Допомога по безробіттю застрахованим особам: умови виплати, обчислення стажу і розміру

Нікому не хочеться раптово позбутися роботи. Разом з тим, громадяни, які були працевлаштовані офіційно, і чиї роботодавці сумлінно перераховували страхові внески до фонду соціального страхування на випадок безробіття, якийсь час будуть мати істотну допомогу у вигляді матеріального забезпечення від держави. Про те, кому і в якому розмірі виплачується допомога по безробіттю, а також які періоди включаються до страхового стажу для його нарахування.

Умови виплати допомоги

Претендувати на виплату допомоги, перш за все, мають право ті працівники, які відповідають умовам визначеним ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»   і «Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності» (Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 №307). А саме:

  • Є застрахованими особами: найманими працівниками; особами, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби), фізичними особами – підприємцями, особами, які забезпечують себе роботою самостійно, іншими особам (громадянам України, іноземцям , особам без громадянства, які постійно проживають в Україні), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.
  • За останні 12 місяців, що передували зверненню по допомогу пропрацювали на умовах повного або неповного робочого дня не менше 26 календарних тижнів. Тим, хто пропрацював менше, допомога теж виплачується, але без урахування страхового стажу.

Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин (служба в армії, навчання, догляд за інвалідом 1 групи або дитиною-інвалідом і т.д.), якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітний.

  • Були звільнені з поважної причини: відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору), статті 39 , статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців – звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, у зв’язку із закінченням терміну контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов’язок і військову службу). У такому випадку виплата допомоги починається з 8 дня після реєстрації в службі зайнятості, якщо звільнення відбулося за власним бажанням без поважних причин – з 91 дня.
  • Умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для нього є підходящою. У разі відмови від участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах без поважних причин розмір допомоги по безробіттю зменшується на 50 відсотків строком до трьох місяців.

Обчислення страхового стажу

Оскільки розмір допомоги напряму залежить від тривалості страхового стажу (крім деяких категорій безробітних, про що піде мова пізніше), розберемося з цим питанням докладніше.

Страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску.

Виняток становлять: період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності) та виплат за страхуванням на випадок безробіття, які включаються до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Крім того, до страхового стажу прирівнюється:

1) трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах до набрання чинності Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття “(до 01.01. 2001р.);

2) строк проходження військової служби до запровадження страхування на випадок безробіття у разі звільнення зі служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, а осіб, які не підлягають військовому обліку, – протягом місяця з дня зняття з обліку;

3) періоди заняття підприємницькою діяльністю та виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами з оплатою збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття до 1 січня 2001 року, а також після 1 січня 2001 року – зі сплатою єдиного податку, та в разі придбання спеціального торгового патенту до їх скасування або виключення з їх складу збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

4) трудовий стаж до 1 січня 2001 року, набутий в країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання трудового стажу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

5) трудовий стаж після 1 січня 2001 року, набутий в країнах, де відсутнє соціальне страхування на випадок безробіття та з якими укладено після цієї дати міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що передбачають визнання трудового, прирівняного до страхового, стажу.

До страхового стажу не включається:

1) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

2) строкова військова служба;

3) періоди отримання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки і перепідготовки, матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” та матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

Розмір та тривалість виплати допомоги

Розмір допомоги по безробіттю обчислюється у відсотках від середньої заробітної плати працівника залежно від його страхового стажу і становить:

  • при страховому стажі до 2 років – 50%;
  • від 2 до 6 років – 55%
  • від 6 до 10 років – 60%
  • понад 10 років – 70%.

При цьому, перші 90 календарних днів допомога виплачується в повному розмірі, протягом наступних 90 календарних днів – у розмірі 80% його розміру, а в подальшому – у розмірі 70%.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. Особам передпенсійного віку (за 2 роки до отримання права на пенсію) допомогу по безробіттю може виплачуватися до 720 календарних днів.

У випадку, якщо в межах двох років особу знову буде визнано безробітним, тривалість виплати допомоги обчислюється сумарно.

Розрахунок допомоги

Середня заробітна плата для виплати допомоги по безробіттю розраховується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів у Постанові №1266   від 26 вересня 2001 р. розрахунковим періодом є 6 місяців, що передували розірванню трудового договору. Спочатку обчислюється середньоденний заробіток, з урахуванням відпрацьованих днів у розрахунковому періоді, потім він збільшується на відсоток, який і визначає розмір допомоги.

Для наочності наведемо приклад.

Припустимо, жінка пропрацювала на підприємстві п’ять років і була звільнено 16 січня 2012 року в зв’язку зі скороченням штату, а 25 січня звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. До 4 вересня 2011 року вона в перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 24 жовтня по 9 листопада 2011 року включно хворіла.

Виплати, одержані особою у розрахунковому періоді:

  • в серпні 2011 р. – премія разового характеру;
  • у вересні – заробітна плата у розмірі 3300 гривень;
  • в жовтні – заробітна плата у розмірі 4100 гривень, у тому числі 500 – премія разового характеру;
  • в листопаді – заробітна плата у розмірі 3800 гривень;
  • в грудні – заробітна плата у розмірі 4500 гривень.

Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги по безробіттю в такому випадку будуть липень – грудень 2011 року.

Липень і серпень виключаються з розрахункового періоду (перебувала у відпустці по догляду за дитиною)

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді визначається так:

  • вересень – 26 календарних днів (кількість календарних днів у вересні зменшилася на 4 календарних дні у зв’язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);
  • жовтень – 23 календарних дні (кількість календарних днів у жовтні зменшилася на 8 календарних днів унаслідок хвороби);
  • листопад – 21 календарний день (кількість календарних днів у листопаді зменшилася на 9 календарних днів через хворобу);
  • грудень – 31 календарний день.

Загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить 101 (26 + 23 + 21 + 31).

Сума виплат для обчислення середньої заробітної плати визначається так:

  • серпень – премія разового характеру не враховується, оскільки цей місяць виключено з розрахункового періоду;
  • вересень – заробітна плата у розмірі 3300 гривень;
  • жовтень – 3957,14 гривні ((4100 – 500) + (500: 21 робочий день х 15 робочих днів)) – оскільки разова премія враховується пропорційно відпрацьованому часу в жовтні;
  • листопад – заробітна плата у розмірі 3800 гривень;
  • грудень – заробітна плата у розмірі 4500 гривень.

Сума виплат для обчислення середньої заробітної плати становить 15557,14 грн. (3300 + 3957,14 + 3800 + 4500).

Середньоденна заробітна плата для призначення допомоги по безробіттю становить 154, 03 грн. (15557,14 гривні: 101 календарний день).

Страховий стаж робітниці становить 5 років (включаючи відпустку по догляду за дитиною). Отже в перші 90 днів вона буде отримувати допомогу, рівне 154, 03 * 55% / 100 = 84, 72 грн. в день. У наступні 90 днів вона буде отримувати 84, 72 * 80% / 100 = 67, 78 грн. в день, а потім розмір щоденного допомоги становитиме 84,72 * 70% / 100 = 59, 30 грн.

Виплата допомоги в розмірі прожиткового мінімуму

Є категорії осіб, визнаних у встановленому порядку безробітними, яким допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, без урахування страхового стажу.

До них, зокрема, належать ті, хто протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи за підставах, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у вівторок, 06.11.2012, у категорії Трудове законодавство, соцзахист. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


+ два = 3