Рішення іноземного суду: виконати не можна відмовити

Україна позиціонує себе як держава, яка шанує верховенство права, визнає і виконує рішення міжнародних судів. Для цього в чинному Цивільному процесуальному кодексі (ЦПК) України виділено окремий розділ, який передбачає, яким чином визнаються і виконуються рішення іноземних судів в Україні. На перший погляд нічого складного, все виписано максимально конкретно. Але коли ми спробували виконати іноземне рішення, виявилося, що це практично неможливо, і не має значення, це рішення на користь серйозної міжнародної компанії про стягнення мільйонних сум або простого громадянина про стягнення аліментів.

Отже, практика виконання рішень Європейського суду з прав людини або міжнародних комерційних арбітражів в Україні відбулася, можна знайти багато рішень по їх визнанню і виконанню, міжнародних угод, роз’яснень і навіть конкретних судових рішень – прикладів того, як все правильно зробити. Але яким чином виконати, скажімо, рішення якогось місцевого суду Іспанії, Єгипту, Мексики, Таїланду, Японії, Австралії чи навіть окремого штату США. Чинний ГПК України в ст. 390 говорить про те, що рішення визнається і виконується, якщо це передбачено міжнародним договором, або ж за принципом взаємності. Всі згадані вище держави об’єднує те, що ні з однією з них в Україні немає діючої угоди про взаємну допомогу в цивільних або господарських справах. Тим, не менше, це не позбавляє права позивача звернутися до суду за визнанням такого рішення, керуючись принципом взаємності. Відповідно якщо відповідач не зможе привести факт невиконання в цій державі будь-якого рішення українського суду, що, погодьтеся, дуже складно зробити, і суд не знайде підстав для відмови у визнанні такого рішення (а підстав за ст. 396 ЦПК України не мало) таке рішення має бути визнане і виконане.

Отримати рішення українського суду про визнання та виконання такого рішення це ще не означає його виконати. На цій стадії починається найцікавіше, а саме: як його виконати? При цьому, єдине роз’яснення на рівні Пленуму ВСУ – Постанови №12 від 24.12.1999 року, не дає відповіді на нагальні питання, які будуть розглянуті нижче.

Отже, відповідно до ст. 398 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про його виконання суд видає виконавчий лист, який пред’являється для виконання в порядку, встановленому законом (“Про виконавче провадження”). Не відкрию таємницю, якщо скажу, що визначення, виконавчий лист, як і будь-який інший процесуальний документ, повинні мати відповідну процесуальну форму для того, щоб бути виконаними. Тим не менш, рішення іноземних судів мають іншу форму, ніж українські рішення, і не завжди містять таку інформацію. Відповідно, не маючи необхідних даних для видачі виконавчого документа, суд не може його видати. Причому відсутність двосторонніх угод про взаємну правову допомогу позбавляє український суд можливості одержати відповідь на свій запит про надання йому необхідної інформації. Залишається вся надія на досвідченість позивача та зарубіжне законодавство, яке дозволить йому звернутися за додатковою інформацією суду і отримати її.

Після отримання такого довгоочікуваного, багатостраждального виконавчого листа нарешті подаємо його державному виконавцю для виконання рішення. І тут ми стикаємося з новою проблемою: як виконати рішення? Отже, згідно ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачено перелік способів захисту порушених прав, з якими, по суті, пов’язані і способи виконання рішень і відповідно права державного виконавця. Тим не менш, резолютивна частина рішення іноземного суду формулюється згідно законодавства тієї країни, яка прийняла рішення, і часто не відповідає вимогам українського законодавства. При такій неоднозначності Закон “Про виконавче провадження” в ст. 34 дає право виконавцю звернутися за роз’ясненням до суду, який видав виконавчий документ, але таке положення не узгоджується зі ст. 221 ЦПК України і позицією Пленуму ВСУ, озвученої в Постанові від 18 грудня 2009 року “Про судове рішення” №14, згідно з якою питання роз’яснення такого документа вирішується судом, який виніс рішення. Така процедура є цілком логічною, оскільки український суд не має права вникати в суть рішення іноземного суду, розглядати його правильність по суті, або змінювати суть (п. 12 Постанови №12). Тобто роз’яснювати рішення повинен суд, який його приймав, але, нагадаю, що угоди про правову допомогу між Україною та названими вище державами, відсутні, а значить Україна не може звернутися за таким роз’ясненням, що фактично призводить до неможливості виконати рішення іноземного суду. Надія знову ж на досвідченість позивача (його представника в Україні).

Але бувають ситуації, коли роз’яснення недостатньо, а необхідно міняти спосіб виконання рішення. У цьому випадку Закон “Про виконавче провадження” в ст. 36 знову вказує, що дане питання вирішує суд, який видав виконавчий документ. На цей раз норма повністю відповідає ст. 373 ЦПК України, але суперечить ст. 217 цього ж кодексу. Разом з тим, судова практика України йде за принципом, що змінювати спосіб виконання рішення повинен суд, який виніс це рішення. Відповідно, український суд може роз’яснити порядок виконання свого визначення про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду (визначити яка частина рішення повинна бути виконана, перерахувати суму, що підлягає стягненню, в національну валюту і пр.), але виходячи з заборони в п. 12 Постанови № 12 міняти рішення іноземного суду або оцінювати його суть, суд не може поміняти спосіб його виконання. Тим не менш, існує судова практика, яка дозволяє визнати і виконати не тільки рішення суду, але й визначення про зміну способу його виконання, що, наприклад, і було зроблено районним судом в Одеській області по справі № 2к-2/11 ухвалою від 26.03 .2011 року.

Таким чином, така неоднозначність призводить до того, що найчастіше самі суди не знають, що їм робити з таким рішенням іноземного суду, що і призводить до практичної неможливості його визнання і виконання. У такому випадку надія тільки на кваліфікацію та досвід представника в Україні, а також злагодженість його роботи взаєморозуміння з представниками позивача за кордоном, які зможуть добути в іноземному суді необхідні українському суду документи.

Юридичну правову допомогу Ви можете отримати у висококваліфікованих фахівців (юристів) юридичної фірми “Юріс-Консалт”

http://www.prostopravo.com.ua

Стаття опублікована у вівторок, 06.11.2012, у категорії Право, суди. Ви можете відслідковувати відповіді на цю статтю за допомогою RSS 2.0.

Написати відповідь


7 − = три