Підтвердження відправлення повідомлення про підвищення ставки за кредитом не є підтвердженням повідомлення

Якщо у вас опинився лист, доведений до вашого відома неналежним чином, чи можна вважати підтвердженим факт його отримання? Якщо перевести питання в офіційну площину, то він би звучав так: що може бути доказом належного повідомлення особи в суді? У пошуках відповіді на це питання Банк в суперечці з клієнтом дійшов до Верховного Суду України.

У березні 2011 року гр-н А. звернувся в Будьоннівський районний суд м. Донецька з позовом до Банку про визнання кредитного договору частково недійсним, припинення договору поруки, визнання дій Банку щодо збільшення процентної ставки протиправними та розірвання кредитного договору.

Посилаючись на те, що при підписанні кредитного договору йому не були роз’яснені правові наслідки підписання такого договору, а в подальшому Банком протиправно збільшена відсоткова ставка за користування кредитними коштами до 17% річних в односторонньому порядку, гр-н А. просив визнати недійсними підпункти 5.2 і 10.3 кредитного договору, припинити договір поруки, укладений між Банком та гр-ном Б. з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, та визнати дії відповідача щодо підвищення ставки незаконними, на цій підставі розірвати договір.

Рішенням Будьонівського районного суду м. Донецька від 10 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1 грудня 2011 року, позовні вимоги задоволені частково: дії Банку по нарахуванню відсотків за користування кредитними коштами за договором кредиту з 10 вересня 2008 року за ставкою 17% визнані протиправними. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2012 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі, тим самим ВССУ залишив в силі правові позиції судів попередніх інстанцій.

Банк подав заяву про перегляд ухвали ВССУ, стверджуючи про неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, а саме: про право банку змінювати процентну ставку.

Судова палата у цивільних справах ВСУ постановою від 12 вересня 2012 року відмовила в задоволенні заяви, оскільки не угледіла різного застосування норм матеріального права. При цьому ВСУ зазначив наступне.

Згідно з пунктом 5.2 спірного кредитного договору, Банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом в односторонньому порядку в певних випадках. Про таку зміну Банк повинен повідомити за сім днів до моменту їх застосування шляхом направлення рекомендованого листа за адресою позичальника.

На підтвердження виконання цієї вимоги Банк надав список згрупованих рекомендованих відправлень, переданих поштовою установою 4 серпня 2008 року, в якому зазначено і поштове відправлення гр-ну А.

Суд першої інстанції, з чим погодилися і вищі суди, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що факту відправлення повідомлення про підвищення відсоткової ставки недостатньо для того, щоб вважати, що боржник належним чином повідомлений про зміну умов кредитного договору, беручи до уваги, що позивач заперечує факт отримання такого повідомлення.

Тобто боржник належним чином повідомлений про збільшення процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому випадку, якщо банком не тільки надіслано на адресу такого боржника лист про зміну умов договору, але і доведено факт його вручення адресату (особисто) під розписку.

ВСУ зазначив, що в рішенні, на яке посилався Банк як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права, мали місце інші обставини справи: боржник після повідомлення про підвищення ставки почав сплачувати відсотки за новою ставкою, що свідчить про згоду (в силу частин 2, 3 статті 205 і частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України) позичальника з такою зміною.

Хоча ВСУ не вказав на правильну або неправильну позицію, варто взяти до уваги, що суди схильні розцінювати, що виконання тексту повідомлення, навіть спрямованого неналежним чином, є підтвердженням отримання і згоди з ним.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

Стаття опублікована у четвер, 01.11.2012, у категорії Право, суди, Фінанси. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ 7 = шістнадцять