщо ціна збільшиться до того, як відбудеться остаточний розрахунок, продавець не має права вимагати від покупця доплати. Винятком може бути випадок, коли таке право прямо передбачено договором.

По-друге, з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар згідно з ч. 6 ст. 694 ЦКУ. Це означає, що покупець має право продавати або іншим способом розпоряджатися товаром тільки за згодою продавця. Однак, це обмеження може бути скасоване, якщо про це зазначено в договорі.

По-третє, у разі прострочення оплати, продавець:

  • має право відмовитися від договору і вимагати повернення неоплаченого товару, причому незалежно від терміну прострочення, що відповідає положенням ч. 4 ст. 694 ЦКУ. Однак зауважте, дана норма стосується тільки відстрочки, так як на розстрочку вона не поширюється (ч. 3 ст. 695 ЦКУ);
  • нараховує відсотки в розмірі 3% річних від простроченої суми + індекс інфляції за весь період прострочення, тобто з дня, коли товар мав бути оплачений, і до дня його фактичної оплати (збз. 1 ч. 5 ст. 694. ч . 2 ст. 625, ст. 536 ЦКУ).

Важливо відзначити, що згадані відсотки – це свого роду санкція для боржника, тому не варто їх плутати з нарахуваннями загальноприйнятих відсотків за користування кредитом.

По-четверте, у договорі може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на вартість, яка відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передачі товару, що прямо передбачено абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦКУ.

Що робити при затримці?

Іноді продавець затримує передачу товару, наприклад, через те, що його підвів постачальник. Чи справедливо тут вимагати сплати відсотків і санкцій за прострочення платежу? Як видно з вищезгаданої норми, відсотки по кредиту до моменту передачі товару покупцеві не нараховують, чого не можна сказати про санкції.

Виходячи з цього, щоб уникнути непорозумінь між сторонами, в договір варто внести зміни і перенести термін платежу у зв’язку з недопостачанням товарів. Інакше, якщо продавець затягує відвантаження на непристойно довгий термін, покупець може, використовуючи норми ст. 665 ЦКУ, відмовитися від договору в односторонньому порядку.

При цьому таке ж право він має і в тому випадку, коли затримується поставка не всього товару, а тільки його частини. Але тоді, як правило, підставою є вже норми ст. 670 ЦКУ.

Підводячи підсумок, можна сказати, що для запобігання негативних наслідків при наданні облямівки (розстрочки), необхідно дуже ретельно (якісно) формувати умови договору, вказуючи при цьому: строк, на який відкладається платіж; визначення моменту передачі товару у власність (дата фактичної передачі товару/підписання документів і т.п.); розмір платежів за користування товарним кредитом – відсотків (у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованої суми) і визначення порядку їх виплати.

Однак не залежно від якісної підготовки договору, продавець, реалізуючи товари в кредит, в будь-якому випадку несе певні ризики по неотриманню або неповному отриманні оплати за товар, право власності на який переходить до покупця вже в момент відвантаження.

В якості отримання додаткових гарантій оплати товару ми б рекомендували:

  • оформити з покупцем окремий договір застави, в якому предметом застави може виступати реалізоване майно;
  • оформити з третьою особою договір поруки;
  • отримати від покупця вексель.

Крім цих гарантій в обов’язковому порядку необхідно перед укладанням договору перевірити свого “майбутнього” контрагента на предмет знаходження за місцезнаходженням, кількісного персоналу, наявності свідоцтва ПДВ, заборгованості за іншими платежами, відсутність процедури банкрутства, відповідність КВЕД його реальної діяльності і т.п.

На закінчення

Одним із дієвих способів забезпечення виконання зобов’язань під час відстрочки або розстрочки міг би стати поліс страхування заборгованості. Такий спосіб управління ризиками дуже розвинений в країнах Європи. На Україні ж такий спосіб забезпечення виконання зобов’язань є скоріше винятком, ніж правилом, оскільки такі договори страхування поодинокі, що пов’язано з особливостями ведення страхового бізнесу.

З іншого боку для постачальника, який дійсно зацікавлений у хороших покупцях, порада досвідченого страховика стала би дуже до речі, оскільки страховик перевіряв би всіх дебіторів постачальника і встановив, по кому які ліміти встановлювати. Зрозуміло, що для неблагонадійних партнерів ліміт буде нульовано, це змусить постачальника задуматися, чи варто співпрацювати з таким покупцем.

Зрозуміло, що після оцінки, проведеної страховою компанією, яка виявить неблагонадійних партнерів, є спокуса відмовитися від покупки поліса, тим більше, що тарифи в цьому виді страхування досить великі – до 3% від кожної поставки, однак за оцінку фінансового стану дебітора та встановлення ліміту доведеться заплатити окремо.

На закінчення хочеться сказати, що продаж товарів у кредит – це завжди ризик, особливо в період нестабільної економічної ситуації. Тому в кожному окремому випадку будьте пильні, холоднокровні і уважні, дотримуючись вищевикладених рекомендацій.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Джерело: UBR

Стаття опублікована у п`ятниця, 05.10.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


1 + = шість